 |
7. Інші важливі країни та регіони
|
|
|
|
7. Інші важливі країни та регіони
Прийнято виділятитри провідних регіони світу, які будуть центрами домінуючих економічних просторів майбутнього. Це Американський простір, Європейський простір та зона “нового процвітання” -Тихоокеанський регіон.
До числа світових гігантів ХХІ століття за всіма ознаками, окрім США і Японії, які втратять своє домінуюче положення, увійдуть: Китай, Індія, Індонезія, Південна Корея, Бразилія, Мексика, Таїланд та ін. Нові потужні угрупування окрім АТР виникнуть в Латинській Америці (Бразилія, Аргентина, Мексика), і Африці (Південно-Африканська Республіка).
України повинна всебічно підтримувати і розширяти свою економічну ( в тому числі військово-економічну), політичну присутність в цих регіонах, активно виборюючи “нові економічні ніші” на світових ринках, тим більше, що за нею, на відміну від Росії, не тягнеться довгий хвіст імперських і геополітичних амбіцій. В той же час політика України в цих регіонах далека від оптимальної.
Практика зовнішньоекономічної діяльності України в Латинській Америці має бути докорінним чином переглянуте. Сумний досвід участі України ( чи правильніше сказати провалів спроб участі) у міжнародних газотрубних тендерах по розробці нафтогазових структур Болівії і Бразилії має бути ретельно проаналізований. Ситуація, коли до 80% експорту українських товарів у країни Латинської Америки (зокрема в Мексику) іде через російських посередників, які отримують на цьому шалені прибутки і представляють ці товари як товари російського виробництва, а МЗС України цього не помічає чи робить вигляд, що не помічає, неприпустима. Аналогічна ситуація спостерігається у ряді країн Африки. Величезні можливості політичного і економічного потенціалу Близькосхідного регіону повинні бути ефективно використані.
|
|
|
Південно-Африканська республіка - ключова країна в південній частині Африканського континенту. Україна має великі можливості щодо освоєння великого ринку ПАР. Серед пріоритетів українського експорту до ПАР - металовироби, продукція кораблебудування і авіаційної промисловості. Україна зацікавлена в постачанні ПАР високотехнологічного обладнання. Україна має непогані шанси в галузі військово-технічного співробітництва з ПАР.
ІУ. Альтернативні сценарії майбутнього України
Проведений аналіз національних інтересів і пріоритетів України і основних світових потуг, регіональних особливостей геополітичної стратегії України дозволяє перейти до побудови базових сценаріїв майбутнього України в контексті визначальних зовнішніх і внутрішніх чинників розвитку. Згідно класичним визначенням Г. Кана і О. Хелмера сценарій - це неформалізований багатоальтернативний прогноз, який описує найбільш ймовірну, гіпотетичну послідовність подій майбутнього і визначає як, крок за кроком, майбутній стан соціально-економічної системи виникає з її існуючого стану. 1
даній аналітичній доповіді для “генерації” можливих сценаріїв майбутнього використовувалась одна з модифікацій морфологічного аналізу - так званий метод морфологічних таблиць. 2
Основні етапи побудови морфологічної таблиці, виділення і оцінки сценаріїв включали в себе:
1. Попередній опис і аналіз системи, що вивчається, - в даному випадку України в контексті зовнішніх і внутрішніх параметрів розвитку, базових національних інтересів і цілей.
2. Виділення класифікаційних ознак як основи для декомпозицій системи.
3. Визначення функціонально важливих значень класифікаційних ознак і їх зведення у морфологічну таблицю.
|
|
|
4. Консистентний аналіз всіх можливих варіантів стану системи.
5. Відбір найбільш вірогідних значень класифікаційних ознак як основи для синтезу альтернативних сценаріїв розвитку.
6. Неформалізований опис виділення альтернативних сценаріїв розвитку.
7. Оцінку вірогідності реалізацій виділених сценаріїв розвитку за допомогою експертних процедур.
В якості основних класифікаційних ознак були вибрані:
1. Стан відносин “Схід-Захід”. Базові функціональні значення: погіршення відносин - “Схід-Захід”, поліпшення відносин “Схід-Захід”.
2. Стан українсько-російських відносин і домінуючі геополітичні орієнтації України. Базові функціональні значення: погіршення відносин з РФ, наростання економічних протиріч; зближення з РФ, втрата економічного суверенітету, формування конфедеративних відносин; збереження суверенітету з переважною орієнтацією на Росію; ереважна орієнтація на Захід, встановлення рівноправних економічних відносин з Росією.
