Розділ 6. Склад і види землевпорядних робіт

Розділ 6. Склад і види землевпорядних робіт

6. 1. Вивчення стану земель

Вивчення стану земель проводиться з метою одержання інфор­мації про їх кількісний і якісний стан та використання, забезпе­чення економічного механізму регулювання земельних відносин, обороту земельних ділянок, удосконалення платежів за землю, розробки землевпорядних проектів, ведення обліку земельних ресурсів і моніторингу земель.

При проведенні робіт з вивчення стану земель велике значення має періодичність відновлення інформації, одержуваної в резуль­таті топографо-геодезичних і картографічних робіт, ґрунтових, гео­ботанічних, агрохімічних і інших обстежень, що встановлюється цен­тральним органом виконавчої влади по земельних ресурсах у за­лежності від необхідності в її відновленні, старіння інформації тощо.

Основним видом землевпорядних робіт з вивчення стану зе­мель є топографо-геодезичні і картографічні роботи, в результаті яких одержують планово-картографічну основу відповідних мас­штабів, яка використовується при розробці схем і проектів зем­леустрою, проведенні ґрунтових, геоботанічних, агрохімічних і інших обстежень, інвентаризації земель, формуванні землекористувань і виготовленні планів земельних ділянок, веденні обліку земельних ресурсів, оцінці і моніторингу земель, складанні спеці­альних тематичних карт тощо.

Інформаційний зміст, масштаби топографо-геодезичних і картографічних матеріалів установлюються, виходячи з конкрет­них цілей, для яких використовуються ці матеріали. Як правило, для міст і інших поселень приймаються масштаби 1: 1000 і 1: 2000, рідше − 1: 500 і 1: 5000, для територій за межами населених пунктів − 1: 10 000 і 1: 25 000, для розробки схем і складання тематичних карт- 1: 50 000 і 1: 100 000, для великих регіонів - 1: 250000 і дрібніше.

Період відновлення планово-картографічних матеріалів по регіонах складав від 6 до 12 років. При сучасних темпах змін кількісних і якісних характеристик стану земель, забрудненні фунтів і прояві негативних явищ, особливо на територіях, що при­лягають до великих міст, промислово-територіальних комплексів і т. д. терміни відновлення планово-картографічних матеріалів вимагають значного скорочення. Одночасно з цим виникає по­треба в удосконаленні змісту планово-картографічної основи, де необхідне відображення додаткової інформації (межі власності, комунікацій, лінійних споруджень тощо) і, в той же час, виключен­ня інформації, що втратила свою актуальність у даний період.

Основою якісної характеристики земель є матеріали крупно- масштабних фунтових, агрохімічних і геоботанічних обстежень. Проводяться вони на землях усіх категорій і форм власності не тільки з метою отримання інформації про якісний стан земель, але також з метою виявлення земель, підданих водній і вітровій ерозії, підтопленню, радіоактивному і хімічному забрудненню, зараженню та іншим негативним явищам.

Отримана інформація використовується для агроекологічної оцінки земель і прийняття органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування рішень з проведення рекультивації, консервації, введенню обмежень у використанні земель, віднов­ленню, збереженню і підвищенню родючості фунтів, поліпшенню природних ландшафтів, а також для розробки заходів щодо органі­зації раціонального використання і охорони земель, веденню об­ліку якісного стану земельних ресурсів, моніторингу та оцінки зе­мель, встановленню плати за землю.

Подальше проведення обслідувальних робіт повинно, в першу чергу, йти в напрямку систематичного нарощування обсягів робіт. Як показує практика проведення грунтово-обстежувальних робіт, для своєчасного відновлення матеріалів (у середньому один раз у 15 - 20, а то й більше років) щорічно необхідно було коректува­ти і переобстежувати близько 1 млн. га земель. Однак в останні роки обсяги робіт з ґрунтового обстеження скоротилися більш ніж у 5 разів. При такій ситуації відновлення матеріалів буде прово­дитися більш ніж через 50 років. У той же час ця інформація швид­ко старіє у зв'язку з посиленням негативних процесів і зниженням родючості ґрунтів, що вимагає більш коротких термінів відновлен­ня і доведення щорічних обсягів до З млн. га.

