Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Основні вимоги до уроку світової літератури

Про урок як основну форму навчального процесу написано немало. Більшість визначень зводиться до того, що урок – це систематично застосована для рішення завдань навчання, виховання і розвитку учнів форма організації діяльності при постійному складі вчителя і учнів у певний відрізок часу. В уроці представлені усі педагогічні елементи навчально-виховного процесу; мета, зміст, засоби. методи, діяльність з організації і управління і усі його дидактичні ланки.

Вимоги до шкільного предмета «Світова література»:

I. УСВІДОМЛЕННЯ змісту прочитаних творів.

II. РОЗВИТОК здібностей учнів розуміти і перейматися прочитаним, вміння адаптувати до сучасного життя, навички аналізу тексту художнього твору.

ІІІ. САМОВИЗНАЧЕННЯ по відношенню до різних проблем, пошук власної усвідомленої позиції після прочитання художнього твору.

Відзначимо особливу важливість ретельної продуманості його типології і структури. Питанню типології уроків присвячено ряд педагогічних досліджень дидактичного і частково методичного характеру. Стосовно уроків світової літератури доцільно дотримуватися класифікації Кудряшова.

УРОК ВИВЧЕННЯ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ.

Урок сприймання твору.

Урок поглибленої роботи над текстом.

Урок узагальнюючого вивчення художнього твору.

УРОК ОСНОВ ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ ЛІТЕРАТУРИ

Урок формування теоретико-літературних понять.

Урок вивчення наукових, літературно-критичних статей.

Урок на основі історико-літературного матеріалу.

Урок вивчення біографії письменника.

Урок узагальнення, повторення, опитування.

УРОК РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ

Урок навчання творчим роботам на основі життєвих вражень і творів мистецтва;

Урок навчання усним відповідям і доповідям;

Урок навчання твору.

УРОК ДОДАТКОВОГО ЧИТАННЯ

Урок - вступна бесіда.

Урок - рекомендація книги для самостійного читання.

Урок поглибленого розуміння прочитаного.

Урок анотування і рецензування.

Підсумковий урок

Типологія уроку допомагає вчителю методично правильно побудувати урок. Кожному типу уроку відповідає певна структура.

УРОК ВИВЧЕННЯ ХУДОЖНЬОГО ТВОРУ

І. Актуалізація опорних знань..

ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

ІІІ. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.

ІV. Узагальнення знань і вмінь.

V. Підведення підсумків уроку і осмислення домашнього завдання.

Охарактеризуємо кожен з етапів дидактичної структури.

Актуалізація опорних знань передбачає збудження інтересу до нової теми, повторення попередньо набутих знань з метою системного вивчення світової літератури та напрацювання навичок використання знань, вмінь і навичок у новій ситуації. Цей етап може тривати до 10 хвилин уроку в залежності від складності матеріалу і рівня підготовки учнів.

Етап повідомлення теми, мети і завдань уроку містить в собі слово вчителя, в якому він націлює на основний зміст роботи на уроці. Він триває 2-3 хвилини.

Найважливіший етап уроку – сприймання і усвідомлення нового матеріалу. Даний етап реалізується такими методичними прийомами: слово вчителя, виразне читання, бесіда, робота з підручником, творчі завдання, самостійне спостереження. На нього відводиться до 20-25 хвилин уроку.

Етап узагальнення і систематизації знань і вмінь учнів покликаний перевірити рівень засвоєння та усвідомлення нового навчального матеріалу. На його проведення відводять до 5 хвилин уроку.

Етап підведення підсумків уроку і осмислення домашнього завдання передбачає підведення результатів уроку вчителем, оцінювання знань, вмінь і навичок учнів, пояснення шляхів виконання домашнього завдання.

УРОК ВИВЧЕННЯ ОСНОВ ТЕОРІЇ І ІСТОРІЇ ЛІТЕРАТУРИ

Може мати попередню структуру, якщо це стосується уроків вивчення біографії письменника, засвоєння наукових, літературно-критичних статей. Або ж матиме іншу структуру, якщо вивчаються теоретико-літературні поняття.

