Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

5.4. Кліматичні, гідрогеологічні та гідрографічні умови




Серед кліматичних умов, які враховуються при землеустрої, найбільш важливими є теплота вологозабезпеченість, вітровий режим, мікрокліматичні.

Теплозабезпеченість характеризується сумою температур повітря вище 10 °С. При цій температурі відбувається вегетація основних культурних рослин. Чим вище теплозабезпеченість, тим більше активної сонячної радіації одержує рослина і краще фо­тосинтез, а отже, вище врожайність.

Розходження в теплозабезпеченості окремих регіонів України дуже великі: від 2400 - 2500 °С на півночі, до 3200 - 3600 °С на півдні..

Вологозабезпеченість визначається сумою опадів, які випа­дають, особливо протягом вегетаційного періоду, їх характером (дощі, зливи тощо), а також випаровуваністю Вона виражається коефіцієнтом річного атмосферного зволоження (відношення опадів до випаровуваності). Значення його коливається від 1, 00 на північному заході країни до 0, 20 на півдні Оптимальна волого забезпеченість спостерігається при коефіцієнті зволоження 0, 5 на високопродуктивних землях лісостепової зони

Комплексний аналіз забезпеченості регіонів теплом і вологою здійснюється шляхом розрахунку показника біокліматичного по­тенціалу по формулі:

де БКП - біокліматичний потенціал;

Кр - коефіцієнт, що залежить від співвідношення тепла і воло­ги і характеризує вологозабезпеченість рослин;

∑ t > 10º С- сума температур вище 10 °С;

1000°С - сума температур вище 10 °С поблизу північної межі зон польового землеробства Росії.

Порівняльна біологічна продуктивність землі Бк оцінюється в балах, за 100 балів приймають середню продуктивність культур, що відповідає значенню БКП - 1, 9, так що Бк = 55 БКП.

Тепло- і вологозабезпеченість, біокліматичний потенціал враховують при територіальному землеустрої великих об'єктів, розробці Генеральної схеми використання і охорони території України, схем землеустрою територій областей і районів. При цьому уточнюються зональна спеціалізація, розміщення угідь, структура посівних площ, напрямку меліорації земель.

Вітровий режим − напрямок, сила і повторюваність вітрів - дуже важливий для територіального землеустрою. Напрямок пе­реважних вітрів враховується при визначенні взаємного розміщен­ня селищ і виробничих центрів (тваринницьких ферм, гноєсхо­вищ, складів мінеральних добрив і ядохімікатів). При цьому по­трібно, щоб запахи і пил, що розносяться вітром, не попадали в села.

Від напрямку і сили шкідливих вітрів залежать розміщення, конс­трукція та площі вітроломних лісосмуг, необхідність смугового розміщення посівів і пари, закладки кулісних насаджень у райо­нах вітрової ерозії, а також доріг, якщо узимку випадає багато снігу.

Мікрокліматичні умови дуже важливі для землевпорядкуван­ня конкретних ділянок Землевпоряднику потрібно знати ділянки розміщення мочарів (виходів ґрунтових вод на поверхню), вітро- ударні схили, вогнища розміщення перезволожених земель, місця скупчення снігу, умови інсоляції (освітленість) і затоплення діля­нок і т. д. Ці фактори визначають диференційоване розміщення посівів сільськогосподарських культур, технологію їх вирощуван­ня, внутрішньопольову організацію території.

Гідрогеологічні та гідрографічні умови характеризують роз­міщення підземних і поверхневих джерел води

Гідрогеологічні властивості земель визначають глибину заля­гання підземних вод, їхній склад (якість), походження, динаміку. При близькому заляганні ґрунтових вод можуть загинути бага­торічні насадження в результаті вимочування кореневої системи. Виходи мінералізованих вод на поверхню чи їхнє близьке розта­шування стосовно поверхні можуть викликати засолення. їхня взаємодія з ґрунтом і поверхневим стоком при атмосферних опа­дах, з поливними водами повинна регулюватися найсуворішим образом.

Стан підземних вод визначає розміщення об'єктів будівництва, вибір земельних масивів для зрошення й осушення та способи їх здійснення, особливості садибного, польового і пасовищного во­допостачання.

Ландшафти, у тому числі й агроландшафти, включають гідро­графічну мережу, що являє собою сукупність водотоків і водойм природного та штучного походження (ріки, струмки, озера, став­ки, ярово-балкова мережа). Землевпорядні рішення, що зміню ють ландшафти, в значній мірі залежать від розчленованості ос­танніх гідрографічною мережею, визначають характер організації території (протиерозійний, меліоративний, водозберігаючийіт. п).

Поделиться:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...