 |
1. Стратиграфія:предмет вивчення; об’єкт, мета і завдання стритиграфічних досліджень.
|
|
|
|
1. Стратиграфія: предмет вивчення; об’єкт, мета і завдання стритиграфічних досліджень.
Стратиграфія - це розділ геології, який вивчає просторово-часові у просторі співвідношення геологічних тіл, які складені осадовими, вулканогенними і метаморфічними породами. Стратиграфія повинна вивчати не просто осадові гірські породи (які вивчає літологія), а утворені цими породами товщі, комплекси, пласти та їх розміщення у просторі (у розрізі) і у часі. Властивості цих порід не повинні цікавити геологів-стратиграфів. Комплекси порід, які виділені за будь-якими ознаками можуть бути, а можуть і не бути предметом вивчення стратиграфії. Всі властивості гірських порід стратиграфія розглядає через їх просторово-часові співвідношення без стосунків ранішє-пізніше і одночасно комплекс гірських порід не буде предметом вивчення стратиграфії. Таким чином товщі нормально-верствуватих осадових, вулканогенних, як первинних, так і метаморфізованих гірських порід, які утворюють геологічні тіла і є об’єктом вивчення стратиграфії. Предмет вивчення стратиграфії - це реальні носії документально-зафіксованого геологічного часу - підрозділи або стратони. Стратони не є умовними поняттями, а вони реально існують не залежно від нашої свідомості, є природними тілами, які стратиграфія вивчає і теоретично реконструює. Стратон (стратиграфічний підрозділ) - це сукупність гірських порід з певними ознаками чи комплексами ознак, які відокремлюють їх від інших гірських порід у послідовному нашаруванню осадовихутворень. Утворення стратонів є наслідком сукупної дії складчастих процесів, утворень регіонального субстрату в динамічних фізико-геологічних умовах минулого і поховання цього субстрату в земних надрах. Стратон - це сліди минулих геологічних подій і процесів які відбуваються на поверхні землі у просторі і у часі. Зараз не має змоги перенести всі ці події і процеси на шкалу геологічного часу, і в такий спосіб назавжди вирішити питання про їх синхронність чи неодночасність. Використовують поняття раніше-пізніше. Ми можемо говорити лише про відносний час. Усвідомлення великого різноманіття геологічних подій та процесів гетерогенності простору та часу приводять до розуміння того, що в таких складних умовах мусить формуватися ієрархічно побудована сукупність стратиграфічних підрозділів. Традиційним є визначення часової послідовності стратонів у вертикальному ряді і латеральної послідовності стратонів (по площі) за горизонтальним рядом. Таким чином головною метою стратиграфічних досліджень є виділення стратиграфічних підрозділів (пластів) і з’ясування їх ієрархії:
|
|
|
- встановити історичну послідовність формування стратонів;
- провести вікову інтерпретацію виділяємих стратонів;
- кінцевим результатом 1 і 2 є розробка хронологічної шкали для датування геологічних подій і для періодизації геологічної історії.
2. Аспекти стратиграфічних досліджень та їх суть.
Головній меті стратиграфічних досліджень (виділенню стратопідрозділів (стратонів) та виясненню їх ієрархії), необхідне проведення комплексних стратиграфічних робіт, проведення яких можна розглядати в різних аспектах.
Аспекти стратиграфічних досліджєнь:
- класифікаційний - розчленування геологічних розрізів і виділення стратиграфічних підрозділів різних рівнів для окремих ділянок земної кори. Результатом проведення цього аспекту є:
a)створення місцевих стретиграфічних шкал;
b)створення регіональних стратиграфічних схем, які відображають конкретний процес геологічного розрізу даної території.
|
|
|
- картувальний - виділення форм, розмірів і латерального поширення (по площі) виділення стратонів.
- речовинний аспект - вивчення складу (літологічного), будови і генезису геологічних тіл.
- геохронологічний аспект - з’ясування вікових співвідношень виділених стратонів, проведення міжрегіональної кореляції виділених стратонів різних категорій і рангів із створенням основи для складання загальної стратиграфічної шкали і адекватної геохронологічної шкали.
Всі ці аспекти стратиграфічних досліджень полягають у двох головних операціях:
- стратиграфічне розчленування
- стратиграфічна кореляція
3. Стратиграфічне розчленування і стратиграфічна кореляція.
Стратиграфічне розчленування - виділення у конкретному розрізі стратонів різного ступеню обґрунтованості.
Конкретний розріз в ідеальному варіанті може бути представлений в одному відслоненні, але в природних умовах він складається із декількох близько розташованих відслонень чи розрізів свердловин, доповнюють один одного. Стратиграфічне розчленування охоплює три етапи:
- вивчення і опис відслонень;
- стратиграфічна систематизація виділених пластів (складання зведеного розрізу за даними окремих відслонень);
- об’єднання пластів у стратони.
Під стратиграфічною кореляцією розуміють порівняння і зіставлення більш-менш віддалених між собою розрізів для простеження стратонів і для виявлення їх вікових співвідношень.
Кінцевою метою стратиграфічної кореляції є синхронізація визначення одночасності утворення відкладів у сусідніх розрізах які порівнюються.
Стратиграфічну кореляцію можна виконувати прямими методами геологічного картування, в умовах доброї відслоненості та розчленування вивчаємої території, а також на підставі не прямих зіставлень. Стратиграфічні дослідження проводять на 3-х рівнях:
- локальний або місцевий - проводиться розчленування розрізів і виділення стратонів у межах однієї або декількох структурно-фаціальних зон, кінцева мета досліджень - створення місцевої стратиграфічної шкали або моделі стратиграфічної будови окремих невеликих ділянок стратосфери.
- регіональний рівень - охоплює кореляцію місцевих стратонів у межах геологічного району і закінчується створенням регіональних шкал.
|
|
|
- міжрегіональний - проводиться міжрегіональна кореляція стратонів різних категорій і рангів, проводиться вдосконалення загальної стратиграфічної шкали шляхом абстрагування від окремих регіональних шкал.
Отже, ці три рівні стратиграфічних досліджень охоплюють розчленування відслонень та зіставлення стратонів через їхню регіональну кореляцію аж до планетарного синтезу. Всі ці стратиграфічні дослідження різних рівнів і забезпечують стратиграфічною основою геологічне картування, пошуки та розвитку корисних копалин і готують основу для історико-геологічних узагальнень.
|
|
|