І. Відтворення і корекція опорних знань і практичного досвіду учнів.

ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

ІV. Первинне застосування знань (пробні вправи).

V. Застосування знань у стандартних умовах (тренувальні вправи).

VІ. Творче застосування знань.

VІІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

УРОК РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ

І. Актуалізація опорних знань.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Осмислення змісту і послідовності застосування

практичних дій.

ІV. Самостійне виконання завдань під контролем учителя.

V. Узагальнення і систематизація результатів роботи учнів.

VІ. Підсумки уроку і осмислення домашнього завдання.

УРОК ДОДАТКОВОГО ЧИТАННЯ (має структуру уроку вивчення художнього твору).

Характер уроку, його ефективність та результативність залежать від вдало підібраних методів.

Під методом розуміють спосіб досягнення поставленої мети, який включає систему дій вчителя, організує практичну і пізнавальну діяльність учнів.

Метод реалізується за допомогою методичних прийомів. Прийом – деталь, елемент метода.

Метод навчання безпосередньо обумовлений метою і змістом навчання, але в кожному конкретному випадку вибір метода визначає вчитель.

При викладанні світової літератури у загальноосвітній школі доцільно використовувати класифікацію, запропоновану М.І. Кудряшовим, так як в основі її лежить сприймання художнього твору.

МЕТОД ТВОРЧОГО ЧИТАННЯ

Прийоми

виразне читання (вчителем, учнями);

вивчення напам’ять

виразне читання майстрів сцени;

виразне читання вчителем художнього тексту

виразне читання з коментарем тощо.

ЕВРИСТИЧНИЙ МЕТОД

Прийоми

аналіз тексту, епізоду, образів;

переказ

зіставлення різних творів

постановка системи запитань

диспут

складання плану тощо.

ДОСЛІДНИЦЬКИЙ МЕТОД

Прийоми

постановка проблеми

визначення теми для семінарських занять

самостійний аналіз творів тощо.

РЕПРОДУКТИВНИЙ МЕТОД

Прийоми

розповідь вчителя

• лекція про творчий і життєвий шлях

• завдання за підручником тощо.

Методи навчання залежать від загальної мети і завдань предмета, змісту матеріалу, вікових особливостей учнів, рівня їхньої підготовки, індивідуальності самого вчителя, його особистих уподобань.

Чистого методу на уроці літератури не існує, він вживається з елементами інших методів.

3.2. Календарно-тематичний план

Протягом першого (пасивного) тижня педагогічної практики студент має визначити теми залікових уроків і дати їх проведення, виходячи із календарно-тематичного плану вчителя.

Зразок витягу із календарно-тематичного плану

Клас

(70 ГОДИН, 2 ГОДИНИ НА ТИЖДЕНЬ)

І семестр

№ з/п	Програмовий матеріал	К–ть годин	Дата Пров	Теорія літератури	Наочність, ТЗН	Повторення
	Вступ
1.	Зарубіжна література. Світ книги			Поняття про зарубіжну літературу.
2.	Оригінал і переклад. Література та інші види мистецтва			Оригінал і переклад.	Кросворди „Оригінал”, „Переклад”
3.	Фольклор – усна народна творчість			Поняття про усну народну творчість, її жанри(казка, легенда, пісня, загадка, прислів’я	Виставка книг різних видань загадок, прислів’їв, приказок, пісень, ілюстративний матеріал до народних казок, опорна таблиця ”Ознаки фольклорних творів”, ЛС „Жанри фольклору”
4.	Прислів’я та приказки – перли народної мудрості.			Поняття про прислів’я та приказки.	Таблиця „Прислів’я і приказки”, ЛС „Тематика прислів’їв і приказок”
	Народна казка
5.	Казка як жанр фольклору. Види казок. Різноманітність тематики.			Народна казка, особливості її побудови та мови
6.	Казки про тварин – один із найдавніших різновидів казки			Казка про тварин
7.	Брати Грімм. – відомі збирачі німецьких народних казок.					Згадати 2-3 найвідоміші казки, записані братами Грімм
8.	Грімм „Пані Метелиця” Уславлення любові до праці та інших людських чеснот.			Оригінал і переклад
9.	Урок розвитку зв’язного мовлення.Створення власної казки
10.	Урок додаткового читання Казки народів світу				Малюнки учнів, кольорові фішки, схема „Спільні риси казок народів світу”
	Літературна казка
11.	О.С.Пушкін – видатний російський поет, шанувальник народної казки. Вступ до поеми „Руслан і Людмила”			Поняття про літературну казку	Портрет О.Пушкіна
12.	Вступ до поеми „Руслан і Людмила”. Уславлення народної казки у вступі.				Кросворд „Життя і творчість О.Пушкіна”, схема „Риси казки у вступі до до поеми „ Руслан і і Людмила”