3. Внутрішня ситуація в Україні. Базові функціональні значення: продовження існуючих тенденцій поглиблення системної кризи; припинення обвального падіння економіки при відсутності видимих реформ і помітного зростання; нерішучі реформи, повільна стабілізація економіки і слабке зростання; послідовні адміністративні реформи і помірне зростання і радикальні реформи на демократичних засадах і швидке зростання.
Виділення класифікаційні ознаки і їх базові функціональні значення не є критичними. Їх кількість може бути збільшена, проте при цьому кількість сценаріїв швидко зростає, а різниця між ними стає незначною.
Результатами зведення класифікаційних ознак в морфологічну таблицю представлені в табл. 1.
Найбільш вірогідні сценарії в таблиці означені індексованими літерами. Неформалізований опис виділених сценаріїв може бути представлений в наступному вигляді.
Сценарій А1- “Вільне падіння”.
Продовження існуючої нерішучої політики і конфронтації між законодавчою і виконавчою гілками влади. Загострення кризи державного управління. Соціальні заворушення і регіональні конфлікти. Втягнення у конфлікти найближчих сусідів України - країн СНД і ЦЄ. Розкол суспільства. Початок соціальних бунтів і етнічних конфліктів, підтримка їх з боку частини Військової організації. Можливість початку громадянської війни.
|
|
|
Сценарій В3 - “Білоруський варіант”.
Мляві реформи при відкритих дверях для вторгнення російського капіталу та інформаційно-культурного проникнення Росії. прогресуюча втрата економічного суверенітету. Конфедерація з Росією. Вступ до Ташкентського пакту та Міжпарламентської асамлеї СНД. Повільний розвиток в якості російської напівколонії.
Сценарій С2 - “Тупцювання на місці”.
Початок реформ, але відсутність радикальних економічних змін і продовження конфронтації між законодавчою і виконавчою гілками влади. Продовження свавілля бюрократії і всевладдя тіньового капіталу. Вихід із перманентної стагнації. Повільний економічний розвиток, але значне відставання від країн ЦСЄ і навіть СНД.
Сценарії - групи Д (Д3, Д4). Передбачають проведення адміністративно стимульованих реформ (реформ “зверху”) і послідовної діяльності консолідації суспільства і стабілізації економіки.
При переважній орієнтації на Росію і млявій співпраці з Заходом. Різниця між сценаріями групи Д полягає насамперед в глибині і ступені стимуляції реформ і, як наслідок їх ефективності і темпах економічного зростання.
Сценарій Д3 - “Євразійська модель 1”.
Відчайдушні проте хаотичні зусилля влади по стабілізації суспільства, поновленню законності і правопорядку і стимуляції адміністративних реформ. Проте внаслідок недостатньо рішучих дій і відсутності консенсусу між законодавчою і виконавчою гілками влади стабілізаційні процеси відбуваються дуже повільно. Інвестиційна діяльність, прилив капіталів з РФ недостатній для забезпечення помітного економічного зростання.
Сценарій Д4- “Євразійська модель 2”.
Рішучі кроки влади (навіть ціною відмови від певних демократичних принципів) по наведенню порядку в країні, консолідації суспільства і стабілізації валютно фінансової системи. Послідовне адміністративне стимулювання реформ при одночасній перебудові і скороченні бюрократичних і бюджетних структур. Переважний прилив інвестицій з РФ при недостатніх західних інвестиціях. Як наслідок, помірне економічне зростання при прив’язці темпів економічного зростання до темпів зростання і розвитку загальної ситуації в Росії.
|
|
|
Табл. 1. Морфологічна таблиця альтернативних сценаріїв розвитку України на період до 2003 р.
