 |
1. Еколого-геоморфологічні проблеми Українських Карпат.
|
|
|
|
№14
1. Еколого-геоморфологічні проблеми Українських Карпат.
Для Українських Карпат характерні такі еколого-геоморфологічних проблеми: зсуви, селеві процеси, карст. Зсуви. Із зафіксованих нині 16 тис. зсувів на території України понад 30 % знаходиться в межах Карпатського регіону. З погляду трансформації рельєфу геологічного середовища екзогенними геоморфологічними процесами в межах Карпат останнім часом різко зросла роль антропогенного чинника. За кількісними показниками відповідно зсувів території, то тут визначені такі особливості в різних адміністративних областях: територія Чернівецької — близько 1800 зсувів, Івано-Франківської — близько 1800, Львівської — близько 1000, Закарпатської — близько 1400 зсувів. Селеві процеси. На формування селів значно впливають лісова промисловість та лісове господарство, насамперед вирубування лісу в селевих басейнах. Наочно це виявилося в Карпатах у повоєнний час. Формуванню селів сприяють також інші види господарської діяльності: неврегульоване випасання худоби, яке продовжується в усіх селевих районах Карпат, що призводить до вимивання грунту і знесення його до днищ селевих долин; водно-господарське будівництво, зокрема прориви неякісно спроектованих та побудованих загат і гребель на невеликих водосховищах. Карстові процеси. Активізація карстових процесів у Карпатському регіоні пов'язана з техногенною діяльністю — розробкою родовищ, цивільним і промисловим будівництвом. Прикладом може слугувати провал, який стався у січні 2011 року в Солотвиніна території шахти № 8, який зруйнував електропідстанцію та компресорну станцію ДП «Солотвинськийсолерудник». У зону небезпеки потрапили житлові будинки, системи життєзабезпечення населення та об'єкти інфраструктури.
|
|
|
2. Геоморфологічні проблеми відкритого видобування корисних копалин в Україні.
Видобування корисних копалин відкритим способом у неглибоких шахтах, штольнях та кар’єрах істотно змінює рельєф земної поверхні. У таких районах часто утворюються величезні кар’єри, виїмки і тераси, значні внутрішні й зовнішні багатоярусні відвали гірських порід у вигляді пагорбів, пасом і плато. Кар’єри з видобування залізних, манганових та інших руд, а також будівельних матеріалів зумовлюють зміну навколишнього середовища у районах, що до них прилягають. У міру формування відкритих розробок змінюються складові довкілля, оскільки новітній техногенний рельєф стає вирішальним чинником у формуванні біогеоценозних процесів у гірничопромислових комплексах. Траншейно-болотні пустирі формуються під час розробки торфових покладів машинно-формувальним способом. Вони важко піддаються рекультивації, тому впродовж тривалого часу залишаються покинутими землями. Видобування підводних і пляжних пісків у багатьох випадках негативно впливає на стан берегів: посилюється їх руйнування, активізуються процеси зсування, і, як наслідок, зменшується цінність курортних регіонів. Останнім часом вивезення піску й гальки із зони пляжів заборонено, проте часто без відповідних санкцій відбирають галечниковий і піщаний матеріал із гирлових зон. Будь-які спроби здійснювати промислове видобування пісків із пляжів або великих акумулятивних форм сприяють активізації процесів абразії, внаслідок чого втрачаються значні площі прибережних земель та відбувається руйнування споруд. Гірничодобувна промисловість спричинює зміни рельєфу і значно впливає на перебіг сучасних геоморфологічних процесів, зокрема на складові навколишнього середовища певного регіону. Так, значних змін зазнають рельєф і морфогенез, режим поверхневого стоку, ґрунтовий і рослинний покрив, гірські породи, підземні води, мікрокліматичні показники. Тому екологічний стан у більшості гірничодобувних регіонів України критичний. Після закриття нерентабельних підприємств, шахт і розрізів виникла низка екологічних та частково еколого-геоморфологічних проблем. Основні чинники негативного прояву видобування мінеральної сировини — підтоплення поселень підземними водами, заболочування земель, забруднення шахтними водами водоносних горизонтів та сольове забруднення поверхневих і підземних вод, утворення підземних порожнин, просідання поверхні тощо.
|
|
|
№15
1. Еколого-геоморфологічні проблеми Гірського Криму.
Для Гірського Кримухарактерні такі еколого - геоморфологічних проблеми: зсуви, селеві процеси, абразійні. Схилові процеси. У межах південних схилів Головного пасма Криму, особливо у межах його західного району, поширені найрізноманітніші типи зсувів. Через ці зсуви проходять усі автошляхи до Південного берега Криму, вони інтенсивно деформуються в роки з низькою регіональною активністю, а в роки підвищеної зсувної активності зазнають у деяких місцях катастрофічних переміщень. Селеві процеси. У Криму посиленню селевої діяльності сприяло зменшення площі лісів. Так, з 1860 по 1922 р. площа їх зменшилася втричі, а в роки Першої світової війни чимало лісу було вирубано на паливо. Крім того, впродовж Другої світової війни лише на території Кримського заповідника було пошкоджено ліс на площі 1500 га і повністю вирубано на площі 200 га. Один з найбільш потужних селевих потоків у долинному селевому басейні - середньої частини долини р. Демерджи - виник 11. 08. 1997 р. Нижче конуса виносу сель трансформувався в руйнівний паводок, що спричинив затоплення вулиць, парків та будинків м. Алушти та залив виноградники, АЗС, тролейбусний парк та інші об'єкти. Абразійні процеси поширені на більшій частині берегів Чорного та Азовського моря. Поширені вони також і біля Кримських гір. В результаті хвильової діяльності моря й корозії морськими й прісними водами в місцях їхнього підводного і поверхневого розвантаження на узбережжя утворюються корозивно-абразійні порожнини відомі в районі мису Айя, у скелястих вапнякових мисах Південного берега Криму (миси Ай-Тодор, Адалари, Дженевез-Кая, Пушкінська скеля, м. Діва 6 ін. ) і в Південно-Східному Криму (мис Капчик, Караул-Оба й др. ). Довжина порожнин цього класу в Криму рідко перевищує ЗО м.
|
|
|