План-конспект уроку

План-конспект – певний порядок розміщення навчального матеріалу та визначення послідовності дій, спрямованих на досягнення навчально-виховної мети як учителем, так і учнями.

Підготовка студента до уроку

У процесі підготовки до уроку студенти-практиканти мають пам'ятати:

1. Складання конспектів уроків повинно передувати детальному ознайомленню із змістом відповідного розділу курсу світової літератури (за програмою та підручником).

2. Під час поурочного планування слід враховувати, з одного боку, обсяг і структуру навчального матеріалу програми, запропонованого в розділі „зміст навчального матеріалу”, з іншого – конкретні вимоги до видів навчальної діяльності учнів із зарубіжної літератури, зазначені у розділі „Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів”.

3. Відповідно до теми уроку необхідно визначити обсяг знань, умінь і навичок, на формування яких спрямований урок.

4. У процесі підготовки до уроку важливо правильно визначити тип і структуру уроку. Стосовно уроків світової літератури доцільно дотримуватися класифікації М.І.Кудряшова.

5. Характер уроку, його педагогічна результативність залежать від вдало підібраних методів. Метод включає систему дій вчителя, організовує практичну і пізнавальну діяльність учнів. При викладанні світової літератури доцільно дотримуватися класифікації, запропонованої Кудряшовим М.І., так як в основі її лежить сприймання художнього твору.

6. З метою ефективної підготовки до уроку необхідно ретельно продумати всі етапи уроку, здійснити правильне дозування часу, спланувати використання наочних посібників, технічних засобів навчання, дидактичного матеріалу.

7. Розробляючи конспект уроку, студент-практикант повинен спиратися на принципи системності й послідовності навчання.

Готуючись до залікового уроку студент-практикант має взяти попередню консультацію в учителя. Далі розпочинає вивчення теми, користуючись чинною програмою, шкільним підручником, методичною літературою, конспектами вузівських лекцій тощо. Вся підготовча робота до проведення уроку здійснюється практикантом за вказівками і під керівництвом методиста-предметника (як мінімум – дві консультації).

Остаточно опрацьований і переписаний начисто конспект уроку практиканта підписують методист-предметник і учитель не пізніше як за 2 дні до проведення уроку. З незатвердженим конспектом студента на урок не допускають.

Зразок плану-конспекту уроку в 5 класі

ТЕМА: С.Я.Маршак «Дванадцять місяців». Казкові мотиви

твору. Діалог як засіб розкриття змісту та ідеї п’єси.

Мета дидактична: узагальнити і закріпити знання казки учнями,

розкрити казкові мотиви твору, визначити роль діалогу як

засобу розкриття змісту та головної думки твору.

Мета розвивальна: розвивати навички виразного читання, вміння

творчої роботи з художнім текстом, творчу уяву, логічне

мислення, акторські здібності.

Мета виховна: виховувати почуття відповідальності за свої вчинки,

відвертість і щирість у стосунках з іншими людьми.

Обладнання: кросворд «Діалог», опорна схема «Казкові мотиви

п’єси».

Тип уроку: урок поглибленої роботи над казкою.

Епіграф: Що не казка – то нове чудо.

В.П.Анікін

Зміст уроку.

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 567 8 9 Следующая ⇒