 |
Орієнтовні запитання й завдання ло бесіди
|
|
|
|
Орієнтовні запитання й завдання ло бесіди
— Які почуття викликала у вас прочитана казка? Чому?
— Про що мріяв бідний хлопець Малян? Знайдіть ці слова в тексті казки.
— Які перешкоди чекали на хлопця на шляху до здійснення мрії?
— Які народні символи використані в казці? Що вони означають? Чому першим Малян намалював саме птаха?
— Чи допомагають використані символи зрозуміти головну думку казки? Сформулюйте її.
— До якого вчителя потрапив Малян у школі? Для обгрунтування своєї думки наведіть дієслова, які вживаються в казці на означення дій вчителя?
— Як використовував Малян чарівний пензлик?
— Перекажіть близько до тексту епізод з казки — Малян у маєтку поміщика.
— Запам'ятайте народний вислів. " Злющий, мов сто чортів". Коли його вживають?
— Перекажіть стисло епізод казки — Малян в імператорському дворі.
— Чому імператор зазнав невдачі в малюванні?
— Що зробили б ви, якби у вас з'явився чарівний пензлик? Що ви намалювали б у першу чергу?
— Назвіть казки народів світу, в яких розповідається про чарівні предмети.
Продумана система запитань і творчих завдань допоможе вчителю ефективно провести навчальний диспут або дискусію. У методиці викладання літератури диспутом вважається усне обговорення будь-якого питання з тітератури, часто з наперед визначеними опонентами. Успіх диспуту залежить, перш за все, від старанної його підготовки.
Важливо, щоб на уроках літератури учні вчилися ставити запитання самі, а також уважно слухати й розуміти запитання інших. Для цього варто засвоїти послідовність роботи над запитанням:
— уважно прослухати запитання і, якщо воно не зрозуміле, запропонувати повторити його ще раз;
|
|
|
— знайти в запитанні домінуюче слово і з'ясувати його лексичне значення;
— якщо домінуюче слово багатозначне, визначити те із значень, в якому воно вжито в цьому запитанні;
— з'ясувати характер запитання (просте чи проблемне);
— визначити, якої відповіді потребує запитання — стислої або поширеної, з наведенням аргументів, із прикладами чи без них.
Учні швидко набувають навичок дискусії, якщо вчитель попередньо проводить різноманітні види усних повідомлень, діалоги-інтерв'ю, прес-конференції, заочні екскурсії, обговореня кінофільмів, вистав, телевізійних передач тощо. Основою диспуту є різні погляди на ті чи інші питання літератури. Вчитель повинен формулювати запитання так, щоб виключити можливість однозначної відповіді.
Наприклад, учитель Ж. В. Клименко (м. Київ) після вивчення програмового роману М, Сервантеса " Дон Кіхот" запропонувала учням тему диспуту: " Дон Кіхот — наш сучасник? "
Орієнтовні запитання й завдання до диспуту
— Український літературний критик С. Гречанюк назвав Дон Кіхота нашим сучасником. Чи згодні ви з ним? Обґрунтуйте свою відповідь.
— У статті " Наш сучасник Дон Кіхот" С. Гречанюк писав: " Наслідувань, переробок і цілком самостійних творів, навіяних окремими ідеями чи мотивами " Дон Кіхота" — сила-силенна, і трапляються серед них такі, що дають можливість по-новому глянути не лише на роман Сервантеса та його епоху, а й на себе — вчорашніх і нинішніх". Чи можна віднести ці слова до поезії Ліни Костенко?
— Продовжуючи думку, критик зазначає: " Ці твори також, як правило, сумні. Чи не тому, що й ідеали нових донкіхотів залишаються недосяжними? " Що ви відповіли б на це запитання?
