Архаїчна символіка козацького рушника

Гарій КАЛАЙДА

На землях сучасної України понад 35000 років тому відбувалось формування арійської раси як високодуховної спільноти [3; 6]. Звідси міграційні хвилі котились по всьому Євразійському континенту. Що спонукало до цих міграцій, які були причини – наразі встановити неможливо. Але, вочевидь, були серйозні підстави, щоб люди знімались з насиджених місць і мандрували світ-за-очі, шукаючи нові землі та утверджуючись на них вогнем і мечем.

Найбільші відцентрові міграції відбувалися, починаючи з 5600 р. до н.е., коли сталась глобальна катастрофа – затоплення населеної аріями величезної території через прорив вод Середземного моря до прісноводного озера, яке було на місці сучасного Чорного моря. Проте ядро спільноти залишалось на місці.

Розселюючись, арії несли з собою культурні надбання, отримані на Прабатьківщині. А рівень цієї культури, рівень знань в області географії, астрономії, медицини, зоології, ботаніки, екології тощо у аріїв був надзвичайно високий, можливо, багато в чому не нижчий, ніж у нас, їх далеких нащадків. Духовні принципи, головні складові знань, вироблених аріями, і по сьогодні збереглись у генетичній пам’яті поколінь.

Серед таких надбань дивовижними здаються послання до нас наших далеких предків, які ми часто бачимо, але не всі вміємо прочитати. Системою знань, яку виробили стародавні науковці і служителі культу, володіли, зрозуміло, далеко не всі. Але в тій чи іншій формі широкий загал був освічений. Це ми бачимо з широко розповсюдженої обрядової поезії – колядок, щедрівок, веснянок, гагілок і т.п., узорів на посуді, кераміці, писанках і особливо ж вишивці. Треба наголосити, що в повному обсязі знаннями володіли лише втаємничені. Невтаємниченим передавати знання суворо заборонялось – в інтересах суспільства. Але і серед втаємничених знання розповсюджувались в закодованому вигляді. Це й породило розгалужену систему символів, яка складалась з малюнків, знаків і т.д. Певною мірою символіка ввійшла і в побут.

Малюнки і знаки, які наносились на вироби повсякденного вжитку, вироби народного мистецтва, сакральні предмети, охоронялись традицією. Їх не змінювали, бо вони несли певну інформацію, здебільшого магічного характеру, і відображували уявлення про світобудову, місце людини в світі, її життя і смерть. Вони слугували оберегами дому, домочадців, домашньої худоби, майна; були зверненнями до Творця про дарування родині добробуту, здоров’я, довгих літ життя, здорових нащадків. А через те, що недоторканність цих магічних знаків суворо охоронялась, то вони й дожили до наших днів, пройшовши неспотвореними через віки й тисячоліття.

Погляньмо на козацькі рушники, вишиті сучасними майстринями. Завдяки творчому подвигу видатної майстрині Світлани Ігнатченко відроджено традицію вишивки козацького рушника, притаманну саме нашому козацькому краю. Її творчий доробок, як і доробок її талановитих учениць, представлено в збірнику “Козацький рушник”.

Відмінність козацького рушника від споріднених витворів українського народного мистецтва, попри подібність сюжетів, полягає, перш за все, в їх багатобарвності, а далі – в манері і технології вишивання.

Про сюжети: практично на всіх рушниках відображується зміст стародавнього міфу про Світове Дерево. Цей міф відомий майже у всіх народів арійського кореня – слов’ян, германців, скандинавів, кельтів, індійських аріїв та ін. Варто пам’ятати, що міфи аріїв торкаються, перш за все, не фізичного, а духовного боку життя, і мова в них іде, як правило, в алегоричній формі.

Світове Дерево в спрощеній формі зображує за допомогою універсальної природної моделі тричленний духовний устрій Всесвіту: коріння символізує собою нижній світ, Наву; стовбур – видимий світ, Яву; крона – верхній світ, Праву. В українській та й у загальнослов’янській міфології Світовим Деревом виступає переважно Дуб, Явір, у скандинавів – Ясень на ім’я Іґдразиль [7], у індійських аріїв цим деревом є Ашватга (“Кінська стоянка”) [4].

В архаїчних міфах говориться про функцію, так би мовити енергетичного і інформаційного обміну між трьома світами. Нижній Світ наповнений медом, вологою і всякими благами, які через стовбур – Світ Явний – передаються до Вищого Неба, Ірію, де живуть Боги і предки. Звідти ці блага дощами виливаються вниз на Землю, запліднюючи її, даючи початок життю людей, тварин і рослин. На Світовому Дереві ростуть всі квіти, всі плоди, які лише є у світі, і тому воно є символом життя на Землі. Інше його ім’я – Дерево Життя. Воно не тільки основа світів, але й Олтар Всесвіту, де знаходиться Бог Род (інші імена – Сварог або Стрибог, ймовірно, Старий Бог) у вигляді Сокола, функція якого – творення Всесвіту. Про це – в одній з відомих щедрівок [1, 53]: