 |
Хвилинка-цікавинка. Експонат №1. Покуть. А з дороги ніхто не прийме.(Двері). Мисник. А з дороги ніхто не прийме.(Двері)
|
|
|
|
Хвилинка-цікавинка
(Відгадайте загадку)
Стоїть при дорозі, усім заважає;
Хто йде, той штовхає,
А з дороги ніхто не прийме. (Двері)
Вчитель.
Добре, діти, молодці, відповіли на питання усі.
Тому заходьте до «Світлиці».
Експонат №1 нашої світлиці це «Покуть» (мультимедійна презентація).
Прошу учня чи ученицю розпочати екскурсію по етнографічному музею «Світлиця»
Експонат №1
Покуть
У найкраще освітленій частині хати, між двома кутніми вікнами знаходився покуть. Там були розміщені ікони, молитовні книги, свічки, хрест.
Саме тут знаходилася божниця - святе шановане всіма місце.
На поличці - божнику, прикрашеній різьбленням, стояли ікони. Їх обрамовували рушники, розшиті майстринями.
В будні не вистачало світла на покуті. Адже поруч із ним завжди робили застільне «покутнє» вікно, яке виглядало на схід. Із другого боку покуть освітлювало вікно, вирубане у чільній стіні.
5
На покуті сходилися лави, там стояв і стіл з паляницею, накритою рушником. За цей стіл на покуті саджали почесних гостей. З покутем були пов’язані найвизначніші події в житті родини: народження дитини, весілля молодят.
Питання:
- Яку рису українського характеру, на вашу думку, уособлює покуть?
(Гостинність, віра в найкраще, віра в Бога)
Завдання:
Пошуково-вибіркова робота
- Виписати з тексту усі відомі вам форми дієслів.
Робота в парах
- Зробити морфологічний розбір підкреслених дієслів.
Вчитель
Продовжуємо нашу екскурсію
З експонатом №2 «Мисник» нас ознайомить...
(Учень чи учениця читає текст)
Експонат №2
Мисник
|
|
|
Мисник у хаті знаходився праворуч від дверей, у ньому знаходяться глиняні миски. Форми простих і поливяних мисок різноманітні.
Прості миски більш глибокі. Полив’яні миски значно менші. Розмальовані глиняні полумиски використвувалися тільки на свята, а весь інший час зберігалися на полиці в миснику.
Індивідуальних мисок не було - вся сім’я їла з однієї миски, але кожен мав свою деревяну ложку, із спеціальною поміткою. Ложки були різьблені.
Сіль тримали на столі в сільничках.
Для приготування їжі використовувалися різноманітні мішалки,
збивачки, товкачі, макогони для розтирання і товчіння картоплі, сала, маку, а також друшляки і подібні до них пристосування для заливання рідини.
Питання:
- Яку рису характеру українця ми ще додамо?
(Хазяйновитість, створення добробуту)
Завдання:
Мовознавче дослідження (в парах)
За наведими схемами розказати про синтаксичну роль інфінітива в реченні. За допомогою ключа вибрати правильні відповіді.
1. _____ ______ _. _. _. _ _ _ _
2. _ _ _ _ ______ ______ _. _. _.
3. _____ _ _ _ _ _ _ _ _ - _____ _ _ _ _
4. _____ _____ _ _ _ _ _____
5. _____ _____ _____ _ _ _ _ _. _. _.
Ключ (вибрати правильну відповідь)
1. Бабуся почала скаладати випрасуваний одяг у скриню.
2. Екскурсовод запропонував оглянути наступний експонат.
3. Знати традиції свого народу – обовязок кожного громадянина.
4. У мене з’явилося бажання побувати в музеї.
5. Вчитель прийшов познайомитися з дітьми.
Вчитель
-Чи є у вас бажання продовжувати нашу екскурсію?
Хвилинка-цікавинка
Відгадай загадку
І не кінь, і не пес,
Їсть дрова, а не овес. (Піч)
З експонатом №3 «Піч» попрошу познайомити нас...
Експонат№3
Піч
До спільних українських ознак належить розташування печі у кімнаті.
|
|
|
Піч завжди знаходилась в кутку біля входу. Вона мала бути обов’язково розписаною. Займалися розписом лише жінки.
У печі пеклися паляниці духмяного хліба з шишками, весільний коровай. У ній не лише готували страву, вона створювала особливе родинне тепло.
Піч в українській оселі - духовний символ, що згуртовує та оберігає рід і родовід.
Тут, біля священного вогнища, родина знаходить мир і спокій.
До пічного начиння належать діжа, в якій вчиняли тісто; коцюба для витягування жару, рогачі для витягування горщиків з печі...
Побутували різні прикмети й повір’я пов’язані з піччю. Не мазали пічку у п’ятницю або якщо в хаті був хворий гарячкою. При переході в нову хату господарі звертали увагу як горить запалений вперше вогонь: ясно, той життя буде веселим, тьмяно і дим іде на хату, то до сварки.
Піч до цього часу служить людям, не втратила свого значення.
Коли піч випалена, а сім’я поснідала та встала до праці, всі предмети займали свої традиційні місця.
Питання:
- Чи помітили ви ще якусь типову рису українця?
(Тепло душі, затишок)
Завдання:
Гра «Четвертий зайвий»
1. Знати, пекти, збудовано, старіти.
2. Будували, думають, любив, пам’ятати.
Вказати кількість звуків і букв у слові пам’ятати, думають.
Зробити морфемний розбір слова старіти
Синтаксична розминка
Господиня запропонувала скуштувати свіжого хліба.
|
|
|