Поряд зі збільшенням обсягів робіт із ґрунтового обстеження необхідно істотне розширення складу інформації, отриманої в результаті обстеження.

У даний час не ведуться дослідження водно-фізичних власти­востей ґрунтів і планові широкомасштабні обстеження забрудне­них земель різних категорій. Необхідна більш детальна інформа­ція для земель, підданих ерозії. Назріла необхідність у виділенні територій, на яких земельні угіддя змінили свої корисні власти­вості (родючість, рослинний покрив, рельєф, гідрологічний режим та ін. ) у результаті техногенного впливу.

У процесі ґрунтового обстеження доцільно також на всіх зем­лях сільськогосподарського призначення виділяти екологічно од­норідні земельні ділянки і давати рекомендації щодо умов і режи­му використання ділянок, підданих ерозії, деградації, забруднен­ню та іншим несприятливим факторам.

Аналогічна ситуація склалася з геоботанічними обстеження­ми, матеріали яких є основою якісної характеристики природних кормових угідь. Для підтримки матеріалів геоботанічних обсте­жень на належному рівні повторні обстеження необхідно прово­дити не рідше ніж через 8-10 років, тобто щорічно повинно об­стежуватися не менше 10% площі кормових угідь, що не відпо­відає реальному стану.

В окремих регіонах розпочато роботи по встановленню меж територій традиційного природокористування і комплексному вивченню природних ресурсів та їх ресурсної оцінки.

Разом з тим, на багатьох територіях у результаті промислового розвитку і безгосподарного використання земель за останні роки різко загострилася екологічна ситуація, що є причиною незворотних змін природного ландшафту, псування і знищення земельних угідь. Усе це викликає руйнування економічної основи життєдіяльності місцевого населення.

На державному рівні недосконала законодавча база з питань організації комплексного використання земельних територій з урахуванням місцевих традицій.

У цій ситуації першочергова увага повинна бути приділена ресурсній оцінці природних ресурсів, встановленню меж територій традиційного природокористування, інвентаризації порушених земель.

Інвентаризація земель проводиться з метою уточнення або встановлення місця розташування, меж (без закріплення на місцевості), розмірів, правового статусу, виявлення невикористовуваних, нераціонально використовуваних або не використовуваних за цільовим призначенням земель, інших необхідних кількісних і якісних характеристик, які є складовою державного земельного кадастру.

В залежності від поставлених цілей може проводитися повна або цільова інвентаризація земель. Рішення про доцільність про­ведення інвентаризації земель приймаються органами місцевого самоврядування або за клопотанням власників землі і землеко­ристувачів.

Повна інвентаризація земель проводиться на всій території України і на землях усіх категорій незалежно від форм власності на землю.

Цільова інвентаризація земель проводиться на території окремих регіонів, муніципальних утворень, міст і інших поселень, а також на землях окремих категорій, у зонах прояву негативних процесів, або по групах окремих земельних ділянок.

При цільовій інвентаризації інформація про стан і використан­ня земель може уточнюватися за всіма або окремими характери­стиками.

Одним з найважливіших завдань проведення робіт щодо інвен­таризації земель є проведення цільової інвентаризації земель у межах міст і інших поселень, особливо охоронних територій, земель сільськогосподарського та іншого призначення.

Роботи з цільової інвентаризації повинні проводитися, як правило, на нових планово-картографічних матеріалах і, в першу чергу, на територіях, розташованих поблизу великих міст.

На основі проведених робіт по вивченню стану земель з метою графічного відображення комплексної характеристики кількісно­го і якісного стану та використання земель, заходів щодо органі­зації їх раціонального використання і охорони, перспектив вико­ристання земель, даних зонування і природно-сільськогосподарського районування земель складаються спеціальні тематичні кар­ти. Спеціальні тематичні карти можуть складатися з відображен­ням однієї або декількох характеристик, у вигляді окремих карт або атласів.

⇐ Предыдущая25262728293031323334Следующая ⇒

Поделиться:

Воспользуйтесь поиском по сайту: