Важливою підставою для формування сістеми ГУАМ є також наявний рівень розвитку міждержавних зв’язків.

Взаємини між Україною та Грузією є найбільш розвиненими в схемі ГУАМ. Підписання Договору про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу між Україною і Грузією (квітень 1993 р. ) російські політики розглядають як один з найсерйозніших кроків по встановленню горизонтальних зв`язків між пострадянськими країнами.

В економічній царині романтизм і певна ейфорія в цих стосунках поступаються місцем ефективному економічному співробітництву, здійсненню широкомасштабних міждержавних проектів і практичній політичній підтримці позицій одна одної на міжнародній арені.

За даними соціологічного опитування у Грузії вже на цей час лише кожен третій громадянин республіки пов’язує майбутнє своєї країни з РФ, водночас прихильне ставлення до України висловили дві третини опитаних. На сьогоднішній день Грузія є найбільш перспективним партнером України в Закавказзі, що згодом може підтримувати інтереси нашої держави не лише на Кавказі, але і в усьому Чорноморському регіоні.

Нестабільність політичної ситуації в цій країні, особливо в Абхазії, може завдати шкоди Українським інтересам в регіоні. Займаючи сторону Грузії Україна так або інакше втягується в конфлікт. Але на сьогоднішній день Київ не підтримує прямого контакту з Абхазією, маючи до того ж недостатньо важелів для здійснення політичного впливу на конфліктуючі сторони. Україна всіляко підкреслює своє бажання зберегти мир на Кавказі та виступає за скоріше вирішення Абхазької проблеми.

Україна-Азербайджан . Зацікавленість Азербайджану в українських товарах та в політичній підтримці України є досить вагомим чинником посилення співпраці обох країн. Започатковано діалог щодо можливіості спільної розробки нафтових і газових родовищ, зокрема і в Україні, а також щодо шляхів їх транспортування через Україну. Спеціалісти Азербайджану мають великий досвід видобутку нафти і газу як на суші, так і в морі. Вони виявили бажання допомогти Україні в розробці її частини Чорноморського шельфу”. Азербайджан виявилює значну зацікавленість, щодо нафтогазового устаткування, яке виробляється в Україні, котре могла б одержувати в обмін на нафтопродукти.

Україна стоїть на позиції збереження теріторіальної цілістності Азербайджану, що автоматично ставіть її у певне протістояння із Вірменією та РФ в питанні Нагірного Карабаху. В карабахському конфлікті РФ підтримує свого стратегічного союзника Вірменію. де розташовані біля 20 тис. вояків російської 4-ї армії. До Вірмені поставлено озброєння з РФ на 1 млрд дол. З іншого боку, Вірменія оприлюднила інформацію, за якими Азербайджан “нелегально придбав” в 1993-96 рр. велику кількість озброєнь, в тому числі і в Україні.

       Україна-Молдова. Відносини між обома країнами обумовлені подібними геополітичними умовами, спільністью кордонів, взаємопов’заністю економік, традіційними історичними, культурними і родинними зв'язками. Обидві країни додержуються принципу військово-політичного нейтралітету. У сфері торговельно-економічних відносин створена досить міцна нормативно-правова база. Подальший напрямок економічного зближення зазначено в Декларації про основні принципи створення двостороннього Митного Союзу, яка була підписана 11 березня 1997 року.

Молдова покриває свої внутрішні потреби за рахунок постачання переважно російської нафти та газу. Її підключення до системи ГУАМ обумовлено також прагненнями диверсифікувати власну енергетичну політику. Для молдавської економіки важливим є добре налагодженийтранзит товарів через Україну і Румунію. Виходячи з взаємної економічної зацікавленості доцільно розвивати співробітництво в спільній експлуатації дунайських портів, в створенні потужних пропускних пунктів на кордонах, будівництві сучасних авто і залізничних шляхів.

       На прикордонних територіях проживає українське і молдавське населення, тісно пов'язане між собою, якому потрібно вирішувати подібні економічні, культурні, законодавчі та соціальні проблеми. Україна зацікавлена в створенні з Молдовою так званих " єврорегіонів ", в яких формуються спільні керівні органи, відповідальні за виконання рішень з проблем що виникають.