кладали 39-44 особи:
1. Службовці Міністерства закордонних справ та співробітники дослідницьких структур, які надають поради держструктурам (Національний інститут стратегічних досліджень, Інститут світової економіки та міжнародних відносин НАН України та ін. );
2. Депутати Верховної Ради України, насамперед члени Комітету по закордонних справах і зв’язках з СНД та Комітету з питань оборони і державної безпеки. В цій групі було представлено весь існуючий в Україні політичний
| Загальний стан відносин “Схід-Захід” | Погіршення відносин Схід-Захід | Продовження існуючих тенденцій Стабілізація відносин Схід-Захід | Поліпшення відносин Схід-Захід Початок формування НСП | ||
 Українсько-російські
відносини
| Погіршення відносин з Росією наростання єкономічних протиріч | Зближення з Росією. Втрата економічногомічного суверенітету. Формування конфедера- тивних відносин |
Збереження суверенітету з переважною орієнтацією на Росію | Переважна орієнтація на Захід, встановлення рівноправних- економічних відносин з Росією | |
| Внутрішня ситуація в Україні | При повільних реформах відсутності західних інвестицій | При адмінстративно- стимульованих ре- формах і млявій кооперації з Заходом | |||
| Продовження існуючих тенденцій Поглиблення системної кризи | А1 Вільне падіння | - | - | - | - |
| Припинення падіння падіння економіки. Відсутність видимих реформ реформ і помітного зростання | - | - | С2 Тупцювання на місці | - | - |
| Нерішучі реформи, повільна стабілізація економіки і слабке зростання | - | В3 Білоруський варіант | - | Д3 Євразійська модель І | - |
| Послідовні адміністративні реформи і помірне зростання | - | - | - | Д4 Євразійська модель II | Е4 Західний авторитаризм |
| Радикальні реформи на демо- кратичних засадах і швидке зростання | - | - | - | Е5 Європейський вибір | |
Сценарій групи Е (Е4; Е5). передбачають проведення радикальних реформ при переважній орієнтації на Захід. Різниця між сценаріями цієї групи полягає в формах і механізмах стимуляцій і реформ.
|
|
|
Сценарій Е4 - “Західний авторитаризм”.
Встановлення в країні перед обличчям неминучої економічної кризи ліберального західного авторитаризму “де-Голлівського” типу. Радикальні економічні реформи при їх адміністративній стимуляції. Послідовна політика зближення з Заходом по всіх напрямках. Одночасна підтримка рівноправних взаємовигідних відносин з Росією на чітких економічних засадах. Цілеспрямована діяльність по формуванню внутрішнього консенсусу. Помірне економічне зростання з реальними перспективами його прискорення.
Сценарій Е5 - “Європейський вибір”.
Подібний до сценарію Е4, але здійснюється на демократичних засадах. Формування внутрішнього консенсусу і консолідація суспільства навколо системи загальноприйнятих інтересів і пріоритетів таких як “виживання”, “добробут”, “соціальна справедливість”, “розвиток”. Стійке економічне зростання. Входження асоційованим а в перспективі, повним членом до Європейських економічних структур і структур безпеки. Перехід України на шлях Європейського розвитку.
Вірогідність реалізації розроблених сценаріїв оцінювалась за допомогою експертних оцінок з використанням стандартної “дельфійської техніки” див. табл. 2.
Табл. 2. Результати експертних оцінок вірогідності реалізацій сценаріїв (метод “Дельфі”)
| Сценарій | Оцінка у відсотках | Розходження оцінок у відсотках |
| Сценарій А1 - Вільне падіння | 5 - 10 | |
| Сценарій В3- Білоруський варіант | 12 - 15 | |
| Сценарій С2- Тупцювання на місці | 22 - 25 | |
| Сценарій Д3- Євразійська модель І | ||
| Сценарій Д4- Євразійська модель ІІ | 10 - 20 | |
| Сценарій Е4- Західний авторитаризм | ||
| Сценарій Е5- Європейський вибір | 6 -12 |
Як видно з таблиці найбільш вірогідними є сценарії С2 - “ Тупцювання на місці” (вірогідність реалізації 25%) і сценарії групи Д - “Єарзійська модель 1” і “Євразійська модель 2” (Сумарна вірогідність реалізації 35/).
Перераховані сценарії не є альтернативними в строгому розумінні цього слова. Можливі “змішані” варіанти або перехід одного сценарію в інший. Так сценарій А1 за певних умов може перейти в сценарій В3 і С2. Сценарії групи Д цілком логічно можуть перейти в сценарії групи Е (Е4; Е5). Більше того на думку багатьох експертів як в Україні так і за її межами “розумна доля” авторитаризму може бути не тільки корисною, але й навіть бажаною на перших етапах радикальних реформ.
Вірогідність реалізації сценаріїв теж не є постійною величиною. Приведені в таблиці дані відповідають стану на липень 1998 року. Цілеспрямовані зусилля законодавчої і виконавчої гілок влади України можуть істотним чином вплинути на вірогідність реалізації сценаріїв ( в тому числі сценаріїв групи Е).
|
|
|
