 |
Видима частина сонячного спектра
|
|
|
|
Видима частина сонячного спектра
Видима частина сонячного спектра визначає фотосинтез рослин, який
створює в природі органічні речовини, фототаксис і біолюмінесценцію. Видимее світло відіграє значну роль у життєдіяльності людського організму.
Оптимізація функції зорового аналізатора. Око людини сприймає рівень освітленості від кількох десятків тисяч люксів до 0, 7*10-4 лк.
За недостатнього освітлення знижується працездатність, зростає втома, погіршується зір, розвивається короткозорість. При цьому значно змінюється продуктивність праці
Місцева дія — видимі промені проникають у тіло людини на глибину до 2, 5 см і підсилюють біохімічні процеси, імунобіологічну реактивність, утворення меланіну тощо.
Інформативна функція світла полягає в тому, що з його допомогою людина дістає найбільший об'єм інформації з навколишнього середовища (до 80 - 85 %).
ПОКАЗНИКИ ОСВІТЛЕННЯ
До показників, які характеризують природне та штучне освітлення, відносять: спектральний склад світла (від джерела та відбитого), освітленість, яскравість (джерела світла, освітлених поверхонь) та рівномірність освітлення.
Спектральний склад світла . Найвища продуктивність праці і найменша стомлюваність відзначається під час освітлення стандартним денним світлом. За стандарт денного світла прийнято спектр розсіяного світла з голубого небозводу, тобто світла, яке потрапляє в приміщення, вікна якого орієнтовані на північ. При денному світлі — найкраще розрізнення кольорів.
Спектральний склад світла має психофізіологічну дію: відчуття тепла дають червоний, оранжевий і жовтий кольори; відчуття холоду — голубий, синій, фіолетовий, білий; відчуття збудження — червоний; відчуття тонізації — жовтий; відчуття заспокоєння — голубий; відчуття пригнічення — синій, фіолетовий; відчуття приємності — зелений.
|
|
|
Освітленість — це поверхнева густина світлового потоку. За одиницю
освітленості прийнято 1 люкс (лк) — це освітленість поверхні площею 1 м2, на яку падає і рівномірно розподіляється світловий потік в 1 люмен (лм). Освітленість обернено пропорційна квадрату відстані між джерелом світла та освітлюваною поверхнею.
Оптимальна освітленість для нормального функціонування органа зору повинна бути 600 - 1200 лк. Норми освітленості (мінімальні) для люмінесцентних ламп удвічі вищі, ніж для ламп розжарювання.
Освітленість приміщень значною мірою залежить від кольору навколишніх поверхонь унаслідок відбивання світлового потоку. Коефіцієнти відбивання світла від поверхонь білого кольору — 0, 8 - 0, 85, світло-жовтого — 0, 5 - 0, 6, зеленого, сірого — 0, 3; темно-червоного — 0, 15; темно-синього — 0, 1; Чорного — 0, 01.
Яскравість. Для характеристики освітлення важливе значення має яскравість, тобто сила світла, яка випромінюється з одиниці поверхні. Одиниця яскравості — кандела на квадратний метр (кд/м2), Норма — 1000 - 2000 кд/м2 (для джерел світла) або 3000 - 5000 кд/м2, коли джерело світла рідко потрапляє в поле зору.
При яскравості 2000 кд/м2 виникає зоровий дискомфорт, при яскравості
5000 кд/м2 знижується продуктивність зорової праці, понад 32 000 кд/м2 осліплююча дія; більше 160 000 кд/м2 — больове відчуття. Норма (для поверхонь) — кілька сот кд/м2.
Рівномірність освітлення . Освітлення має бути рівномірним і не створювати тіней. На відстані 5 м у приміщенні відношення найбільшої освітленості до найменшої не повинно перевищувати 3: 1, а на відстані 0, 75 м від робочого місця — не більше 2: 1.
ПРИРОДНЕ ОСВІТЛЕННЯ ПРИМІЩЕНЬ
Інтенсивність природного освітлення залежить від таких чинників: світлового клімату, висоти стояння сонця над горизонтом, стану погоди, орієнтації будівель, конструкції вікон та форми приміщень, висоти й кольору протилежних будинків, внутрішнього опорядження жител тощо. Великі втрати світла можуть мати місце під час проходження світлового потоку через вікна. При металевих, дерев'яних та залізобетонних рамах втрата світла може становити від 5 до 35 % (у середньому 15 %). Деяку кількість світла (8 - 14 %) вбирають шибки.
|
|
|
Забруднені вікна не пропускають до 50 % світла.
Віконне скло, унаслідок домішок титану та заліза, затримує до 80 - 90 %
найціннішої складової світлового потоку — ультрафіолетових променів. Очищене від цих домішок, увіолеве скло пропускає більшу частину ультрафіолетового випромінювання і може бути рекомендоване для лікарень, дитячих закладів, соляріїв, а також житлових будинків.
ШТУЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ ПРИМІЩЕНЬ
Штучне освітлення здійснюють лампами розжарювання і газорозрядними люмінесцентними лампами. Кожен вид ламп має і переваги; і недоліки.
Лампи розжарювання
У процесі застосування ламп розжарювання для, освітлення приміщень помітний сприятливий психофізіологічний вплив (спектр містить більше червоного й жовтого випромінювання), рівномірність освітлення (без пульсації), глибина коливань між максимальним і мінімальним значеннями світлового, потоку становить 5—15 %.
До недоліків використання ламп розжарювання для освітлення приміщень відносять: незначну світловіддачу — 10 — 20 лм/Вт електроенергії; велику яскравість вольфрамової нитки (у 10 — 30 разів перевищує норму), недостатнє розрізнення кольорів при освітленні лампами розжарювання; невеликий термін служби — до 1000 год.
|
|
|