Придністрівський конфлікт деякою мірою влагоджено підписанням 8 травня 1997 р. Меморандуму про основи нормалізації відносин між РМ і Придністров’ям. Під цим документом у якості одного з посередників стоїть підпис Президента України Л. Кучми. Україна виступає як країна-гарант миру в Придністров”ї, існує рішення про залучення в миротворчу діяльність українських військовослужбовців і включення її у Об’єднану Контрольну комісію.

       Україна займає позицію невтручання у внутршні справи сусідньої країни і у відповідності зі своїми зобов’язаннями по Хельсінському акту та нормами міжнародного права, відстоює позицію безумовного поважання територіальної цілісності й суверенітету Молдови в кордонах колишньої МРСР. Істотною проблемою залишається знаходження на території Придністров’я Оперативної групи військ РФ з особистим складом близько 3, 5 - 3, 7 тис. чоловік. Україна зацікавлена у швидкому виводі ОГРВ і особливо у ліквідації складів з боєприпасами, які знаходяться на території Придністров’я.

       Багато проблем виникає у зв’язку з існуючим на кордоні осередком напруженості - велика кількість погано контрольованої зброї створює умови для її проникнення на територію України, можлива поява біжінців, велика міграція населення і т. п. У Придністров’ї мешкає більше 300 тисяч етнічних українців. Вони потребують підтримки і особливої уваги з боку української держави.

       Формування ГУАМ при відносному лідерстві України і підтримці інших країн, які розуміють всі переваги і вигоди створення регіональних угрупувань, заснованих на принципах рівності і взаємної підтримки, є ознакою початку нових надзвичайно важливих інтеграційних процесів на терені колишнього СРСР.

       Як спадкоємниця частини інтересів, цілей і проблем колишнього СРСР в Чорноморському регіоні, Україна має відігравати значну роль в організації тут нової системи порядку. Для неї життєво важливим є влагодження конфліктних ситуацій в регіоні, формування моделей стратегічного партнерства з країнами ГУАМ.

З метою реалізації інтересів країн ГУАМ в галузї безпеки доцільно працювати над створенням спільних миротворчих формувань, а також вийти з ініциативою щодо проведення спільних навчань в рамках прграми НАТО ‘Партнерсто заради миру’.

Україні доцільно активізувати процеси багаторівневого субрегіонального співробітництва в межах ГУАМ, зокрема: в ключових питаннях транспортування енергоносіїв та розбудови транскавказськіх шляхів сполучення. Подальша політика безпеки України в межах ГУАМу має бути спрямована на розширення української присутності в цьому регіоні, однак лише за умов стійкої підтримки міжнародних організацій (ООН, ОБСЄ та інші. ).

       Україна та Вірменія. Із зрозумілих причин Вірменія залишається поза межами блоку ГУАМ: проросійські орієнтації, карабахська проблема, тощо. Першочерговим завданням для Вірменії є вирішення проблем пов`язаних з ліквідацією наслідків карабаського конфлікту, зупинкою виробництва та майже повною економічною блокадою, що було надзвичайно болісно для Вірменії. Тому Вірменія не випадково робить ставку на ЧЕС. Тим більше, що чорноморське співробітництво надає можливість збалансувати інтереси в регіоні. Вірменія має і свої зовнішньоекономічні інтереси. Вони пов`язані з розвитком експортоорієнтованих галузей промисловості, у першу чергу, легкої, хімічної, електоронної, та сільського господарства.

       Окрім курсу на стратегічне партнерство з Росією, Вірменське керівництво розвиває стосунки з Іраном та Туркменістаном, утворюючи політичну групу, що відіграє дедалі більшу роль у Закавказькому та Каспійському процесах, оскільки тим чи іншим чином виступають як альтернатива Турецькому впливу в регіоні.

            Відбувся офіційнийвізит Президента України до цієї держави. Після інтенсивних переговорів було підписано Договір про дружбу та співробітництво між обома країнами і ряд угод. Серед них: про культурне співробітництво, про уникнення подвійного оподаткування в галузі стандартизації, метрології та сертифікації, про атестацію наукових та педагогічних кадрів, про співробітництво в галузі охорони здоров`я, а також протокол консультацій між МЗС двох країн.