 |
Класифікації населення залежно від ступеня розвитку процесу його постаріння
|
|
|
|
Класифікації населення залежно від ступеня розвитку процесу його постаріння
1 Група – демографічна молодість – частка осіб у віці 60 років і старше менше 8 %.
1 Група - переддень старіння - частка осіб у віці 60 років і старше 8-12 %.
3 Група - власне старіння - частка осіб у віці 60 років і старше 10-12%.
4 Група - – демографічна старість - частка осіб у віці 60 років і старше 12 % та більше.
Середня очікувана тривалість життя в Україні у 2008—2010 рр. складала 69, 3 роки, в тому числі у міських поселеннях – 70, 0 років, у сільських – 67, 8 років.
Природний рух населення — зміна кількості і складу населення в результаті народжуваності і смертності (без урахування його механічного переміщення). Показники природного руху – це народжуваність, смертність та природний приріст населення.
Перш за все розраховується загальний показник народжуваності. Як і більшість показників природного приросту, він визначається числом народжених у розрахунку на 1000 населення:
Загальний показник народжуваності Число народжених живими за рік • 1000
(частота народжуваності) Середньорічна чисельність населення
Але більш точно процес відтворення населення можна охарактеризувати, якщо розраховувати народжуваність не серед усього населення, а лише серед жінок фертильного віку (15-49 років). Цей показник називається спеціальним показником народжуваності (фертильності, плодючості) і розраховується таким чином:
Число народжених живими за рік • 1000
Спеціальний показник народжуваності Число жінок у віці 15-49 років
|
|
|
Оцінка рівня народжуваності
| Загальний коефіцієнт народжуваності | Оцінка рівня народжуваності |
| До 10 | Дуже низький |
| 10-14, 9 | Низький |
| 15-19, 9 | Нижче середнього |
| 20-24, 9 | Середній |
| 25-29, 9 | Вище середнього |
| 30-39, 9 | Високий |
| 40 і більше | Дуже високий |
Крім вищезазначених застосовуються ще такі спеціальні показники:
• сумарний показник відтворення населення - число дітей, народжених жінкою протягом фертильного періоду її життя (15-49 років);
• брутто-коефіцієнт відтворення — число дівчаток, народжених жінкою у віці 15-49 років;
• нетто-коефіцієнт, або очищений показник відтворення, - кількість дівчаток, народжених у середньому однією жінкою за весь репродуктивний період її життя, що досягли віку, в якому була жінка при їх народженні.
Якщо нетто-коефіцієнт дорівнює 1, брутто-коефіцієнт - 1, 2, сумарний коефіцієнт - 2, 2, то процес відтворення населення оцінюють як стаціонарний, показники, що перевищують вказані рівні, визначають розширене відтворення, а показники нижче вказаного рівня - звужене відтворення.
Демографічне навантаження - це узагальнена кількісна характеристика вікової структури населення, яка показує навантаження на суспільство та економіку невиробничим населенням.
Коефіцієнт демографічного навантаження = кількість громадян на досліджуваній території, що не відносяться до працездатного населення, тобто пенсіонерів і дітей / кількість громадян на досліджуваній території, що відносяться до працездатного населення.
|
|
|
Серед чинників, що впливають на народжуваність, більша частина сприяє її зменшенню. До них належать:
• зменшення числа шлюбів і збільшення числа розлучень;
• активне залучення жінок до суспільного життя (відчутна роль у зменшенні народжуваності в перші роки існування СРСР і менш відчутна в сучасних умовах зростаючого безробіття);
• диспропорція в статевому складі населення, незалежно від причин, що її обумовлюють - особливості розвитку виробничих відносин, міграційні процеси, наслідки воєн;
• зайнятість певної частини жінок у виробництвах з небезпечними та шкідливими умовами праці;
• незадовільний стан репродуктивного здоров'я жінок;
• економічна ситуація в суспільстві.
