 |
9.3. Підготовка вчителя до уроку
|
|
|
|
9. 3. Підготовка вчителя до уроку
Загальна підготовка до уроку включає в себе роботу над змістом навчального предмета - знайомство з програмою, розширення й уточнення знань з предмету. До загальної підготовки відноситься і вивчення стану знань і вмінь учнів, їхньої підготовленості до роботи з предмета чи нового курсу.
Викладання будь-якого навчального предмету передбачає використання різноманітного обладнання. У розпорядженні вчителя повинні бути певні натуральні моделі, малюнки, схеми, мапи, набір сучасних технічних засобів тощо. Обладнання уроків вимагає наявності як посібників для демонстрації усьому класу, так і роздаткового матеріалу індивідуального користування. Деякі посібники виготовляються учителем, учнями, тому варто подбати про їхній естетичний вигляд, зручність для використання на уроці.
Обсяг і глибина інформації, яка повідомляється учням, визначаються програмою, проте залежать і від підготовленості школярів та від їхніх можливостей щодо засвоєння знань. Готуючись до роботи над конкретною навчальною темою, учитель враховує особливості скгаду учнів класу.
Готуючись до викладання навчального курсу, він продумує його освітні, виховні та корекційно-розвиткові завдання.
Перед початком роботи над навчальною темою учитель розділяє. її на невеликі порції, які будуть послідовно пропонуватися школярам. Окрема порція є певним завершеним етапом у вивченні теми.
Кожна програмова тема входить складовою частиною у шкільний курс навчального предмета. Існують логічні зв'язки даної теми з пройденими, а також з тими, які будуть вивчатись. У будь-якому навчальному предметі є основні, головні питання, біля яких формується ]решта матеріалу.
|
|
|
Розроблена вчителем послідовність етапів у вивченні програмової теми відображається в календарному і тематичному планах. У тематичний план включаються відомості про порядок роботи над темою, типи уроків. Враховується необхідність постійного звертання до пройденого.
Тематичний план розробляється до початку роботи над темою, тому в процесі його реалізації можливе внесення окремих змін. Розходження з тематичним планом не повинно бути довільним, а має визначитися вагомими причинами ( виявились прогалини в знаннях учнів, не вдалося викликати в учнів необхідну активність тощо). З урахуванням цього вчитель складає план уроку, але його тема визначається тематичним планом.
Відправним моментом при розробці конспекту /робочого плану/ уроку є результати опитування учнів, виконання ними самостійних, класних і домашніх робіт, якість виготовлених дітьми виробів, загальні й індивідуальні труднощі та помилки.
У плані уроку відображаються структурні компоненти, різні методи і прийоми. Вчитель не тільки вносить в конспект відібрані ним для даного уроку методи і прийоми, а передбачає їх оптимальне поєднання, добирає види робіт, завдання і вправи, які будуть запропоновані учням.
У конспекті уроку відображається також індивідуальний і диференційований підхід до школярів, робота, спрямована на попередження і виправлення помилок.
Розгорнутість конспекту уроку залежить від досвіду і майстерності вчителя.
Після уроку вчитель повинен зробити висновки, пропозиції як до уроку в цілому, так і до окремих його етапів, до роботи учнів тощо.
9. 4. Екскурсія як форма організації навчального процесу
Особливою формою організації" навчання виступає навчальна екскурсія. Вона може проводитися в усіх класах у процесі вивчення різних навчальних предметів. Тематика навчальних екскурсій, місце їх проведення, кількість та зміст не обираються вчителем довільно, а регламентуються навчальною програмою предмета. Саме тому вони передбачаються у календарному плануванні й проводяться за розкладом уроків, а іноді - У позаурочний час.
|
|
|
Навчальна екскурсія – це форма організації навчання в умовах природного ландшафту, виробництва, музею, виставки з метою спостереження та вивчення учнями різних об'єктів і явищ дійсності. Характерна ознака заняття — вивчення об'єктів пов'язане з пересуванням учнів.
Задачі екскурсії — розвиток здібностей учнів діяти з пізнавальних позицій у оточуючому їх навколишньому світі; безпосередньо сприймати і вивчати життєві явища і процеси. Екскурсії допомагають формувати емоційну сферу учнів: почуття прекрасного, відчуття радості пізнання, бажання бути корисними людям.
Кожна екскурсія пов'язана з навчальним матеріалом різних предметів. Екскурсії допомагають учням охопити зміст навчання всебічно, побачити взаємозв'язок досліджуваних у різних курсах явищ і законів, набути навички їхнього універсального застосування.
Особливістю навчальних екскурсій у допоміжній школі є те, що вони проводяться з метою розширення, доповнення знань учнів про факти і явища, засвоєні раніше на уроках. Формування нових знань під час екскурсії не планується, оскільки увага дітей на таких заходах є досить розсіяною, учні емоційно збуджуються під впливом нових вражень, що негативно відбивається на засвоєнні матеріалу. Лише окремі види екскурсій можуть плануватись як пропедевтичні. Це, зокрема, збір* природного матеріалу перед виготовленням відповідних виробів на уроці трудового навчання, ознайомлення з працею людей на окремому підприємстві перед роботою у майстернях тощо.
Навчальні екскурсії набувають вагомого корекційного значення, оскільки жодне майстерне слово чи найяскравіша наочність не замінять живого споглядання. Результати спостережень і одержані на екскурсіях відомості заповнюють можливі прогалини у знаннях учнів, пов'язані з вадами сприймання та уявлення; враження, отримані під час екскурсій, стимулюють учнів до свідомого засвоєння матеріалу, пробуджують їхню допитливість і активність.
|
|
|
Проте досягнення і навчальної, і корекційної мети можливе за умови правильної організації навчальної екскурсії, дотримання певних вимог. Охарактеризуємо їх.
Учитель має чітко визначити навчальну, корекційну і виховну мету екскурсії відповідно до програми предмета, рівня засвоєння матеріалу учнями конкретного класу та їхніх можливостей. Варто узгодити місце проведення екскурсії, передбачене програмою, з місцевими умовами; правильним буде відвідання його вчителем заздалегідь. Також педагог має визначити, чи він сам проводитиме екскурсію, чи це зробить екскурсовод. Оскільки в цій ролі виступатиме не фахівець-дефектолог (екскурсовод музею, майстер на будівництві, бригадир на фабриці та ін. ), то його потрібно підготувати до зустрічі з дітьми, конкретизувавши, що саме він має розповідати, у якому обсязі й темпі; можливо краще домовитися, що вчитель буде задавати конкретні запитання.
Заздалегідь має передбачити учитель маршрут, місця відпочинку (якщ0 це буде необхідно), домовитися про зміни в розкладі - якщо екскурсія займе не один урок. Проте власне екскурсія має тривати, як і урок, 45 хвилин-інший час може бути витрачений на дорогу.
Необхідно підготувати учнів до проведення екскурсії: повідомити її мету, місце проведення, повторити правила дорожнього руху, техніки безпеки і поведінки у громадських місцях.
|
|
|
