2. Екологічні проблеми гірських районів України.

Більшість кризових еколого-геоморфологічних ситуацій зазвичай трап­ляється у регіонах з високою енергією природного розвитку рельєфу та його активною пластикою. До таких регіонів в Україні належать Кримські та Карпатські гори, а також узбережжя. У гірських регіонах активність перебігу екзогенних геоморфологічних процесів визначається такими обставинами: 1. значні відносні перевищення земної поверхні на незначних відстанях; 2. велика строкатість складу гірських порід, що забезпечує інтенсивну вибіркову денудацію та різну швидкість функціонування денудацій­них процесів; 3. значний вплив метеорологічних і кліматичних чинників (удвічі-втричі більша кількість опадів, контрасти добових і сезонних температур, три­валий період прояву нівальних процесів, сильні вітри, які спричиню­ють вітровали деревостою та порушення земної поверхні); 4. інтенсивні гідрологічні характеристики водних потоків, які сприяють швидкому видаленню мінеральних мас за межі гірських країн і тим самим сприяють посиленню денудації; 5. широкий спектр екзогенних геоморфологічних процесів (гляціальних, елювіальних, процесів на схилах, карстових, флювіальних, мерзлот­них, берегових та їхніх поєднань); 6. висока ймовірність збігу в часі кількох екзогенних геоморфологічних процесів, навіть різних генетичних типів, що значно посилює прояв катастрофічного перебігу процесів. Зрештою, тут висока ймовірність прояву сучасного ендогенного фор­мування рельєфу (сейсмічності) і спровокована нею катастрофічна акти­візація екзогенних процесів. Вважають, що гірські регіони в Україні охоплюють лише 5 % її площі і, на перший погляд, це значно менше, ніж на території інших розвинених країн. Однак міра господарської діяльності у цих регіонах настільки ви­сока, що саме тут виявляється катастрофічний характер деяких процесів морфогенезу, а еколого-геоморфологічні ситуації є досить екстремальни­ми. Так, у Карпатах, які розміщені на межі між Східною і Центральною Європою, споруджено численні транзитні комунікації (автошляхи, заліз­ниці, трубопроводи, лінії електропередач, кабелі зв'язку, радіорелейні лінії, ретранслятори тощо), які мають стратегічне значення для всього Євро­пейського регіону. Високим у Карпатському регіоні є також рівень розвитку гірничо-ви- добувної промисловості (видобування відкритим і шахтним способами), інших галузей господарської діяльності, високою є густота населення в Прикарпатті та на Закарпатті, значним — рівень агротехнічного вироб­ництва. Тому несподіваний прояв і розвиток сучасних геоморфологічних процесів, зокрема пов'язаних з високою сейсмічністю, здатний спричи­нити значне порушення звичної життєдіяльності в регіоні, як це неодно­разово траплялося останнім часом. У Кримських горах, незважаючи на значно менший перелік видів гос­подарської діяльності, високою також є густота населення. Крім того, регіону властивий вид господарської діяльності, який не має потерпати від непередбачуваних змін природних умов. Адже рекреація забезпечуєть­ся, серед інших властивих їй чинників, ще й стабільністю навколишнього середовища, суспільних чинників, високим рівнем забезпечення комфорт­ності для рекреантів. Проте умови функціонування сучасних геоморфологічних процесів є надто сприятливими для прояву і розвитку екстремальних процесів. При­чиною цього є насамперед висока енергія рельєфу (максимальні для Ук­раїни відносні перевищення на незначній відстані, слабке закріплення кори вивітрювання на схилах гір рослинністю, порушення стійкості схилів унаслідок господарської діяльності, значне зволоження гірських районів, сейсмічність тощо). Територія України на значному протязі омивається Чорним та Азов­ським морями, що зумовлює значні масштаби прояву і розвитку берегових та інших геоморфологічних процесів, пов'язаних з ними, значно ускладнює господарську діяльність у береговій зоні, де висока густота населення. Слід зазначити, що поширення узбережних зон біля великих рівнинних водо­сховищ, на берегах яких відбуваються прогнозовані та непередбачувані процеси переробки берегів, зумовлює значні зміни складових довкілля і тому має певне еколого-геоморфологічне значення. Крім того, узбережні райони в Україні мають транзитне значення, де відбувається заміна транспортування вантажів із сухопутних комунікацій (автошляхів, залізниць, трубопроводів) на морський та річковий транс­порт. Тому соціальний резонанс, який може зумовитися несподіваним роз­витком природних процесів у береговій зоні, надає геоморфологічним процесам значення екстремальних. намічних умов призводить до зміни хімічного складу підземних вод, швид­кості їх фільтрації, умов живлення та, як наслідок, до активізації карсто­вого процесу. Рівнинно-Кримська область розміщена у межах Скіфської платформи на території Автономної Республіки Крим. Карстологічна область має п'ять карстових районів і займає площу 8, 5 тис. км². Карстовий процес відбувається у вапняках різного віку. Це сарматські, тортонські, еоценові й палеогенові вапняки та вапняки віком від крейди до карбону. Вапняки утворюють суцільні розрізи потужністю від 10—80 до 50—100 м або чергуються з породами, що нездатні до прояву карсту, різного складу та потужності. Карстовий процес у межах Керченського півострова формується у вап­няках неогенового віку потужністю 50—160 м. З карстових форм розвинені карри та ніші, які трапляються на мор­ському узбережжі на ділянках ерозійних знижень рельєфу. Суфозійнії про­вальні лійки найбільше поширені на Керченському півострові переваж­но над катакомбами. Розміри поодиноких лійок становлять 100 х 80 х 5 м. Карст у відкритій стадії розвитку спостерігається в межах Тарханкут- ської височини, де вапняки залягають на 50—150 м вище, ніж рівень моря (вздовж морського узбережжя, у басейні р. Чортомлик, у балках). Поверх­неві форми мають каверни, карри діаметром до 50 см, понори діаметром до 1 м, лійки діаметром 10—15 м, а також ніші та котловини. У західній і південно-західній частинах Рівнинного Криму карбонат­ний карст знаходиться у напівпокритій і покритій стадіях свого розвитку. Досить розвинені тут карстові порожнини на глибині від 4 до 13 м, зо­крема інтенсивного розвитку карстовий процес набув на межиріччі в ра­йоні Севастополя, де на глибині 4—20 м знаходяться порожнини розмі­ром до 2—3 м. Техногенна активізація карстового процесу спостерігається також на деяких ділянках траси Північно-Кримського каналу. Вона зумовлена фільтраційними втратами на ділянках «малого» зрошення (північніше оз. Сасик). Тут спостерігаються глибинні ознаки карсту неогенових від­кладів. Аварійні ситуації в 60—90-х роках XX ст. неодноразово виникали на Чорноморській ділянці Північно-Кримського каналу (порушення об­лицювання стінок каналів, витоки, просідання), а також під час цивіль­ного та промислового будівництва (провали в містах Євпаторії та Керчі).