Формування земельних ділянок. 2.7. Землеустрій на сільськогосподарських землях. 2.8. Система підготовки спеціалістів із землевпорядкування

Формування земельних ділянок.

Крім межування і консолідації земельних ділянок проводяться такі землевпорядні дії:

· поділ нерухомості (Subdivision);

· переформування нерухомості (Transformation);

· перепланування земельних ділянок (Reallotment);

· формування земельної власності (Real Property Formation);

· визначення меж (Delimitation);

· винос меж в натуру (Demarcation);

· землевпорядні роботи при придбанні земельних ділянок (Land Acquisition) та ін.

Такі окремі землевпорядні дії необхідні при здійсненні угод щодо земельних ділянок, розвинутому земельному обігу (купівля-про- даж нерухомості, успадкування, дарування, застава частини ділян­ки тощо). їх виконують землевпорядники, як правило, за кошти земельних власників, якщо держава не втручається в регулюван­ня земельних відносин.

2. 7. Землеустрій на сільськогосподарських землях

Землеустрій на землях сільськогосподарського призначення запроваджується на початку XIX ст., коли в Німеччині потрібні були не тільки землеміри (геометри), але і фахівці з землевпорядку­вання сільськогосподарських земель. Спочатку їх називали куль туротехнічними інженерами. Вони мали геодезичні знання і при проведенні земельно-кадастрових зйомок одночасно будували до­роги, виносили в натуру осушувальні і зрошувальні канали, пла нували господарські центри, ділили землю на сівозміни і поля Ще їх називали геодезистами, що працюють на користь сільського господарства.

У великих маєтках, поміщицьких господарствах для цих цілей навіть стали розробляти спеціальні проекти внутрішньогоспо­дарського землеустрою, хоча такого терміну в землевпорядному виробництві західних країн немає до цього часу.

Нині такі проекти перетворились у землевпорядну документа­цію, яка розробляється не тільки на одне землеволодіння, але й на визначену еколого-ландшафтну структуру, яка включає у свій ареал кілька фермерських господарств. Ці проекти землеустрою активно розробляються в Німеччині, Австрії, Угорщині, Чехії, Сло­ваччині та інших країнах. Завдання проектів - вибрати оптимальні види землекористування, раціональний склад угідь і посівів на основі вимог агроекології з розміщенням екологічних коридорів, ніш, мікрозаповідників та інших природоохоронних і інженерно- господарських елементів організації території.

Друга частина проектів землеустрою пов'язана зі створенням системи протиерозійних заходів, терасуванням або консервацією земель на основі інженерних розрахунків змиву ґрунтів. Ці проек­ти розробляються в США і Канаді, Іспанії, Франції, Італії, Болгарії, Румунії, Туреччині та інших країнах.

Займаються ними не тільки землевпорядники, але й фірми, які мають відношення до сільського господарства та його галузей (садівництва, виноградарства, меліорації тощо). У багатьох краї­нах вони входять у систему підприємств так званого " Агропроекту", що має у своєму складі землевпорядників, геодезистів, тех­нологів з досвідом роботи в сільському господарстві.

У більшості розвинених зарубіжних країнах організація земле­устрою за останні роки має такі загальні риси.

1. Велика частина землевпорядних замовлень і, насамперед, державних, розподіляється на конкурсній основі міждержавними іа приватними компаніями. Для цього проводяться тендери, тор­ги, конкурси і т. ін.

2. Землеустрій, який охоплює великі території та значне число землевласників і землекористувачів, проводиться при участі про­моторів[3] - осіб або компаній, учасників земельного ринку. Вони беруть на себе ініціативу здійснення намічених заходів та пошуку Іішестицій, які вкладають у здійснення землеустрою або первин­ний капітал) і можуть навіть купити землю для здійснення проек- іу. тобто розробити проект, побудувати комунікації, дороги, а потім продати окремі земельні ділянки для індивідуального житлового будівництва тощо.

3. Проекти землеустрою все більше розробляються за участю і під контролем органів державної та місцевої влади під лозунгом Першочергове служіння суспільним інтересам". Внаслідок цього зачіпаються інтереси приватних земельних власників, здійснюєть­ся державне, регіональне і місцеве планування використання земель, зонування території, державне регулювання земельних відносин економічними, правовими й організаційними заходами.

4. Землеустрій набуває вираженого природоохоронного харак­теру, у зв'язку з чим проводиться незалежна експериза проектів землеустрою.

