 |
Органолептичні показники. 10. Методи кондиціювання води. Усі методи обробки води поділяються на загальні та спеціальні. Для прискорення процесу коагуляції використовують флокуляцію.
|
|
|
|
Органолептичні показники
Вода не повинна містити інші компоненти, які спроможні змінювати її
органолептичні властивості — цинк, поверхнево-активні речовини, нафтопродукти, феноли тощо.
Показники фізіологічної повноцінності питної води визначають адекватність її мінерального складу біологічним потребам організму.
Показники радіаційної безпеки питної води:
- загальна об'ємна активність а - випромінювачів — до 0, 1 Бк/дм3;
- загальна об'ємна активність 3- випромінювачів — до 1 Бк/дм3
10. МЕТОДИ КОНДИЦІЮВАННЯ ВОДИ
Міжпластові води мало забруднені, зі стійким мінеральним складом, їх використовують, в основному, без обробки. Вода поверхневих водойм має непостійний хімічний склад, велику кількість завислих частинок, фіто- і зоопланктон, багато мікроорганізмів — бактерій та вірусів, серед яких є і патогенні.
Тому під час організації централізованого водопостачання вода має пройти відповідну обробку з метою приведення її показників до вимог стандарту, тобто, конденсуватися. Це робиться на очисних спорудах водопроводів.
Усі методи обробки води поділяються на загальні та спеціальні.
До загальних методів кондиціювання води відносять:
1. Освітлення – усунення кольоровості (виділення завислих частинок).
2. Знебарвлення — усунення кольоровості (виділення колоїдів та розчинених речовин).
3. Знезараження — усунення мікроорганізмів і вірусів.
Освітлення та знебарвлення води. Освітлення та часткове знебарвлення проводять методом довготривалого відстоювання, коли завислі частинки внаслідок більшої густини осідають. Але природний відстій відбувається дуже повільно і з незначною ефективністю знебарвлення. Тому для прискорення освітлення та знебарвлення застосовують коагуляцію. При цьому використовують сполуки, які здатні внаслідок позитивного заряду на поверхні утворювати конгломерати у вигляді пластівців, що осідають на дно (усувається 90 % завислих частинок і до 99 % мікроорганізмів). Коагулянти — солі алюмінію й заліза, найчастіше застосовують сірчанокислий алюміній (глинозем) — А12 (SО4) 3.
|
|
|
Ще використовують оксихлорид алюмінію, алюмінат натрію (NаА1О2), а також залізний купорос і хлорид заліза.
На ефективність коагуляції впливає твердість води, температура, концентрація завислих частинок, інтенсивність перемішування, рН (оптимальна 5, 5-6, 5).
Для прискорення процесу коагуляції використовують флокуляцію.
Флокулянти — це високомолекулярні синтетичні сполуки, які в незначних кількостях полегшують і прискорюють коагуляцію (поліакриламід у дозах 0, 5 — 2 мг на 1 л, активована кремнієва кислота).
Отже, технологія очищення води: 1) коагуляція; 2) відстоювання; 3) фільтрація.
Знезараження води. Частина мікроорганізмів після фільтрації все ж залишається у воді. Тому потрібне знезараження води, тобто знищення мікроорганізмів із метою запобігання передачі інфекційних захворювань через воду.
Для цього використовують реагентні та безреагентні методи.
Реагентні (хімічні) методи. Найпоширеніші методи — хлорування, озонування, обробка препаратами срібла.
Для хлорування найчастіше використовують рідкий хлор, а також хлорне вапно. Озонування є одним із перспективних методів обробки води. Озон (О3) розкладається на О, — О2 + О й у воді утворюються вільні радикали Н2О, ОН. Ці радикали та молекулярний кисень обумовлюють бактерицидну дію озону. Знезараження іонами срібла використовують за потреби зберігати запаси води тривалий час.
Безреагентні (фізичні) методи — кип'ятіння, УФ-опромінення, обробка ультразвуком, обробка УВЧ - променями, гамма - опромінення.
|
|
|
Кип'ятіння — це простий і надійний метод знезараження води, але у невеликих кількостях. Для цього використовують спеціальні кип'ятильники. УФ - промені мають бактерицидну дію — спричиняють порушення мікроструктури клітин. Найефективніша бактерицидна дія променів із довжиною хвиль 260 км. Знезараження відбувається в потоці води за допомогою спеціальних установок
Використовують ртутно-кварцові й ртутно-аргонні лампи. Ефект залежить від кількості мікроорганізмів та дози опромінення.
Інші безреагентні методи (обробка ультразвуком, гаммаопроміненням) рідко застосовують у практиці з техніко-економічних причин.
Спеціальні методи обробки води
Спеціальні методи обробки води використовують із метою корекції сольового складу, видалення з води якихось хімічних елементів і сполук або, навпаки, уведення потрібних для організму людини елементів.
Опріснення здійснюють способом дистиляції — випаровуванням води з наступною конденсацією (недолік — змінюється смак), іонообмінного методу пропускання через іонообмінні смоли (недолік — мала продуктивність), електролізу — пропускання постійного струму через воду (позитивно заряджені катіони солей рухаються до катода, а негативно заряджені — до анода), гіперфільтрації (через напівпроникні мембрани, що затримують розчинені солі)
Дезодорація — аерування в градирнях, хлорування, озонування, фільтрація через активоване вугілля.
Видалення заліза — найчастіше безреагентним, аераційним методом.
Утворюється гідрооксид заліза, який осаджують коагуляцією.
Дефторування. За наявності джерел води з високою концентрацією фтору та джерел із низькою концентрацією фтору застосовують змішування води у пропорціях, що забезпечують нормативну концентрацію фтору у воді.
Для зменшення кількості фтору використовують також реагентні методи із застосуванням іонообмінних смол, фільтрацію через шар активованого оксиду алюмінію.
|
|
|
