18. Дати характеристику, що таке використання вправ в поступливому режимі для виховання сили?

18. Дати характеристику, що таке використання вправ в поступливому режимі для виховання сили?

Вправи в поступливому режимі, рекомендується виконувати з обтяженнями 105-190 % від максимальних досягнень у відповідних вправах долаючого характеру. Повільне опускання штанги до торкання грудей на «тренажері» для жиму лежачи. При кращому результаті в жимі лежачи – 100 кг вага обтяження для опускання в поступливому режимі, повинний бути не менш 105 кг. В вихідне положення штанга повертається партнерами. Відомості про можливий вплив на приріст м'язової маси суперечливі.

Величина опорув поступливому режимі – від 90-100 % до 120-140 % від індивідуального максимуму у долаючому режимі роботи тих же м'язів.

При виконанні вправ у поступливому режимі з обтяженням 90-100% роблять 1-2 повторення в темні 6-8 с, а при обтяженні понад 100 % - 1 повторення в темпі 4-6 с.

Приблизно раз у 2 тижні добре треновані атлети повинні застосовувати навантаження з дуже великими обсягами і з інтенсивністю 100-110% від середньомісячної. У ці тренування варто піднімати і максимальні обтяження (не більш 5-6 разів). Один раз у 10 днів доцільно застосовувати ізометричні вправи з максимальною напругою м'язів, а також виконувати поступливу роботу з обтяженням, що на 20-40% вище межі у відповідній вправі.

Роботу в поступливому режимі рекомендується поєднувати як із долаючим, так і з ізометричним режимами.

Метод змушеного повторення. Використовується високо тренованими атлетами, що досягли, здавалося б, вершини свого розвитку. Вправи виконуються з граничними і навіть позамежними обтяженнями з страховкою чи незначною допомогою партнерів у найбільш важкій фазі вправи. Як і при читінгу, іноді в такому режимі виконуються всі рухи, іноді кілька рухів виконують «своїми силами» і тільки завершальні – з допомогою.

20. Які основні відмінності між поняттями виховання сили та розвиток сили?

Прогресивний розвиток силових якостей людини продовжується до 25-30- річного віку і характеризується природними змінами. Одні вікові періоди характеризуються низькими темпами розвитку силових якостей, інші високими. Найбільш високі темпи приросту абсолютної сили, за показниками дев'яти основних груп скелетних м'язів і кісток у хлопчиків припадають на вікові періоди від 10-11, 12-14 та від 15 до 17 років. Віковий період від 9-10 до 16-17 характеризується найбільш високими темпами приросту абсолютної сили м'язів. У подальшому темпи зростання поступово уповільнюються.

Слід зазначити, що в зазначені відрізки часу силові здібності найбільшою мірою піддаються цілеспрямованим впливам, а саме вихованню сили. При виховані сили відбуваються морфофункціональні зміни опорно рухового апарату людини з очікуваним результатом. Виховання сили може здійснюватися в процесі загальної фізичної підготовки (для зміцнення і підтримки здоров'я, удосконалювання форм статури, розвитку сили всіх груп м'язів людини) і спеціальної фізичної підготовки (виховання різних силових здібностей тих м'язових груп, що мають велике значення при виконанні основних змагальних вправ). У кожнім зі згаданих напрямків є мета, що визначає конкретну установку на розвиток сили і задачі, які необхідно вирішити виходячи з цієї установки. У зв'язку з цим підбираються визначені засоби і методи виховання сили.

Величезний вплив на динаміку та рівень розвитку силових показників у дітей та підлітків має руховий режим і спеціально спрямована робота з виховання фізичних якостей і, насамперед, сили. Такі заняття суттєво впливають на біохімічні, морфологічні та фізіологічні процеси в організмі, забезпечуючи умови для його якісного розвитку. Перш ніж здійснювати силову підготовку учнів, потрібно виміряти рівень розвитку сили. Коли визначено вихідний рівень тоді можна правильно поставити завдання, підібрати відповідні засоби та методи.

Основними засобами виховання сили є фізичні вправи: без предметів; з предметами; з подоланням власної ваги; з подоланням опору партнера; з гирями; з гантелями; з штангою; з елементами боротьби.

22. Дати характеристику, яка методики виховання силових здібностей?

Для виховання власне силових здібностей і одночасного збільшення м'язової маси застосовую вправи, виконувані в середньому і варіативному темпі. Причому кожна вправа виконується до явно вираженого стомлення.

У залежності від величини обтяження, що не досягає максимальної величини, і спрямованості в розвитку силових здібностей використовується строго нормовану кількість повторень від 5-6 до 100. Неграничне обтяження береться в межах від 30 до 60% від максимуму. Число повторень від 6 до 10 у залежності від ваги обтяження, інтервали відпочинку 2-5 хв. між підходами.

Кількість підходів у роботі з початківцями складає 2-3; з підготовленими особами – до 5-6 на одну групу м'язів.

Для початківців величина обтяження береться в межах від 40 до 60% від максимуму, для більш підготовлених – 70-80%. Обтяження варто збільшувати в міру того, як кількість повторень в одному підході починає перевершувати задане, тобто необхідно зберігати ПМ у межах 10-12. У такому варіанті цю методику можна застосовувати в роботі як з дорослими, так і з юнаками та спортсменами-початківцями. Для більш підготовлених, у міру розвитку сили, вага обтяження поступово підвищують до 5-6 ПМ (приблизно до 80% від максимуму). В одному занятті рекомендують проробляти не більше однієї третини скелетних м'язів. Треба зауважити, що при будь-якій системі побудови занять великі повторні навантаження на одні і ті ж групи м'язів варто планувати один раз на 2-3 доби.

Для представників «несилових» видів спорту кількість занять у тиждень 2 або 3. Кількість вправ для розвитку різних груп м'язів не повинне перевищувати 2-3 для початківців і 4-7 для більш підготовлених. Інтервали відпочинку між повтореннями близькі до ординарного (від 2 до 5 хв. ) і залежать від величини обтяження, швидкості і тривалості руху. Характер відпочинку – активно-пасивний.