 |
Орієнтовні тези лекції. □ Вступна частина. 1. Про Вальтера Скотта. 2. Про батьківщину письменника. □ Головна частина.
|
|
|
|
Орієнтовні тези лекції
□ Вступна частина.
Вальтер Скотт (означає шотландець). Прожив 61 рік (1771—1832).
1. Про Вальтера Скотта.
Починаючи з XIX століття, Вальтер Скотт входить до когорти найвидатніших письменників Європи. Всі нові його твори відразу перекладалися декількома мовами й виходили у різних виданнях. Його іуі'ям названо цілу епоху літературного розвитку.
Газети й журнали безперервно друкували статті про письменника;
поети оспівували його твори;
романісти наслідували його;
історики ним захоплювалися;
художники писали картини на його сюжети;
композитори створювали опери...
Мало хто з великих письменників того часу здобув таку славу за життя. Кожна країна очікувала свого Вальтера Скотта, який би зміг прославити її так, як великий шотландець возвеличив свою батьківщину.
2. Про батьківщину письменника.
На початку XVIII століття Шотландія втратила свою самостійність. Вона стала частиною Об'єднаного королівства Великобританії. Про минулу велич країни ще нагадували палаци шотландських королів, що височіли на пагорбах, славнозвісний Едінбурзький замок, руйновища Голірудського абатства. Проте Едінбург з його архітектурними пам'ятками в часи Скотта вже не був політичним центром країни. Він лишився історією. Тут усе зберігало пам'ять про славне минуле Шотландії, про героїчні бойовища й народні повстання.
□ Головна частина.
2. Юність письменника.
Скотт народився в столиці Шотландії — Едінбурзі, в родині адвоката. Закінчивши школу, він працював у конторі батька, вивчав юриспруденцію, пізніше обіймав посаду секретаря, а згодом — шерифа свого повіту. Батько жартував, що він народжений бути мандрівником-коробейником, а не
юристом.
|
|
|
Справді, Скотт багато подорожував. Його приваблювали далекі маловідомі куточки своєї країни. Він захоплювався минулим, збирав пам'ятки шотландського фольклору, записував балади й пісні, відвідував місця історичних подій, ґрунтовно вивчав історію Шотландії. Це захоплення тривало все життя. Пізніше у своєму маєтку Ебботсфорді на березі Твіду — прикордонної річки між Англією та Шотландією, Скотт зібрав цікаву колекцію старовинних речей: зброї, рукописів, книжок, хатнього начиння. Серед особливо цінної зброї в колекції зберігалася шпага Клеверхауза — героя " Пуритан", пістолети Монтроза — героя " Легенди про Монтроза", рушниця Роб Роя — героя однойменного роману. Це був незвичайний замок. Існує легенда, що саме тут В. Скотту явився образ Дж. Байрона якраз у день смерті поета.
4. Світогляд письменника.
Світоглядні позиції письменника були вельми суперечливими. Він дотримувався консервативних поглядів, був прибічником уряду торі й конституційної монархії. Об'єктивно він визнавав права народу на боротьбу проти гнобителів, але його лякала ідея народовладдя. Консерватизм Скотта не був послідовним. У своїх кращих романах він відобразив народні погляди
на тогочасні події. Письменник краще за будь-кого до нього розкрив роль соціальних конфліктів в історії людства, показав залежність долі окремої людини від загальноісторичного розвитку.
5. Літературна творчість письменника відзначалася багатогранністю. Він розпочав писати наприкінці XVIII століття. Перші спроби в жанрі романтичної балади В. Скотт уміщує в збірнику " Чарівні оповідання", куди ввійшла також романтична балада " Іванова ніч", (переклад В. Жуковського —" Замок Смальгольм" ). На початкуXVIII століття вийшли три томи під спільною назвою " Пісні шотландського кордону", де повнотою зазвучав голос народу Шотландії. В. Скотт написав поеми: " Пісня останнього менестреля", " Марміон", " Рокбі" та інші, повісті й оповідання, але в історію увійшов як творець жанру історичного роману.
|
|
|
За своє життя він написав близько тридцяти романів, присвячених:
— історії Шотландії (так звані шотландські романи: " Уеверлі, або Шістдесят років тому", " Пуритани", " Роб Рой" та інші):
— історичному минулому Англії (" Айвенго", " Монастир", " Абат" та інші);
— подіям у Франції під час правління Людовика XI (" Квентін Дорвард" ).
6. Друзі письменника.
Серед них такі відомі прізвища як: Джон Ірвінг. Вільям Клерк, Томас Мур, Вільям Водсворт. Добрим товаришем Скотта був Байрон. У молодості він гостро висміяв поеми Скотта у своїй сатирі " Англійські барди і шотландські оглядачі. " Байрон розглядав їх разом із творами романтиків " Озерної школи", вказуючи на романтичне зловживання фантастикою, однобоку поетизацію феодального варварства та інше. В. Скотт належно сприйняв критику: саме ці недоліки було сумлінно переглянуто й по-новому осмислено в його кращих історичних романах. За визнанням самого Скотта, поява Байрона в літературі змінила його творчу долю. Він розумів. що з таким гені- альним поетом як Байрон, суперництво неможливе і спробував свої сили на новій літературній ниві — в жанрі історичного роману, що й принесло йому незаперечне визнання.
|
|
|
