Складовою педагогічного такту є вміння вирішувати конфлікти.

Складовою педагогічного такту є вміння вирішувати конфлікти.

Особливості визначення конфлікту:

 

1. У конфлікті завжди існує протиріччя, зіткнення поглядів, інте­ресів, потреб, цінностей, мотивів.

Однак сутність конфлікту полягає не стільки у виникненні та існуванні протиріччя, скільки у способі його вирішення.

Адже з соціальними протиріччями ми зустрічаємося щодня, вони виникають завжди і скрізь, але тільки деякі вирішуються шля­хом конфлікту.

 

2. До конфлікту призводить таке зіткнення інтересів, потреб, по­глядів, цілей, мотивів, при якому з'являється протидія сторін.

Соціальна протидія - це спілкування, поведінка і діяльність, де одним з основних завдань є завдання моральної або матеріальної шкоди опоненту.

Саме протидія є психологічним ядром соціального конфлікту.

 

3. У психологічному плані конфлікт для його учасників завжди су­проводжується негативним емоційним станом, негативним ставлен­ням один до одного.

Якщо суб'єкти конфлікту протидіють, але не від­чувають неприємних емоцій, або, навпаки, відчувають, але зовнішньо не проявляють це, такі ситуації можна охарактеризувати як передконфліктні.

 

Способи вирішення конфліктів між викладачем і студентом

Процес навчання і виховання, як і будь-який розвиток, неможливий без протиріч і конфліктів.

На думку психологів, між викладачем та студентом виділяються такі конфлікти:

 

- діяльності, які виникають з приводу успішності студента, ви­конання самостійних завдань;

 

- поведінки (вчинків), які виникають через порушення студентом правил поведінки на заняттях;

 

- стосунків, що виникають у сфері емоційно-особистісних сто­сунків студента та викладача.

 

Конфлікти діяльності. Виникають між викладачем та студентом і проявляються у відмові студента виконувати навчальне завдання або у поганому його виконанні.

 

Це може відбуватися з різних причин:

втоми, нерозуміння або незасвоєння навчального матеріалу, невдалого зауваження викладача замість конкретної допомоги у виконанні зав­дання.

 

Такі конфлікти часто виникають із студентами, у яких є про­блеми у навчанні; якщо викладач веде предмет у групі нетривалий час і стосунки між ним і студентом обмежуються навчальною роботою.

 

Останнім часом спостерігається збільшення таких конфліктів через те, що викладач використовує оцінки як засіб покарання тих, хто по­рушує дисципліну. Такі ситуації впливають на зниження інтересу до навчання взагалі.

 

Конфлікти вчинків . Педагогічна ситуація може призвести до конфлікту в тому випадку, якщо викладач помилився при аналізі вчинку студента, не з'ясував мотиви, зробив необгрунтований висновок.

 

Адже той самий вчинок може викликатися різними мотивами.

 Викладач коригує поведінку студентів шляхом оцінки їх вчинків при недостат­ній інформації про справжні причини.

Іноді він лише здогадується про мотиви вчинків, погано знає стосунки між студентами, тому помилки при оцінці поведінки можливі.

Це викликає цілком виправдане неза­доволення студентів.

 

Конфлікти стосунків часто виникають у результаті невмілого ви­рішення педагогом проблемних ситуацій, які мають, як правило, трива­лий характер.

Ці конфлікти набувають особистісного змісту, породжу­ють тривалу ворожість між викладачем і студентом, надовго порушують їхню взаємодію.

 

Особливості педагогічних конфліктів

  Серед них можна виді­лити такі:

Відповідальність викладача за педагогічне правильне вирі­шення проблемних ситуацій: навчальний заклад — модель суспільства, де студенти засвоюють норми взаємин між людьми.

 

Учасники конфліктів мають різний соціальний статус (викла­дач - студент), чим і визначається їх поведінка у конфлікті.

 

Різниця у життєвому досвіді учасників породжує різний ступінь відповідальності за помилки при вирішенні конфліктів.

 

Різне розуміння подій і їх причин (конфлікт " очима викладача" і " очима студента" бачиться по-різному), тому викладачу не завжди легко зрозуміти глибину переживань юнака, а студенту - впоратися з емоці­ями і з розумінням підійти до ситуації.

 

Присутність інших студентів робить їх учасниками, а кон­флікт набуває виховного значення і для них; про це завжди необхідно пам'ятати викладачу.

 

Професійна позиція викладача в конфлікті зобов'язує його взяти на себе ініціативу у його вирішенні і на перше місце зуміти по­ставити інтереси студента як особистості, що формується та утверд­жується.

 

Будь-яка помилка викладача при вирішенні конфлікту породжує нові проблеми і конфлікти, в які втягуються інші студенти.

 

Конфлікт у педагогічній діяльності легше попередити, ніж успішно розв'язати.

 

Важливо, щоб викладач умів правильно визначити свою позицію у конфлікті.

Якщо на його боці виступає колектив групи, то йому легше знайти оптимальний вихід із ситуації.

Якщо ж група починає розважа­тися разом із порушником дисципліни або займає двояку позицію, це може призвести до негативних наслідків (наприклад, конфлікти можуть набути постійного характеру).

 

Можна також зазначити конфлікти, які відбуваються через неро­зуміння та незнання викладачем вікових особливостей студентів: сту­дент - самостійна, доросла людина, яка визначилась у пріоритетах і є зрілою особистістю, а викладач ще досі сприймає юнака як маленьку дитину, яку необхідно повчати.

 

Основні рекомендації викладачам до урегулювання та вирішення конфліктів:

1. Контролюючи свої емоції, необхідно бути об'єктивним, дати можливість студентам обгрунтувати свої претензії, " випустити пар".

2. Не нав'язувати студенту своє розуміння його позиції, перейти на " я" - висловлення (не " ти мене обманюєш", а " я відчуваю себе обманутим" ).

3. Не ображати студента (є слова, які прозвучавши, порушують нормальні стосунки так, що всі подальші " компенсуючі" дії не змо­жуть їх виправити).

4. Не виганяти студента з аудиторії.

5. Якомога рідше звертатися до адміністрації.

6. Не відповідати на агресію агресією (це принизить вашу гід­ність), не ображати студента як особистість, не зачіпаючи особливостей його сім'ї, давати оцінку тільки його конкретним діям.

7. Давати собі і студенту право на помилку, пам'ятаючи, що " не помиляється тільки той, хто нічого не робить".

8. Незалежно від результатів вирішення протиріччя намагатися не зруйнувати стосунків із студентом.

9. Не боятися конфліктів, а конструктивно їх вирішувати.

10. Оцінювати те, що студенти можуть вас розуміти і погоджу­ватися з вами.

 

⇐ Предыдущая12345678Следующая ⇒

Поделиться:

Воспользуйтесь поиском по сайту: