 |
□ Заключна частина.. 7. Значення творчості митця.
|
|
|
|
□ Заключна частина.
7. Значення творчості митця.
Вагома роль у розвитку європейської літератури належить жанру історичного роману, створеного В. Скоттом. Великі письменники XIX століття продовжили його традиції, навчаючись у нього мистецтва досконало опрацьовувати матеріал, досліджувати сучасність як особливий етап у
розвитку суспільства. Він показав, як втілювати в художні образи тенденції та закономірності епохи. Показуючи своїх героїв у побуті й наділяючи певною вдачею, він витворив їх життєво правдивими, переконливими. Палкий шотландський патріот пристрасно й мудро розповів людям усього світу про свою невеличку країну, її героїчне минуле, мужній, волелюбний народ.
Залежно від мети та вимог програми за темою, вчитель може використати значно більше тез лекції (роки навчання, штрихи до портрета, бібліотека письменника, епістолярна спадщина та інше). Заключна частина також може бути ширшою за викладом, поділятися на підпункти.
Дослідження проблеми методів та видів навчальної діяльності учнів відтворимо у схемі
| Методи: | |||||
|
| |||||
| Творче читання | Евристична бесіда | Дослідницький | Репродуктивний | ||
| ▼ ▼ ▼ ▼ | |||||
|
| |||||
|
| |||||
| 1. Культура сприйняття художнього твору. | 2. Поглиблене засвоєння змісту твору. | 3. Аналіз твору. Самостійна творча робота. | 4. Свідоме засвоєння набутих знань. | ||
| ▼ ▼ ▼ ▼
| |||||
| Прийоми: | |||||
|
| |||||
| Індивідуальне читання (вголос, про себе, " лан-цюжком", під музику); читання хором; читання в особах; коментоване читання; повторне читання; вибіркове чи-тання; виразне читання; читання напам'ять та інші. | Побудова системи запитань; бесіда за прочитаним; словнико-ва робота; побудова системи завдань; постановка пролеми; проведення диспуту, порів няння творів та інші. | Побудова системи питань; постановка проблемних питань; постановка дослідницьких завдань (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, оцінка художнього твору або кри-тичної літерату-ри, доведення факту наслідування, порівняння творів); тем для повідомлень, доповідей та інші. | Слово, розповідь, лекція вчителя; завдання за підручником; самостійний добір навчального матеріалу та інші. | ||
| ▼ ▼ ▼ ▼ | |||||
| Види навчальної діяльності: | |||||
|
| |||||
| Читання вдома і в класі; заучуванняя напам'ять; активне слухання під час художнього читання; пошук слів, які вказують на нацюналь ну специфіку твору; ілюстрування про читаного та інші. | Бчизькі до тексту перекази, перекази з елементами порівняння, складання плану, читацьких відгуків; художні перекази, створення сценаріїв; твір з елементами порівняння, структурне порівняння творів, зіставлення підрядника, перекладу й переспіву та інші. | Аналіз художнього тексту різними шляхами; порівняльний аналіз; зіставлення творів у тематичному, проблемно-ідейному, історико-літературно-му планах; аналіз двох точок зору; зіставлення літератур-ного твору з його екранізацією; самостійна оцінка вистави, кінофільму, твору живопису та інші. | Уважне сприйняття слова, розповіді, лекції вчигеля; запис плану, тез або конспекту лекцій учителя; складання плану, таблиці; підготовка усних відповідей, повідомлень, доповідей; написан-ня різних видів творів. | ||
Чотири ступені в логіці пізнання літератури як навчальної дисципліни: 
|
|
|
Запропонована класифікація методів навчання світової літератури не вичерпує можливостей вирішення проблеми. Вчений-методист Є. Пасічник у книзі " Українська література в школі" зазначає: " Система методів М. Кудряшова орієнтує вчителя на забезпечення всебічної активізації розумової діяльності дітей, на розвиток їхніх творчих сил. Проте ця класифікація вимагає ще певного уточнення і глибшого наукового обгрунтування" '. Не можна не погодитися з цією думкою, як і з твердженням дидакта Ю. Бабанського: "... сукупність методів буде відносно цілісною, якщо до неї входитиме принаймні три групи методів: методи організації й самоорганізації навчально-пізна-вальної діяльності, методи стимулювання та мотивації навчання, методи контролю й самоконтролю ефективності навчання. " Адже, як зазначали психологи О. Леонтьєв, П. Гальперін і Д. Ельконін: "... оцінка результатів застосування того чи іншого методу не може зводитися до враху-
вання тільки освітнього ефекту й повинна включати у себе також визначення його ефективності в психолологічному розумінні, тобто з погляду просування учнів в їхньому розумовому розвитку. Залежно від умов та методів навчання інтелектуальний розвиток учнів може бути вищим або нижчим. "
Методи навчання багатофункціональні. Вони скеровані на те. щоб озброювати учнів глибо-кими й міцними знаннями, формувати в них позитивні мотиви навчальної діяльності, виробляти вміння самостійно набувати нові знання, орієнтуватися в бурхливому потоці наукової інформації. З найголовніших функцій навчальних методів можна виділити такі. освітню, виховну, розвиваючу, спонукаючу, а також контрольно-корекційну.
Триває науковий пошук учених-методистів, дидактів, психологів, педагогів щодо вирішення проблеми методів навчання та їхньої класифікації. Однак теоретичні знання в цій галузі будуть лише тоді ефективними, якщо вони знайдуть шляхи творчого застосування у практичній діяльності
вчителя.
|
|
|
