Не добереться до неї той, хто не знає Вітця.

Два орли тут символізують два види знання: інтуїтивне і прагматичне. Вживання солодкої ягоди – це причетність до вищого, інтуїтивного знання, до пізнання Творця.

Домінанта рушника – Світове Дерево – розміщується в посудині, що є символом Землі, наповненій різноманітними благами, серед яких арійські міфи називають, між іншим, такі фундаментальні речі, як “Скарби Неба” – Сонце, Вогонь, Ранкові Зорі, Води та ін., які були вивільнені під час світотворчого процесу, здійсненого Деміургом Індрою-Перуном. Космічні води під землею містять амріту, напій безсмертя, що в українській міфології називається також “живою водою”, яка через дерево передається на Вище небо. Зображені над деревом окремі квітки – то і є душі предків.

На одному з рушників зображено Дерево, яке стоїть на свастиці, що в такому контексті символізує хід Сонця нижнім світом після його заходу за горизонт. Загалом же свастика – один з найстародавніших українських символів Сонця, Вогню в його небесному прояві, – відомий ще з часів мезинської культури, також з археологічних знахідок доби бронзи, наприклад, з трипільської культури. Є зображення свастики і на стінах Софіївського собору в м.Києві.

Рушники насичені й іншими арійськими символами Сонця, серед яких шести- і восьмипелюсткові квітки в колі – Колесо Сонця. Про стародавність цього символу свідчать згадки про нього в кількох гімнах Ріґведи. Сюжет міфу залишається невідомим, можливо, призабутий вже на час створення Ріґведи. Неясно натякається на конфлікт між Богом Громовиком Індрою та Богом Сонця Сур’єю: Індра зриває Колесо з колісниці Сонця. В пізніші часи – серед слов’ян – Сонячне Колесо символізує Бога сонячного світла Дажбога. [5].

На багатьох рушниках зображено символ, який називають “Хрест Перуна” – роздвоєний на кінцях. Його також називають зірочкою [2]. Цей символ дуже багатозначний. У прибалтійських народів, зокрема, латвійців, він вважається оберегом від сил темряви.

Хвиляста лінія, яка обрамляє рушник, символізує води: Предвічний Океан; дощ, який предки з Вищого Неба посилають на Землю.

Таким чином, символіка козацького рушника є багатозначною і багатошаровою. Мотиви, сюжети і окремі елементи, які використовують майстрині, продовжують традиції сивої давнини. І це є свідченням неперервності нашого Роду.

Література

Золотослов. Поетичний космос Давньої Русі. Упроряд. М.Москаленка. – К.: Дніпро. – 1988.

Знаки. 155 стародавніх українських вишивок. – Бібл. журн. “Соняшник”, 1992. – 72 с.

Artur Kemp. March of the Titans. 33000 BC – 2000 AD. A History of the White Rase. V. 1. – “Ostara Publications”. – 2001. Інтернет-версія www.white-history.com. Український переклад: журн. “Перехід – IV”. – 2001, №2 (7). – С. 51 – 68.

Ригведа. Мандалы I – IV. – М.: Наука. – 1989. – 767 с.

Рыбаков Б.А. Язычество Древней Руси. – М.: Наука. – 1988. – 782 с.

Шилов Ю.О. Прародина ариев. – М.: СИНТО. – 1995. – 742 с.

Старшая Эдда // Библ всемирной литературы, т.9. – М.: Художественная литература. – 1975. – 600 с.

Універсальні виміри української культури. – Одеса: 2000 р., с. 148 – 154.