5. Взаємодія органів управління освітою

5. Взаємодія органів управління освітою

з неурядовими та громадськими організаціями

Взаємодія органів управління освітою із зацікавленими неуря­довими та громадськими організаціями з питань виховання дітей та учнівської молоді здійснюється шляхом:

• розробки комплексних міжвідомчих програм з питань вихо­вання дітей та учнівської молоді;

• підтримки виховних ініціатив неурядових, громадських дитячих і молодіжних організацій з метою спільного про­ведення конференцій, семінарів з різних напрямів вихо­вання;

• створення міжвідомчих комісій як засобу становлення дер­жавної системи виховання юних громадян;

• створення регіональних волонтерських центрів виховання дітей та учнівської молоді.

    З метою урізноманітнення та інтенсифікації культурного і твор­чого життя дітей та учнівської молоді управління освіти державно­го, регіонального та місцевого рівнів навчальні заклади всіх типів і форм власності налагоджують співробітництво з міжнародними організаціями, які функціонують на території України, зокрема:

• Дитячий фонд Організації Об'єднаних Націй (ЮНІСЕФ), який сприяє суттєвим змінам в уявленні про виживання і розви­ток дітей, спрямовує зусилля на досягнення прогресу і миру, благополуччя дітей, задоволення їхніх інтересів;

• Християнський Дитячий Фонд, діяльність якого сприяє поліп­шенню становища дітей та молоді в Україні шляхом розробки та реалізації програм, надання соціальних послуг, навчання спеціалістів та волонтерів соціальної роботи, розвитку між­народного співробітництва в партнерстві з державними та не­державними структурами;

• іншими недержавними організаціями та фондами, діяльність яких спрямовується на вирішення завдань виховання дітей та учнівської молоді.

Розділ VI. ШЛЯХИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ

Шляхи реалізації Програми такі:

• удосконалення нормативно-правової бази з питань виховання;

• консолідація зусиль органів державної влади у вихованні духовно-моральної, життєво компетентної особистості, яка успішно реалізує свої потенційні можливості в соціумі як гро­мадянин, сім'янин, професіонал;

• здійснення управління процесом виховання та контролю за ді­яльністю підвідомчих структур у частині виконання діючого законодавства України, відповідних указів Президента Укра­їни, постанов Кабінету Міністрів України;

• подальша демократизація державного управління процесом виховання;

•  підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації педа­гогічних працівників з виховної діяльності;

• модернізація вищої і післядипломної педагогічної освіти з ура­хуванням сучасних вимог і потреб виховання підростаючої особистості;

• організація системного моніторингу динаміки розвитку змін в організації й оцінці ефективності процесу виховання дітей та учнівської молоді.

На рівні місцевих органів управління освітою:

• піднесення ролі виховання у педагогічному процесі навчаль­них закладів усіх типів і форм власності;

• організація навчально-методичного забезпечення учасників виховного процесу, вдосконалення професійної компетент­ності педагогічних працівників, соціальний захист педагогів;

• залучення й координація зусиль різних соціальних інституцій у процесі виховання дітей та учнівської молоді;

• створення необхідних умов для виховання дітей та учнів­ської молоді, розвитку їх здібностей, професійного само­визначення;

• кадрове забезпечення, фінансування і сприяння реалізації державних та регіональних програм виховання дітей та уч­нівської молоді;

• координація дій педагогічних колективів, сім'ї, громадськості з питань виховання учнів;

• правове, психологічне забезпечення виховного процесу з дітьми-сиротами, дітьми з дисфункційних сімей;

• забезпечення ефективності профілактики девіантної пове­дінки дітей та учнівської молоді, дитячої безпритульності, правопорушень;

• попередження та подолання тютюнокуріння, вживання нарко­тичних та психотропних речовин, профілактика ВІЛ/СНІДу;

• сприяння створенню й розвитку дитячих і молодіжних гро­мадських організацій як осередків самореалізації особис­тості;

• розвиток регіональних та інших систем виховання, які врахо-/      вують територіальні, соціальні, національні особливості, що

спрямовані на духовно-моральний розвиток особистості. На рівні навчального закладу:

• підвищення професійної компетентності педагогів, пов'яза­ної із здійсненням процесу виховання;

• активізація творчого потенціалу педагогів у виборі методів, форм, засобів, технологій виховання;

• розширення спектра суб'єктів виховання;

• наукове й організаційно-методичне забезпечення процесу виховання;

• посилення відповідальності суб'єктів виховання за здійснен­ня даного процесу;

• забезпечення єдності навчання й виховання як двох взаємо­залежних складових системи освіти;

• посилення ролі сім'ї у вихованні дітей, зміцнення взаємодії сім'ї і навчального закладу;

• поєднання організаційно-педагогічної, родинно-сімейної, на­ціонально-культурної, просвітницької діяльності вчителів, батьків, учнів, місцевої громади.

⇐ Предыдущая78910111213141516Следующая ⇒

Поделиться:

Воспользуйтесь поиском по сайту: