 |
Завдання. Експонат №8. «Одяг українців». 2.Перехідні дієслова означають дію, спрямовану на певний предмет, названий іменником (займенником) у знахідному відмінку без прийменника? (Вірю).
|
|
|
|
Завдання
Виписати підкреслені іменники. Утворити від них дієслова в неозначеній формі. Виділити суфікси, що творять інфінітив.
Гра «Вірю- не вірю»
1... Чи вірите ви що «Дієслово» у словосполученні є головним членом..? (Вірю).
2... Перехідні дієслова означають дію, спрямовану на певний предмет, названий іменником (займенником) у знахідному відмінку без прийменника? (Вірю).
3... Доконаний вид означає незавершену, необмежену в часі дію? (Не вірю).
4. В українській мові окремі дієслова вживаються лише в формі одного виду тобто є одновидовими?
5... Дієприкметник та дієприслівник – це особливі форми дієслова. (Вірю)
6... Дієслово змусила (останнє речення) доконаного виду? (Вірю)
7... Безособові дієслова означають явища природи, стан людини, уявлення про долю людини? (Вірю)
8... Дієслова верховодити, благоволити, вільнодумствувати утворені способом складання? (Вірю)
9... У дієсловах наказового способу сядь, станьмо, лізьте, розгляньте, порадьте пишеться мякий знак. (Вірю)
10... Дієслова на -ться, -шся як вимовляють так і пишуться? (Не вірю)
Вчитель
Екскурсія наша завершується. З експонатом №8 «Одяг українців» ознайомить нас...
Експонат №8
«Одяг українців»
Про одяг дбали всі. У сільських малюків була єдина форма – довга, майже до колін, виткана з полотна простора сорочка.
Дорослі носили натільні сорочки, полотно для яких було виткане з льону або конопель на домашніх верстатах, а потім білили. Як правило, сорочка вбиралася у штани.
Святкові, а подекуди й буденні сорочки мали вишивку. Старі люди казали, що вишивка боронила людей від злої і нечистої сили.
Зручними і привабливими, розрахованими на буденні і святкові випадки були жіночі плахти. Плахта складається із двох рушників («гривок»), зшитих до половини разом. Плахту перегинали через пояс таким чином, щоб зшита частина обгортала стан, а незшиті «крила», звисали з боків.
|
|
|
Чоботи були і повсякденним і святковим зручним та практичним взуттям.
Головний убір був своєрідною візитною карткою його власника. У селах чоловіки одягали капелюхи-брилі, сплетені з колосків достиглого жита та пшениці. Улюбленим головним убором жінки була вишита хустка.
Питання:
- Яку рису характеру українцям ще додамо?
(Любов до краси, романтизм, уміння вбирати все прекрасне, яскравість душі)
Завдання
Ігрова вправа «Світлофор»
Для виконання цього завдання потрібно два кольори: зелений і червоний, щоб відредагувати слова. Над словами з помилкою треба «засвітити» червону зірочку, а над нормативними – зелену. Слова з червоною зірочкою треба відредагувати в зошиті.
Пишеця, шанують, не хтувати, печеться, дивишся, граєся, не прийшов, ненаписав, недо чекався, не здужати(хворіти), нездужати (не мати), недо слухав, спілкуєшся.
Працювали ви гарно, а тому вважаю, що і цей тест доведе, що ви маєте добрі знання.
Завдання:
Тест-взаємоперевірка
1. Дієслово означає:
а) назву предмета;
б) дію або стан предмета;
в) ознаку предмета.
2. Народознавство походить від слів:
а) «знання» і «народ»;
б) «шанувати» і «народ»;
в) «любити» і «народ».
3. Дієслова мають:
а) рід, відміну, особу, число;
б) час, особу, число, рід;
в) розряд, особу, число, рід.
4. Скільки форм має дієслово:
а) шість;
б) дві;
в) пять.
5. Як називалася частина «Світлиці» між двома кутніми вікнами?
а) божниця;
б) покуть;
в) мисник.
6. Дієслова поділяються на:
а) особові і безособові;
б) особові і неособові;
в) безособові і неособові.
7. Позначте рядок, у якому в усіх дієсловах пишеться м`який знак.
|
|
|
а) працюєт... ся, ставлят..., смієт... ся;
б) ходиш..., ударит... ся, заплітаєш... ся;
в) ріж... те, крутит... ся, заморит... ся;
г) вагаєт... ся, трусиш... ся, повір... те.
8. У якому рядку всі дієслова доконаного виду майбутнього часу?
а) розмістити, відродимо, сказано;
б) спечу, вишию, малюю;
в) розміщено, виглядало, розглядаючи.
9. Розписом печі займалися:
а) лише чоловіки;
б) чоловіки і жінки;
в) лише жінки.
10. В якому рядку всі дієслова належать до першої дієвідміни?
а) везти, читати, білити;
б) мовчати, кричати, любити;
в) клеїти, бити, хропіти.
11. Де знаходився мисник у хаті:
а) Праворуч від дверей;
б) ліворуч від дверей;
в) прямо по центру.
12. У якому рядку всі дієслова пишуться з часткою не разом?
а) не/покоїти, не/вгавати, не/минати;
б) не/ненавидіти, не/волити, не/добачати;
в) не/доїдати, не/чути, не/зрозуміти.
ІV. Підсумок уроку.
Вчитель
Отже, діти, ми з вами, здійснивши заочну екскурсію по «Світлиці» розширили знання про традиційний родинний уклад українців, звичаї та традиції; а також узагальнили і систематизували знання з теми «Дієслово як частина мови»; створили типовий портрет українця, визначивши риси національного характеру за допомогою експонатів музею.
(Піч - тепло душі, покуть - гостинність, віра в найкраще, одяг - любов до краси, яскравість душі; дерев яне ліжко, колиска - створення затишку, вічність нації; ткацький верстат - працьовитість, уміння господарювати; скриня - бережливість, охайність; мисник - створення добробуту, вміння господарювати)
|
|
|
