 |
25. Мова і жести екскурсовода. 32. Особливості підготовки і проведення краєзнавчих екскурсій. 39. Показ експозиції музею в оглядовій екскурсії по місту
|
|
|
|
25. Мова і жести екскурсовода
Мовне спілкування являє собою вплив на аудиторію двох потоків інформації: перервної дискретного потоку (словесного, мовного) і безперервного образотворчого потоку (внемовного). Образотворчий потік, який позначають терміном " зоровий елемент мови", включає жест, посмішку, позу, ходу, міміку, рух тіла. З допомогою мови передаються зміст інформації, зміст тексту і його значення. Внемовні засоби спілкування доносять до аудиторії підтекст, внутрішній додатковий зміст сказаного, ставлення до нього.
Формою внемовного впливу є жестикуляція - рух рукою або інші дії, що мають певний сенс. Жест лектора акцентує увагу слухачів на зміст викладеного матеріалу, підкреслює головне, підтверджує сказане. " Жест і міміка пожвавлюють мову, роблять її як би зримою. Жест, будучи емоційно-смисловим рухом, найчастіше руки (рук), повинен " звучати" саме в ті миті, коли сказана фраза потребує посилення своєї виразності, а тим більше в емоційній вразливості ораторській думки".
Головна особливість жестів в екскурсії полягає в тому, що вони пов'язані не стільки з розповіддю, скільки з показом об'єкта, будучи складовою частиною наочності.
Жести в екскурсії діляться на три групи: жести, слугують основою показу зорово сприйманих об'єктів; жести, які є складовою частиною показу; жести, що підкріплюють екскурсійну розповідь.
32. Особливості підготовки і проведення краєзнавчих екскурсій
Краєзнавчі екскурсії проводились до лісу, річки, у сусідні села, історичними місцями, у музеї. Протягом навчання в початковій школі організовувалися екскурсії з метою вивчення кварталу, району, міста, околиць. У старших класах на екскурсіях вивчали місцевий матеріал, діяла розширена екскурсійна програма.
|
|
|
39. Показ експозиції музею в оглядовій екскурсії по місту
Екскурсію містом рекомендовано починати з відвідання музеїв. При включенні музеїв в екскурсію визначають, яка підтема розкривається за допомогою їх експозицій. Як правило, у музеї висвітлюються ті питання, які в силу різних обставин не можуть бути достатньо повно висвітлені при показі екскурсійних об’єктів. Показ виставок з історії краю, унікальних експонатів дозволяє поринути в атмосферу минулого, налаштовує на сприйняття інформації. Бажано, щоб місто і музей в оглядовій екскурсії показував один і той же екскурсовод, що допомагає дотримувати логічну конструктивність та цілісність екскурсії. Час, відведений на огляд музею повинен складати не більше 15-25 хвилин [2, с. 118]. Часто об’єкти мають архітектурне або мистецтвознавче значення. У таких випадках екскурсоводу окрім історичного, доцільно давати архітектурний (які технології використовувалися при будівництві) та мистецтвознавчий аналіз таких об’єктів. Головну увагу при цьому треба приділяти історичним подіям, пов’язаним з пам’яткою.
46. Збереження і вивчення музейних фондів
У кожній сфері своєї багатогранної діяльності музеї роблять вагомий внесок у розвиток історичного краєзнавства. Так, у процесі комплектування музейних фондів створюється і постійно поповнюється досить значна за своїм обсягом і складом джерельна база історико-краєзнавчих досліджень, до якої входять практично всі види рухомих пам´ яток: археологічні, етнографічні, нумізматичні, філокартичні колекції, документи, рукописи, мемуари, друковані видання, знаряддя й продукти виробництва, зразки одягу, меблів, предметів побуту, зброї, нагороди, кінофотоматеріали, звукозаписи тощо.
Завдання зберігання фондів полягає у забезпеченні збереження музейних цінностей, у захисті їх від руйнування, псування та розкрадання, а також у створенні сприятливих умов для вивчення та показу колекцій. Зберігання фондів здійснюється у фондосховищі, в експозиції, під час будь-яких переміщень предмета всередині музею та за його межами. Принципові положення про організацію зберігання фондів визначаються загальнодержавними нормативними актами, дотримання яких є обов'язковим для всіх музеїв країни. Проте фонди кожного музею мають свою специфіку, що проявляється у складі та структурі фондів, у кількості предметів та ступені їх збереження, в особливостях конструкції музейних приміщень та фондосховищ. Тому додатково крім основних нормативних документів у музеях розробляються інструкції по збереженню фондів для внутрішнього користування. Усі предмети підлягають природному старінню. Проте якщо ослабити дію на них несприятливих факторів, то цей процес можна уповільнити. Саме з цією метою в музеї встановлюється певний режим зберігання.
|
|
|
53. Анімація обслуговування в музеях
Анімація обслуговування, тобто пожвавлення програм обслуговування і організації дозвілля туристів, виникла в результаті конкурентної боротьби між подібними за рівнем сервісу і облаштуванням інтер'єрів готелями та курортами. Анімація обслуговування передбачає розробку і здійснення спеціальних програм по організації вільного часу відпочиваючих, які мають відповідну структуру — фабулу програми відпочинку. Остання представляє послідовність станів, конструйованої або звичайної діяльності: експозицію, зав'язку, розвиток, дію, кульмінацію, розв'язку.
Головне завдання аиімаційного обслуговування — створити туристу комфортні умови, щоб він відчував себе учасником програми і щоб відпочинок йому запам'ятався. Цього можна досягти на основі індивідуального підходу в обслуговуванні кожного туриста.
Можна виділити такі напрямки аиімаційного туризму: 1) Костюмоваиі тури - програми таких турів мають спеціальний сценарій і передбачають безпосереднє залучення туриста в дійство і атмосферу того чи іншого історичного періоду.
2) Шоу-музеї - цс музеї з анімаційно організованою експозицією, в яких представлені живі персонажі експонованої епохи (наприклад, Музей перших англійських переселенців в м. Плітут (США), Музей «Скансен» у Стокгольмі (Швеція)).
|
|
|