До диспуту було проведено підготовчу роботу. Оскільки диспут планувався у вигляді уявного діалогу з критиком, на попередньому уроці за темою -" Благородний ідальго продовжує свій шлях" (Образ Дон Кіхота у світовій літературі) учні ознайомилися з працями М. Рильського, І. Дзюби, С. Гречанюка та інших, дізналися про історію сприйняття і трактування образу Дон Кіхота.
|
|
|
Зокрема, з критичної статті І. Дзюби було запропоновано такий уривок: " І що цікаво чим мізерніший траплявся читач, тим сердечніше він потішався над Дон Кіхотом, аж добрів і великодушнів.
А Байрон чомусь не сміявся: " З усіх повістей це найпечальніша... "
А Гейне з дитинства плакав, коли читав, як переміг Дон Кіхота мерзенний цирюльник Самсон Караско, і в зрілому віці " на фатальних роздоріжжях" свого життя прикликав образ " худорлявого рицаря... "
А Герцен величав Дон Кіхотами великих мрійників і бунтарів...
А Достоєвськийвиповідався: " Я щойно прирівняв графа Шамбора до Дон Кіхота. але я вищої похвали не знаю... "
А Ейнштейн, якого не без підстав (і не всупереч його самооцінці) вважали за Дон Кіхота, черпав наснагу в цьому образі...
А... та продовжувати цей список можна без кінця, починається ж він з самого Сервантеса: " Для мене одного народився Дон Кіхот. а я народився для нього... "
(Дзюба І. Більший за самого себе // Сучасність. — 1995. — № 7-8. — С. 83. )
Особливу увагу вчителька звернула на рецепцію образу Дон Кіхота в рідному письменстві (І. Франко, Б. Грінченко. М. Семенко. Ліна Костенко та інші). Така робота зацікавила старшокласників, заохотила до роздумів і пошуку, тому учні отримали глибокі знання.
Застосовуючи евристичний метод, учитель значною мірою готує учнів до аналітичної роботи, яка потребує вже іншого навчального методу, – дослідницького.
Дослідницький метод учитель застосовує з метою навчити учнів науково розглядати художній твір, аналізувати, ретельно студіювати.
Сама ідея дослідження як методу навчання нараховує дві з половиною тисячі років і належить відомому давньогрецькому філософу Сократу (469-399 рр. до н. е. ). Свій метод він назвав майєвтикою (від греиьк. таіеиtikе, що означає повивальне мистецтво). Дослідницький метод взаємодіє з евристичним, але при його застосуванні домінує самостійна робота учнів, порівняноз іншими видами діяльності. Цей метод, як і всі інші, вважається навчальним. Від учнів не чекають наукових відкриттів, хоча окремі випадки можуть траплятися у світовій практиці. В середніх класах учитель застосовує лише окремі елементи цього методу, що допомагають виконати пропедевтичну роботу. Всебічне застосування дослідницького методу передбачається у старших класах, коли для стимулювання навчальної діяльності залучаються всі його прийоми. Критичне опанування художніх творів, наукових або науково-популярних книжок та статей у процесі роботи над певною темою набуває характеру дослідження. Розглянемо застосування деяких прийомів дослідницького методу при вивченні тем: " Розвиток шекспірівських традицій у творчості Тараса Шевченка й Лесі Українки" та " Пушкін і Шекспір (трагедія " Борис Годунов", історичні хроніки і трагедії Шекспіра)".
|
|
|
Після вивчення творчості Шекспіра вчитель пропонує першу тему, з'ясувавши попередньо, що вивчалося на уроках української літератури з творчості Т. Шевченка і Лесі Українки.
Творчій групі учнів дається завдання дібрати за шкільним каталогом літературу до теми й вивісити список у класі, решті — самостійно вивчаючи пропоновану літературу, довести вплив творчості В. Шекспіра на формування поетичних засад класиків української літератури — Т. Шевченйа йЛесі Українки. Зі своїми висновками учні виступили на узагальнюючому уроці за творчістю В. Шекспіра.
|
|
|