Згідно зі ст. 163 Кодексу, реєстрація народження проводиться за місцем народження дитини чи за місцем проживання її батьків, або одного з них, записьмовою чи усною заявою батьків або одного з них, а в разі хвороби, смерті батьків або неможливості для них з інших причин зареєструвати народження – за заявою родичів або інших осіб чи адміністрації лікувального закладу, в якому перебувала мати під час народження дитини.
Заява про реєстрацію народження дитини повинна бути подана до органу ЗАГСу не пізніше 1 місяця з дня народження дитини, а при народженні мертвої дитини — не пізніше 3 - х діб.
Реєстрація проводиться при пред'явленні довідки лікувального закладу про народження дитини - " Медичне свідоцтво про народження" (форма № 103/0-95), яке видається під час виписки матері зі стаціонару всіма закладами охорони здоров'я, де приймали пологи. У випадках пологів удома медичне свідоцтво про народження видає той заклад охорони здоров'я, медичний працівник якого (лікар, фельдшер, акушерка) приймав пологи.
У виняткових випадках – при народженні дитини вдома чи в іншому місті без подання медичної допомоги – реєстрація народження дитини проводиться органами реєстрації актів громадянського стану. Факт і час народження в таких випадках повинні бути підтверджені підписами двох свідків, а також заповненням " Медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу" (форма №103-1/0-96). Довідка видається медичним закладом, на обліку в якому знаходиться новонароджений. При багатоплідних пологах медичне свідоцтво про народження заповнюється на кожну дитину окремо.
|
|
|
Найнижча народжуваність спостерігається у північних та східних областях Сумській, Чернігівській, Луганській, Донецькій, найвища — у західних областях — Рівненській, Волинській, Закарпатській. У 2010 році найбільша на народжуваність в Україні була зафіксована у Рокитнівському районі Рівненської області — 22, 3 на 1000 осіб (24, 0 у 2008 р. ). Найнижча — у Недригайлівському районі Сумської області — 7, 2 (7, 4 в 2008 р).
Смертність населення — процес вимирання покоління. Це масовий процес, що складається з множини одиничних смертей, які настають у різному віці та визначають у своїй сукупності порядок вимирання реального або гіпотетичного покоління. Смертність характеризують такі показники:
Загальний показник смертності = число померлих за рік х 1000
середньорічну чисельність населення
Віковий коефіцієнт смертності, показник дитячої смертності з розрахунку на 1000 новонароджених тощо. Майже для всіх країн є характерною досить однорідна структура причин смертності: на першому місці серцево-судинні захворювання, потім — новоутворення, переважно злоякісні, і нещасні випадки. Досить високою є частка хвороб органів дихання (переважно у дітей і людей похилого віку) та органів травлення. У 1995—2010 pp. смертність у світі становила 3, 45%; в Африці —6, 2%; Північній Америці 1, 8%; Азії — 3, 48%; Європі — 1, 72%.
Реєстрація смерті проводиться органами реєстрації актів громадянського стану (ЗАГС) за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа.
Заява про реєстрацію повинна бути зроблена не пізніше 3 - х діб з дня смерті чи виявлення трупа. Підставою для реєстрації є видані лікувальним закладом «Лікарське свідоцтво про смерть» (ф. № 106/0-95) або «Фельдшерська довідка про смерть» (ф. № 106-1/0-95). Всі заклади охорони здоров’я, що мають право видавати ці документи, ведуть журнал обліку померлих.
|
|
|
Структура загальної смертності населення за причинами з року в рік стабільна і відповідає структурі смертності по Україні.
Перше місце займають хвороби системи кровообігу – 63, 4 із них п'яту частину складають цереброваскулярні хвороби;
На другому місці новоутворення – 18, 5%;
Третє місце посідають зовнішні причини, що призводять до смерті – 5, 6%.
На четвертому місці – хвороби органів травлення – 4, 7%.
Показник природнього прирісту= показник народжуваності-показник смертності
У таблиці 3 наведені демографічні показники природного руху населення України та м. Полтави за 2006-2011.
Таблиця 3.
|
|
|