2. 8. Система підготовки спеціалістів із землевпорядкування

Система підготовки землевпорядників у зарубіжних країнах не є аналогічною українській. Там організація підготовки спеціалістів із землевпорядкування і кадастру прив'язана, в основному, до певних напрямів. Ці напрями мають спеціальності в галузі гео­дезії, геоматики, сільського і лісового господарства, економіки май­нових відносин, архітектури і будівництва (для землевпорядку­вання міських земель).

У Німеччині, наприклад, фундаментальні наукові дослідження і класичне утворення землемірів зосереджені в університетах, а прикладне професійне землевпорядкування - у вищих спеціаль­них школах (Fachhochschule) по землевпорядкуванню. Серед вищих навчальних закладів можна відзначити Мюнхенський уні­верситет, вищу спеціальну школу у Вюрсбюрзі (Західна Німеччи­на) і Анхальте (Східна Німеччина).

У Швейцарії і Франції землевпорядні справи пов'язані, в першу чергу, з майновими відносинами, тому землевпорядними центрами є економічні та технічні кафедри університетів (Коро­лівського політехнічного в Стокгольмі, Швеція), Паризького і Дижонского університетів, університету м. Ніцца (Франція) та ін. Еко­логічна спрямованість землевпорядкування вивчається в сільсько­господарському університеті (м. Упсала, Швеція).

У Швейцарії землевпорядників готують федеральні вищі технічні школи в Цюріху і Лозанні, а в Данії - університет м. Апаборга, у Польщі - Політехнічний університет м. Варшави; уні­верситет м. Ольштина (раніше сільськогосподарська академія), сільськогосподарські академії м. Вроцлава і м. Кракова. У цих краї­нах останнім часом розвивається такий напрямок землевпорядку­вання, як геоматика, орієнтований на застосування нових інфор­маційних технологій у сфері землекористування, гeo- і земельно- інформаційних системах (ГІС і ЗІС).

У Чехії та Словаччині землевпорядні кадри готують будівельні факультети політехнічних вузів, кафедри геодезії, землевпоряд­кування і меліорації Праги, Броно, Братислави. У Болгарії - ви щий університет архітектури і будівництва (м. Софія), в Угорщині - факультет геодезії і землевпорядкування Університету лісового господарства і деревообробної промисловості (м. Секешфехер- вар) і будівельний факультет Політехнічного универстета м. Буда­пешта.

В цілому, в європейських країнах землевпорядкування є спеціалізацією, яка починається з 4 і 5 курсів геодезичних спе­ціальностей. Останнім часом вона розвивається і на спеціально­стях інформаційного, економічного, сільськогосподарського і при­родоохоронного профілів.

У Китаї землевпорядна підготовка спеціалістів зосереджена в аграрних університетах міст Пекіна, Уханя, Панкина, у Монголії- Аграрному університеті м. Улан-Батора і сільськогосподарському інституті м. Дархана, у В'єтнамі - у Ханойському сільськогосподарському інституті.

У США і Канаді чистого землевпорядного профілю, в нашому розумінні, немає. Подібне навчання зосереджене в університе­тах, які мають ґрунтові та географічні факультети і кафедри при­родоохоронного напрямку, економічні та будівельні підрозділи (планування використання земель, ландшафтна архітектура, еко­номіка нерухомості та прикладна геодезія), а також в аграрних університетах (облаштування сільських земель).

Таким чином, підготовка спеціалістів із цього профілю в зару­біжних країнах розвивається у різних напрямах, забезпечуючи зем­левпорядникам широту своєї професії.

Контрольні запитання:

1. Охарактеризуйте земельні реформи в зарубіжних країнах.

2. Як формувався землеустрій у зарубіжних країнах?

3. Охарактеризуйте планування використання земель адміні­стративно-територіальних утворень в зарубіжних країнах.

4. Яка роль держаних, регіональних і муніціпальних програм в організації використання та охорони земель в зарубіжних країнах?

5. Яке поняття вкладається в межування земель в зарубіжних країнах?

6. Охарактеризуйте землеустрій з удосконалення землево­лодінь і землекористувань в зарубіжних країнах.

7. Яке поняття вкладається вземлеустрій на сільскогосподарсь- ких землях в зарубіжних країнах?

8. Яка система підготовки спеціалістів з землевпорядкування в зарубіжних країнах?

⇐ Предыдущая6789101112131415Следующая ⇒

Поделиться:

Воспользуйтесь поиском по сайту: