 |
17.Стратиграфія і геохронологія
|
|
|
|
17. Стратиграфія і геохронологія
Стратиграфічні підрозділи (стратони) застосовуються для позначення певних комплексів гірських порід (частина розрізів з. к), а їх відповідні геохронологічні одиниці (підрозділи) – для визначення часу, протягом якого комплекси гірських порід формувались.
Кожному стратону (акротемі, еонотема, системі) відповідають відрізки часу геохронологічної шкали протягом яких накопичувались відклади даного стратону (акрон, еон, ера). Практично всі стратиграфічні підрозділи, які вищі за рангом за ярус мають єдині міжнародні назви. стратиграфічні підрозділи --- геохронологічні еквіваленти: акротема---акро неонотема---еон ертема---ера система---період відділ---епоха ярус---вік хронозона---хрон
18. Етапи підготовки стратиграфічної основи.
Стратиграфічною основою для виконання різних геологічних досліджень, й особливо геологічного картування, є комплекс стратиграфічних схем відкладів території, яку картують, у межах обраних стратонів загальної стратиграфічної шкали. Створення чи розробка стратиграфічної основи означає проведення таких досліджень, які б забезпечили детальне і надійне розчленування та кореляцію виділених стратиграфічних послідовностей на площі дослідження. Підготовку стратиграфічної основи починають у межах структурно-фаціальної зони або частини геологічного регіону. Вона складається з таких етапів:
- вивчення мережі найхарактерніших типових геологічних розрізів;
- порівняння типових розрізів між собою і виділення за літологічними ознаками або літолого-фаціальними ознаками місцевих cтратонів;
- комплексне вивчення опорних розрізів;
|
|
|
- виділення біостратиграфічних підрозділів або виявлення інших кореляційних критеріїв для встановлення співвідношень місцевих стратонів з підрозділами регіональної і загальної шкали;
- складання зведеного стратиграфічного розрізу;
- побудова місцевих стратиграфічних схем у межах обраного стратону загальної шкали;
- порівняння місцевих стратиграфічних схем між собою і побудова регіональних кореляційних схем.
Створенням стратиграфічної схеми стратиграфічні дослідження не закінчуються, а лише розпочинаються.
19. Опорні стратиграфічні розрізи, їх категорії та характеристики.
Опорний розріз - це найповніший і найліпший у регіоні або в структурно-фаціальній зоні розріз, що розкриває безперервну послідовність двох або декількох місцевих стратиграфічних підрозділів, він доступний для детального літологічного і палеонтологічного вивчення, із чіткими співвідношеннями з товщами, що залягають нижче і вище. За об'ємом опорні розрізи повинні охоплювати інтервал від ярусу до відділу або частину системи. Під час вивчення опорних розрізів виконують такі завдання:
- комплексне літолого-фаціальне і палеонтологічне обґрунтування виділених місцевих стратонів;
- опис стратотипів;
- аналіз стратиграфічного і фаціального поширення різних груп фауни і флори, виділення біостратиграфічних підрозділів;
- визначення віку стратонів і кореляція їх з підрозділами регіональної і загальної стратиграфічної шкали.
Виділяють опорні розрізи двох категорій:
1) належать розрізи з найповнішою палеонтологічно охарактеризованою послідовністю відкладів, що є типовою для усього седиментаційного басейну або для його великої частини. За об’ємом вони повинні охоплювати інтервал відділу або системи. Вивчення опорних розрізів регіональної категорії проводять за напрямами:
- комплексне літолого-фаціальне і палеонтологічне обґрунтування розрізу та його розчленування, виділення горизонтів-маркерів і стратонів;
|
|
|
- опис стратотипів місцевих і регіональних стратиграфічних підрозділів;
- проведення кореляції з підрозділами загальної стратиграфічної шкали.
Опорний розріз першої категорії охоплює значну територію, а організація роботи на регіональному опорному розрізі включає два етапи: попереднє вивчення і власне опис опорного розрізу. На першому етапі проводять загальний огляд регіону (рекогносцировка), проводиться пошарове вивчення всіх відслонень, складання стратиграфічних колонок відслонень і будуються геологічні профілі (розрізи) для кореляції визначених стратонів. Другий етап: проводиться опис опорного розрізу. Результатом попереднього етапу є виділення ряду відслонень, що доповнюють одне одного й утворюють разом власне опорний розріз. Опис опорного розрізу виконують з найбільшою повнотою, вивчаючи і описуючи всі літологічні особливості кожного із пластів, всі тафономічні особливості (захоронення фауни і флори). Особливу увагу треба приділяти вивченню і простеженню маркувальних горизонтів, характеру границь і контактів, виявленню різних перерв тощо.
2) Опорні розрізи другої регіональної категорії є типовими для відкладів окремих структурно-фаціальних зон; вони охоплюють декілька світ, які відповідають ярусу, максимум – відділу, системи. Такий розріз займає обмежену площу, повинен бути одним з найкращих за відслоненістю, доступністю й охоплювати стратотипи світ, виділених на цій території. Завдання, що вирішують під час вивчення цих стратиграфічних розрізів, та їх порядок вивчення й опису такі ж, як і в першій категорії. Результати вивчення опорних розрізів викладають у підсумковому звіті за таким планом:
- загальні відомості про розріз, місце розташування, визначення категорії, віковий обсяг відкладів, що його складають;
- пошарова стратиграфічна колонка й опис розрізу з детальною літологічною і палеонтологічною характеристикою стратиграфічних підрозділів. Опис стратотипів;
- аналіз стратиграфічного та фаціального поширення фауністичних і флористичних груп;
- висновки про вік визначених стратиграфічних одиниць і кореляція їх з підрозділами регіональної та загальної стратиграфічної шкали;
- загальні закономірності палеогеографічного розвитку території
|
|
|
