 |
Тема 4. Методика вивчення та оцінка показників смертності немовлят
|
|
|
|
ТЕМА 4. МЕТОДИКА ВИВЧЕННЯ ТА ОЦІНКА ПОКАЗНИКІВ СМЕРТНОСТІ НЕМОВЛЯТ
1. Актуальність теми:
Незадовільний рівень здоров’я нації визначає одним із пріоритетних напрямків досліджень у галузі соціальної медицини й організації охорони здоров’я вивчення причинно-наслідкових зв’язків між здоров’ям населення і факторами, що впливають на його формування, розробку прогресивних технологій і систем профілактики ризиків. Визначальними у виникненні захворювань і випадків смерті немовлят є соціальні фактори ризику, пов’язані зі способом життя сім’ї, умовами праці та побуту її членів.
Смертність немовлят (СН), за відомим висловом, є чуйним барометром
соціального, економічного, санітарного благополуччя суспільства, корелюючи з якістю, обсягом і доступністю медичної допомоги жінкам і дітям, набуваючи все більшого значення в питаннях народонаселення.
Несприятлива демографічна ситуація супроводжується різким погіршенням якості здоров’я найбільш продуктивної частини населення країни: жінок, дітей і молоді, що стало причиною погіршення якості здоров’я
новонароджених дітей.
Збереження здоров’я й життя дітей є найважливішою проблемою сучасної науки й пріоритетним завданням практичної охорони здоров’я, цим
визначається надзвичайна необхідність вивчення причин і шляхів зниження
смертності дітей на першому році життя.
2. Конкретні цілі:
· Проаналізувати смертність немовлят в Україні;
· Визначити її вікові особливості;
· Класифікувати причини та фактори, що впливають на формування рівня смертності немовлят;
· Трактувати основні поняття та терміни дитячої та перинатальної смертності;
|
|
|
· Вміти розраховувати показники смертності немовлят.
· Типи смертності немовлят А, В, С.
3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція).
| Назви попередніх дисциплін | Отримані навички |
| 1. Соціологія 2. Медична біологія 3. Нормальна фізіологія 4. Патоморфологія 5. Мікробіологія 6. Пропедевтика внутрішніх хвороб | Проводити аналіз соціологічних досліджень Визначати основні поняття, методи та засоби досліджень, які використовуються для вивчення факторів навколишнього середовища та їх впливу на організм та здоров'я людини. Проводити статистичне дослідження. Виявляти зв’язки між природними явищами. Аналізувати діяльність клінічних відділень |
4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
4. 1 Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен знати студент при підготовці до заняття:
| Термін | Визначення |
| Смертність дітей від моменту народження до досягнення ними 1 року (але не включно) |
| Смертність на першому тижні (0-6 днів включно або 167 годин 59 хвилин від моменту народження) |
| Смертність в період від 7-го до 28-го дня (до 27 дня 23 годин) |
| Смертність в перші 28 днів життя (від 0 до 27 днів 23 годин) |
| Смертність від 28 дня до досягнення віку одного року (точніше від 28 днів до 11 місяців 28 днів) |
| Мертвонароджуваність та смертність в перший тиждень життя (рання неонатальна смертність) |
| Від 28 тижнів вагітності до 7-го дня життя новонародженого |
| Смерть плоду, що наступила під час вагітності та в момент пологів (антенатальний та інтранатальний періоди) |
| З 28 тижня вагітності до початку пологів |
| Життя плоду від початку пологів до народження |
|
|
|
4. 2 Теоретичні питання до заняття:
1. Причини, що впливають на формування рівня смертності немовлят.
2. Фактори, що обумовлюють смертність немовлят.
3. Визначити основні поняття дитячої та перинатальної смертності.
4. Методики розрахунку показників дитячої смертності.
5. Типи смертності немовлят: А, В, С.
6. Смертність немовлят за статтю, сезонні особливості смертності немовлят.
7. Мертвонароджуваність, її причини, показники, їх аналіз.
8. Рівні та структура перинатальної смертності, показники, їх аналіз.
9. Тенденції смертності немовлят в Україні.
10. Вікові особливості дитячої смертності в Україні.
4. 3. Практичні завдання:
1. Розрахувати показники загальної смертності немовлят за рекомендаціями ВООЗ та формулою Ратса.
2. Показники смертності немовлят за календарним місяцем.
3. Визначення показників смертності немовлят у неонатальний, ранній неонатальний та постнатальний періоди.
4. Вміти розраховувати перинатальну смертність.
5. Визначити структуру смертності немовлят.
6. Розрізняти три типи смертності немовлят.
Зміст теми:
Багато країн, у тому числі й Україна, включили зниження дитячої смертності до Цілей розвитку тисячоліття. Критерієм досягнення даної цілі передбачено виконання державних програм та централізованих заходів, таких як державна програма " Репродуктивне здоров'я нації" на період до 2015 року" та державна програма " Дитяча онкологія" на 2006-2010 роки".
Здоров’я новонароджених можна охарактеризувати за допомогою показників – перинатальної смертності, ранньої неонатальної, неонатальної, постнатальної смертності та мертвонароджуваності. Їх рівень в Україні у півтора рази вищий, ніж у країнах Євросоюзу.
Саме зниження неонатальної смертності найбільше впливає на динаміку дитячої смертності в цілому, адже на неонатальний період припадає близько 70% смертей у віці до 1 року.
