 |
ТЕМА: «Поняття методології, її структура та складові»
|
|
|
|
ТЕМА: «Поняття методології, її структура та складові»
1. Поняття та структура методології
Методологія – це складне явище. Має декілька визначень та інтерпретацій, в залежності від розуміння об’єкту та предмету досліджень. Об’єкт та предмет – це те, що ми досліджуємо.
Методологія («методос» – шлях до чогось; «логія» - наука) – наука про шлях до чогось, шлях до знання.
Онтологічне - наука про буття; гносеологічне – наука про пізнання. Ці два визначення не суперечать, а доповнюють один одне.
З гносеологічної точки зору – наука про правила пізнання.
З точки хору онтологічної – сукупність (в ідеалі система) прийомів, засобів, способів, методів, методик, принципів пізнання.
Методологія практичної діяльності – сукупність (в ідеалі система) прийомів, засобів, способів, методів, методик, принципів здійснення практичної діяльності.
Об’єктом дослідження виступає (гносеологічний ключ) – сам метод.
Об’єктом дослідження виступає (онтологічний ключ) – певний зовнішній об’єкт за допомогою цих методів.
Наприклад, при вимірюванні зросту людини, об’єктом виступає людина (онтологічний ключ). Закон Архімеду – для того, щоб його вивести використовували гносеологічний ключ.
Поряд з поняттям методологія використовується поняття гносеологія, яке є більш широким; включає в себе вчення про метод і вчення про об’єкт дослідження.
Наприклад,
Щоб правильно знайти метод, треба правильно описати об’єкт. Помилившись в об’єкті, можна помилитися і у методі. Опис об’єкта – важлива частина процесу пізнання.
Засіб – інструмент, за допомогою якого ми здійснюємо пізнання; це не завжди матеріальний об’єкт, хоча більшість засобів – матеріалізований – категоріальний апарат; інструмент.
|
|
|
Спосіб – те, яким чином здійснюється процес, динаміка процесу.
Прийом – поєднання засобу та способу.
Наприклад, відкриття пляшки з вином. Річка – засіб; вкрутити ручку у пляшку – спосіб. Прийом – поєднання засобу і способу.
Метод – науково обґрунтований прийом пізнання. Тому прийом і метод можна використовувати як синоніми.
Наприклад, вести дискусію – прийом; правильно вести дискусію, відповідно до правил – метод. А знайти інформацію про те, як правильно вести інформацію – методологія.
Методика – сукупність методів чи прийомів, що використовуються в процесі пізнання як одне ціле.
Метод, який застосовуємо процесі пізнання вимагає використовувати інші методи.
Тільки правильно застосувавши разом всі прийоми можна досягти бажаного результату.
Наприклад, якщо правильно намалювати очі, вії і т. д. будеш виглядати гарним.
Принципи – основоположні начала, на базі яких здійснюється процес пізнання, а також аналіз отриманих результатів в процесі цього пізнання.
Таким чином вони виступають системо утворюючим каркасом процесу пізнання.
Принципи можна поділяти на групи:
- світоглядні та загальнофілософські принципи;
- принципи метатеорії (приклад, нормативістський (Україна) та соціологічний (США) підходи);
- принципи конкретної юридичної теорії;
Належність, допустимість, істинність та доцільність методу
Належність методу – принципова можливість отримання знання або достовірної інформації за допомогою того чи іншого способу, засобу, методики, тощо.
Наприклад, візуальне спостереження за людиною – чи можна за допомогою цього способу стверджувати, що людина хороша чи погана?
Допустимість методу – вирішується питання про можливість залучення методів, прийомів, способів, засобів, методик до дослідження або практичної діяльності, виходячи з певних суб’єктивних критеріїв, носієм яких є суб’єкт пізнання (моральні критерії, естетичні, психологічні).
|
|
|
Наприклад, допит свідка з використанням катування – ми використовуємо той чи інший мето, виходячи з наших уявлень, хоча не завжди той метод, що не допустимий дає менше інформації, ніж допустимий.
Коли мова йде про істинність методу ми вирішуємо питання про ступінь істинності. При цьому слід враховувати, що істина відносна, а не абсолютна.
Наприклад, вимірювання зросту людини в см., мм, тощо. Ми можемо наблизитися до істини, а досягти її – ні.
Коли ми вирішуємо питання про доцільність метод у ми співвідносимо те, якого ступеня істинності нам потрібна інформація з тими затратами, які ми повинні понести у зв’язку із застосуванням того чи іншого методу.
Співвідношення методу та об’єкту дослідження
Існує 3 точки зору з цього питання.
1. Предмет дослідження визначає те, за допомогою чого ми досліджуємо.
2. Метод визначає об’єкт дослідження. Метод не залежить від об’єкту дослідження. Наприклад, індукція і дедукція використовуються в будь-які діяльності, не залежно від об’єкту дослідження.
3. Метод і об’єкт знаходяться в певному взаємозв’язку. Метод впливає на об’єкт; об’єкт впливає на метод.
Об’єкт – дійсність; предмет – явище.
Види методів
Кількісний поділ
Всі методи в залежності від їх поширеності можна поділяти на:
- Загальнонаукові
Методи формальної логіки (аналіз, синтез, дедукція, індукція)
Метод спостереження
Метод експерименту
- Приватно наукові – методи притаманні певним галузям знання – наприклад, юридичним наукам
Метод порівняльного правознавства
- Приватні методи – використовуються однією чи декількома близькими за своєю природою науками (притаманні спеціально юридичним наукам, наприклад, дактилоскопія)
Другий критерій – якісний – наскільки метод адаптований до об’єкту дослідження
- Загальні методи – абстрагуються від об’єкта дослідження
- Конкретно-наукові методи – форма конкретизації загальнонаукового методу в контексті об’єкта дослідження
ТЕМА:
|
|
|
