1. Основні таксони геоморфологічного районування України

№20

1. Основні таксони геоморфологічного районування України

Критерій районування/ Таксони/ Сучасні геоморфологічні процеси, причини змін в інших складниках довкілля. Геоструктура території, характер неотектонічних та сучасних рухів/ Провінція Азово-Придніпровської височини/Активізовані площинний змив, лінійна ерозія (вплив групи орографічних наслідків), підтоплення, суфозія(наслідки водно-господарської діяльності), техногенні зміни рельєфу на теренах поселень(вплив давньої історії освоєння регіону), у місцях видобування та нагромадження корисних копалин (вплив геологічних рис Українського щита), аграрні сезонні переміщення мас. Найвиразніший вплив геоструктури кристалічного фундамента на Правобережжі, переважання блокових тектонічних рухів висхідного спрямування, що обумовило незначну потужність мезокайнозойських відкладів/ Провінція Бузько-Дніпровський геоморфологічний рівень (його ключова ділянка – межиріччя Південний Буг-Рось-Дніпро-Роська-Соб, тобто уся досліджена територія)/ Найбільш активізовані (завдяки максимальним переміщенням поверхні над місцевими базисами) природні процеси, викликані антропогенним поштовхом: площинний змив, лінійна ерозія, врізання річкової мережі навіть у кристалічні породи. Численні гірничі виробки кристалічних порід. Історія розвитку рельєфу в антропогені (домінуван­ня впливу палеокліматичних чинників), відображе­на у різних морфогенетичних типах рельєфу/ Області: а) впливу Дніп­ровського зледеніння; б) позальодовикової час­тини цокольної акумуля­тивно-денудаційної рівни­ни; в) південно-західного бузького схилу височини/ а) специфічне оброблення ерозійними процесами складного первинного рельєфу кінцевих морен, вкритих лесовим чох­лом; процеси підтоплення, меандрування, заболочування, утворення торфовищ у прохідних долинах; б) розвиток про­цесів типовий для цокольної рівнини; в) формування річко­вих терас зі своїм набором алювіальних відкладів і відпо­відними відмінностями. у розвитку екзогенних процесів і формуванні ландшафтів. Формування морфогенетичних комплексів типів рельєфу з характерними (еколого-геоморфологічними) індикаційними ознаками динаміки екзогенних процесів/ Райони - генетично одно­рідні поверхні, які є прин­циповими індикаторами руху речовинних мас: межи­річчя, схили, днища (відпо­відно, зони переважаючої денудації, транзиту та аку­муляції мінеральних мас та адекватного енергетичного розвантаження межиріч та навантаження місцевих базисів денудації)/ Малопомітні процеси дефлюкції у поєднанні зі стимульова­ним площинним змивом унаслідок розорювання сільськогос­подарських угідь, властиві слабконахиленим крайовим час­тинам межиріч; просідання лссової товщі межиріч при поси­леній інфільтрації поверхневого стоку (наслідок оранки) надає профілю межиріч східчастого вигляду, який часто за­кінчується при бровці корінного схилу структурними тераса­ми; на схилах дооре помітні сліди переважно ерозійних процесів (площинний змив та лінійна ерозія), у днищах свої специфічні відміни, переважно акумулятивні процеси. Групи генетично спорідне­них форм рельєфу (параге- нетичні ланки форм рель­єфу або генетично однорідні поверхні)/ Підрайони - межиріччя: а)       ізольовані центральні ділянки; б) структурні тера­си на поверхні фундаменту; схили річкових долин та балок: а) з ухилами 2-5°з переважанням процесів площинного змиву; а також б) і в); днища річкових до­лин та балок: а) нормально­го профілю (фонового для дослідженої території) а також б), в) і г)/ Екзогенні процеси локального поширення, які утворюють форми рельєфу з деякими індикаційними ознаками динаміки: лійки та амфітеатри просідання верхів’їв балок, схилові та донні яри, конуси виносу, заплави високого рівня, делювіаль­ні шлейфи підніж, обвальні та зсувні нагромадження, текто­нічно обумовлені елементи ландшафту, індикаційні ознаки антропогенної трансформації рельєфу (ділянки підтоплення, а також антропогенні форми - кар’єри, дамби, чаші ставків, виїмки та насипи залізниць,, окремі кургани і комплекси дав­ніх могильників, смуга магістрального газопроводу, перетво­рений рельєф сучасних поселень, пам’ятка ландшафтного дизайну " Софіївка" тощо.

 2. Геоморфологічні проблеми, пов'язані з прокладанням комунікацій

Будівництво автомобільних шляхів без надійної термоізоляції багаторічномерзлої товщі гравійно-галечниковою сумішшю. Призводить до протанення багаторічномерзлої товщі, утворення термокарстових лійок. Тому, хаотично створені тимчасові автошляхи у районах розвідки важливих корисних копалин, або там, де виникає термінова необхідність дістатися до місцерозташування геологічних експедицій, нафто- чи газопромислів, районів оперативного створення важливих військових об'єктів тощо, неодмінними супутниками автошляхого будівництва та експлуатації є лінійні форми теромокарстового процесу, заболочення, порушення стабільних досі піщаних форм, виникнення смуг автошляхів шириною у десятки та сотні метрів і т. п. Спорудження       магістральних трубопроводів. Призводить до яружної термоерозії, просадочних утворень (сліпих ярів, лійок із наступним можливим пучінням та утворенням нальодів). На поверхні у смугах порушення гірських порід виникають різноманітні форми термокарстових процесів, завдяки наступному підтопленню відбувається спливання трубопроводів у розмерзлому діяльному шарі.