До синдрому раптової дитячої смерті (СРДС) відносять випадки несподіваної ненасильницької смерті дітей віком від 7 до 365 днів, при яких відсутні адекватні для пояснення причини смерті дані анамнезу і патологоанатомічного дослідженнях; причому смерть залишається непоясненою і після детального вивчення обставин, при яких вона відбулася.
|
|
|
Напевно причини виникнення синдрому раптової смерті немовлят не відомі. Але лікарі активно над цим працюють. Зокрема розглядають версію апное – патологічної затримки дихання дитини.
Також серед причин раптової смерті немовлят розглядають летальну аритмію.
Згідно з проведеним у Данії дослідженням, частота синдрому раптової смерті немовлят зростає втричі серед жінок-курців.
Епідеміологічні дослідження встановили зв’язок даного синдрому з різноманітними факторами. Вони показали, що до числа факторів ризику СРДС належать: положення сплячої дитини на животі, кімнати з надмірним опаленням, надмірно м’яка постіль, післяпологова депресія матері.
Встановлено, що багато померлих від СРДС дітей мали різні проблеми при народженні, у їхніх матерів при попередніх вагітностях відмічені мертвонародження або раптова смерть дитини. Значна частина смертних випадків мала місце у родинах із несприятливими умовами життя.
Смертність немовлят (малюкова смертність)– це смертність дітей до 1 року. З початку 2012 року і до початку вересня в Україні померло майже 3 тисячі немовлят віком до 1-го року. Коефіцієнт смертності немовлят становить 8, 7.
В розрізі українських регіональних територій, найвищий коефіцієнт по Донецькій області — 12, 5. Найнижчі — у Київській та західних областях і у місті Севастополь.
В Україні рівень смертності немовлят (смерть дітей на 1-му році життя) визначається за методикою, рекомендованою ВООЗ:
Та за формулою Ратса:
Кількість померлих дітей
в віці до 1-го року у поточному році
Х 1000
2/3 народжених живими у поточному році
+
1/3 народжених живими у минулому році
За методикою Вахітова М. Х. та Альбицького В. Ю. у знаменнику береться 4/5 народжених у поточному році та 1/5 народжених у минулому році.
|
|
|
Окремо виділяють смертність у неонатальний, ранній неонатальний та постнеонатальний періоди життя дитини. Неонатальний період починається з народження дитини та закінчується через 28 повних днів після народження.
Неонатальна смертність – смертність серед народжених живими протягом перших 28 повних днів життя - визначається за формулою:
Число дітей, що померли протягом перших 28 повних днів життя • 1000 Число народжених живими в поточному році
Ранній неонатальний період охоплює перші сім днів або 168 годин життя.
Смертність у ранньому неонатальному періоді визначається так:
Число померлих протягом 7 днів (168 годин життя) • 1000
Число народжених живими в поточному році
Серед дітей, що помирають на першому місяці життя, 2/3 (60-70 %) складають випадки смерті в ранньому неонатальному періоді, тобто в перші 7 днів життя. В свою чергу, питома вага неонатальної смертності в загальній смертності немовлят у більшості країн становить 50-60 %, а в деяких досягає 70 %.
Період життя дитини після перших повних 28 днів називають постнеонатальним (29 днів - 12 місяців). Смертність у цьому періоді визначають за формулою:
Рівні та тенденції смертності немовлят у значній мірі визначаються перинатальною смертністю - це смертність дітей в перинатальному періоді. Перинатальний період складається з:
1. антенатального – з 28 тижня вагітності до початку пологів;
2. інтранатального – період пологів;
3. постнатального – 7 повних днів життя новонародженого чи 168 годин після народження.
Рівень перинатальної смертності визначається за формулою:
Число дітей, що народилися + Число дітей, що померли протягом
________мертвими________________________перших семи днів___________• 1000_____
Число дітей, що народилися живими та мертвими
Таким чином, перші сім днів життя враховуються для розрахунку показників смертності немовлят і перинатальної смертності.
У структурі смертності немовлят перше місце посідають стани, що виникли в перинатальному періоді; на другому — вроджені вади розвитку, на третьому — хвороби органів дихання, на четвертому — нещасні випадки, отруєння, травми.
Якщо смертність немовлят на першому місяці життя в переважній більшості випадків спричиняється станами, що виникають у перинатальному періоді (приблизно 2/3) і вродженими аномаліями (більш ніж на 1/4), то за межами першого місяця серйозною загрозою життю немовлят є, перш за все, захворювання органів дихання (20% всіх випадків смерті в постнеонатальному періоді), інфекційні та паразитарні хвороби (майже 15%), травми в результаті нещасних випадків (майже 10 %).
|
|
|
Велике практичне значення для оцінки регіональних особливостей смертності немовлят має визначення співвідношення між неонатальною та постнеонатальною смертністю у відсотках. Для цього досить визначити питому вагу неонатальної смертності в загальній смертності немовлят. Цей показник, у свою чергу, дає можливість визначити так званий тип смертності немовлят.
Розрізняють три типи смертності немовлят:
тип А — на першому місяці життя помирає 50 % і більше від загального числа дітей, померлих на 1-му році;
тип В — на 1 місяці помирає від 30 до 49 % загального числа померлих на
1-му році;
тип С — менше 30 % дітей помирає на першому місяці життя, решта – в постнеонатальному періоді.
|
|
|
