 |
Хід уроку. I. Орієнтація. Медитаційна вправа «Рослинне довкілля» (фрукти і ягоди). Етап визначення мети. Епіграф уроку. Оголошення теми уроку
|
|
|
|
Тема: Дієслово як частина мови
Узагальнення і систематизація вивченого
Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів про дієслово як частину мови, його значення, морфологічні ознаки, синтаксичну роль в реченні; розвивати та вдосконалювати навички грамотного письма, рівень комунікативних здібностей, вміння спостерігати й узагальнювати, виховувати національну свідомість, повагу до культури; любов до малої батьківщини; батьківського дому, родинних оберегів, народного мистецтва; формувати національний світогляд; сприяти самовизначенню школяра як українця.
Тип уроку: узагальнення і систематизація знань (підсумковий)
Форма уроку: урок-екскурсія до етнографічного музею «Світлиця»
Обладнання: опорна схема «Дієслово як частина мови»; мультимедійна презентація експонатів музею «Світлиця»; картки із зображенням ягід і фруктів; квитки; плакат «Типовий портрет українця», «Словничок-довідничок».
Хід уроку
I. Орієнтація.
Забезпечення емоційної готовності
Психологічна вправа «Наш настрій »
Вчитель
- Діти, перед кожним із вас у довільному порядку розкладені картки із зображенням фруктів і ягід.
- Візьміть, будь ласка, у руки ті картки, на яких зображені фрукти чи ягоди, які вам найбільше до вподоби, з якими хочеться потоваришувати, побути довше.
(Вибір дітей)
- Ви підсвідомо вибрали собі в «друзі» картки із фруктами чи ягодами, які відповідають вашому настрою.
Груша – спокій, почуття гумору.
Слива – дратівливість, прискіпливість.
Виноград – таємничість, незрадливість.
Кавун – терплячість, турботливість.
Персик – товаристськість, дружелюбність.
Черешня – ввічливість, м’якість, вразливість.
|
|
|
Полуниця – веселість, гостинність.
Вчитель
Отже, фрукти і ягоди впливають на людину, її самопочуття, емоції.
- А чи знаєте ви, що кожен день тижня символізує одну із цих рослин?
2
Понеділок – Слива
Вівторок – Персик
Середа – Виноград
Четвер – Кавун
Пятниця – Черешня
Субота – Груша
Неділя – Полуниця
Медитаційна вправа «Рослинне довкілля» (фрукти і ягоди)
Вчитель
- Щойно ви ознайомилися із символікою днів тижня.
Візьміть у руки картку із зображенням ягід або фруктів, які відповідають сьогоднішньому дню.
Заплющте очі, і, зберігаючи в уяві їх зображення, спробуйте поширити в довкіллі.
Висновок: сприймайте світ в оточенні рослин, адже це радість для людини, це позитивні емоції, енергія сили, здоров’я та успіху.
II. Мотивація навчальної діяльності
Етап визначення мети
Вчитель
- Із знання свого родоводу починається кожна людина. А корені кожного з нас починаються з батьківської домівки, з материнської пісні. Народні традиції, звичаї завжди були мудрими вчителями. А наше покоління їх майже не знає. Відтворити значення родинного житла прагнуть учителі й учні нашої школи, створивши етнографічний музей «Світлиця».
Епіграф уроку
Обійдіть весь світ безмежний,
І скажіть, в якій країні,
Так зберігся скарб безцінний,
Як у нашій Україні!
|
|
|
Оголошення теми уроку
Запрошую щиро вас, діти, до хати.
Про дієслово нам час вже згадати,
Узагальнити, систематизувати,
Морфологічні ознаки з’ясувати,
І синтаксичну роль визначати.
(Запис теми уроку у зошиті)
ІІІ. Етап реалізації плану діяльності
Реалізація. Робота зі «Словничком – довідничком»
Вчитель
- Давайте з’ясуємо у «Словничку-довідничку», що таке народознавство.
Народознавство походить від слів «знати» і «народ», це вивчення культури і побуту народу (етнографія).
- Ще одним результатом нашого уроку буде типовий потрет українця, який ми складемо. Отже кожен експонат музею символізуватиме рису характеру, притаманну нашому народові.
А щоб на екскурсію
В « Світлицю» піти,
Потрібно усім вам
Придбати квитки
Інтелектуальна розминка («Мозковий штурм»)
(Діти користуються опорною схемою-таблицею)
- Яка частина мови називається дієсловом?
- Назвіть морфологічні ознаки дієслова. Яку синтаксичну роль воно виконує в речені?
- Яка форма дієслова є початковою? На які питання вона відповідає? Які морфологічні ознаки має?
- Які дієслова називаються особовими? Наведіть приклади.
- Схарактеризуйте дієслова доконаного й недоконаного видів. Наведіть приклади.
- Які часові форми дієслова ви знаєте? Наведіть приклади дієслів різних часових форм.
- Як змінюються дієслова теперішнього часу? Минулого часу? Наведіть приклади.
- Як твориться проста форма дієслова майбутнього часу доконаного виду? Недоконаного виду? Як твориться складена форма дієслова недоконаного виду? Складна форма?
- Схарактеризуйте особливості поділу дієслів на дієвідміни. Назвіть особові закінчення дієслів І та ІІ дієвідмін. Наведіть приклади.
- Скільки способів має дієслово? Назвіь їх, схарактеризуйте та наведіть приклади.
- Які дієслова називаються безособовими? Наведіть приклади речень із безособовими дієсловами.
- Які способи словотворення характерні для дієслів? Наведіть приклади.
|
|
|
