 |
Особливості використання іменників у професійному мовленні.
|
|
|
|
Особливості використання іменників у професійному мовленні.
Слід пам’ятати, що ОДС вимагає:
1. Перевагу віддавати абстрактним, неемоційним, однозначним іменникам книжного походження: автор, біографія, гарант, довідка, поборник та ін.
неправильно правильно
анонімка анонімний лист
маршрутка маршрутне таксі
фарбовка фарбування
кадровик кадровий працівник
товарняк вантажний потяг
2. Написання іменників на означення статуту, професії, посади, звання (у більшості випадків) у чоловічому роді, наприклад:
неправильно правильно
викладачка музики викладач музики
касирка (касирша) заводу касир заводу
лаборантка відділу лаборант відділу
працівниця фірми працівник фірми
Слова (прикметник, дієслово), залежні від найменування посади чи звання, узгоджуються із цим найменуванням лише в чоловічому роді, наприклад: старший інспектор комісії написав, висококваліфікований лікар переміг тощо.
Форми жіночого роду набувають лише залежні займенники та дієслова, узгоджуючись із прізвищем, посадою і фахом, наприклад: завідувач кафедри української мови доцент Кленова Тетяна Василівна зазначила, що...
Жіночий рід мають слова: аспірантка, авторка, дипломантка, дисертантка, кравчиха, поетеса, студентка, учениця та ін.
1. Збірні іменники, що позначають:
а) сукупність однакових або подібних понять, істот, тварин, предметів тощо замінити іменниками у формі множини.
|
|
|
Тренувальна вправа. Замінити подані слова іменниками у формі множини: студентство (студенти), професура (професори), малеча (малі діти), птаство (птахи);
б) сукупні поняття професійної діяльності, назви осіб за фахом і місцем роботи, проживання та національною приналежністю треба передавати за допомогою додаткових слів, що пояснюють узагальнення.
Тренувальна вправа. Передати сукупні поняття за допомогою додаткових слів: акторство (гра на кону театру та в кіно), друкарство (виготовлення друкарської продукції), циркачі (працівники цирку), городяни (мешканці міста).
3. Уживати форму Кл. відмінка тільки у звертанні до осіб, називаючи:
статус – знавцю, колего, товаришу
посаду – директоре, завідувачу, голово
звання – професоре, капітане, академіку
професію - лаборанте, викладачу, секретарю
ім’я – Ігоре (Ігорю), Олеже, Миколо, Юрію, Маріє, Ольго, Наталю.
прізвище – Сороко, Деркачу, Бондаре (інколи прізвища у звертаннях можуть мати форму Н. відмінка).
4. Уникати двозначності та багатозначності іменників без додаткового пояснення.
Тренувальна вправа. Зробити додаткове пояснення до іменників: Голова Костюк Н. А. зауважила (Голова зборів Костюк Н. А. зробила зауваження); На сходах стояв дипломат (На сходах стояв невеликий металевий дипломат. На сходах стояв сивий дипломат).
5. Вказуючи час за роком, узгоджувати іменник із числівником, займенником чи прикметником не в М. відмінку з прийменником у(в), а в Р. відмінку без прийменника.
Тренувальна вправа. Узгодити подані словосполучення: У 2003 р. (році) (2003 року); У першому році.... (Першого року); У цьому році... (Цього року); У наступному році... (Наступного року).
Але: у четвер, у неділю, у грудні (без слова місяці).
6. Уживати іменник, дотримуючись унормованих форм числа.
|
|
|
Тренувальна вправа Записати іменники у словосполученні, дотримуючисьунормованих форм числа: придбали нову шкіряну мебель (придбали нові шкіряні меблі); зробили позначки різними чорнилами (зробили позначки різним чорнилом); полтавські фермери зібрали великий урожай цукрових буряків, соняшників, помідорів (полтавські фермери зібрали великий урожай цукрового буряка, соняшника, помідора.
7. Пам’ятати що:
- кількісний іменник раз у сполученні із числівником та іменником половина має форму рази: Продуктивність підприємства збільшилась у два з половиною рази. Якщо дробовий числівник виражений десятковим дробом, то маємо форму раза: продуктивність підприємства збільшилась у два й чотири десятих раза
- в Ор. відмінку множини іменники другої відміни та множинних іменників слід використовувати лише закінчення –ами)-еми), има, наприклад: літак з іноземними гостями, повернулись із грошима.
8. Надавати перевагу не дієсловам, а віддієслівним іменникам, які забезпечують однозначність і водночас узагальненість змісту. Хоча в наказах, розпорядженнях та інших документах припускається форма наказового способу дієслова (доручити, оглянути).
Тренувальна вправа. Утворити віддієслівні іменники: допомагати (надати допомогу), змагатися ( провести змагання), оглянути (зробити огляд), переговорити (вести переговори), оглянути (здійснити огляд).
Особливості використання прикметників.
1. Перевага надається прикметникам книжного походження: автобіографічний, гарантійний, еквівалентний, маршрутний, нейтральний, організаційний.
2. У використанні ступенів порівняння окремих якісних прикметників перевага надається аналогічним формам, які утворюються за допомогою прислівників: дуже, надто, більш, менш та ін. (дуже працьовитий, надто великий, менш вдалий).
3. Складена форма вищого й найвищого ступенів порівняння утворюється за допомогою прислівників: більш, найбільш, менш, найменш, але слід уникати суфікса –ш-. (не більш рішучіший, а, більш рішучий, не найбільш доцільніший, а найбільш доцільний).
4. У формах М. відмінка однини чоловічого та середнього роду слід використовувати закінчення –ому (на попередньому з’їзді, на старому обладнанні, на додатковому занятті).
|
|
|
5. Уникати уживання присвійних прикметників, замінюючи їх іменниками або відповідними прикметниковими формами. Якщо потрібнеточне означення, іменник-прізвище (посада, звання тощо) ставлять у Р. відмінку. Це стосується тих випадків, коли є кілька однорідних членів (не студентові досягнення, а досягнення студента, не Петренкові пропозиції, а пропозиції Петренка).
Але усталеним є вживання присвійних прикметників:
а) у термінологічних словосполученнях (адамове яблуко, базедова хвороба, бертолетова сіль рентгенівський апарат);
б) у крилатих висловах (аріаднина нитка, езопівська мова, дамоклів меч).
6. Усі прикметники (у ролі означень), що вживаються у сполуках із числівниками два, три, чотири, стоять у Н. та З. відмінках множини й мають переважно в закінченні –і, а не –их. Це ж стосується і прикметника останній із числівником п’ять і більше (два нестандартні вироби, експонувалися три оригінальні розробки, останні десятеро працівників).
7. Для уникнення можливих неточностей і непорозумінь в офіційних документах, повідомленнях, військовій та географічній літературі не узгоджуються з пояснюваною родовою назвою у формі непрямого відмінка прикладки, що означають назви:
- міст (м. ) – Народився в місті Житомир;
- станцій (ст. ) Під’їхали до станції Мерефа;
- селищ міського типу – За селищем міського типу Зіньки;
- озер (оз. ) – Відпочивав на озері Байкал;
(гір, рік, островів, республік, вулканів тощо)
При відсутності слів місто, село, озеро й подібне назви відмінюються: Надійшли вітання від колег із Одеси.
Домашнє завдання. Вивчити матеріал за конспектом.
На самостійне опрацювання: Особливості використання займенників у професійному мовленні
Література:
1. М. Зубков, Сучасне українське ділове мовлення. с. 235- 238
2. Матеріал для самостійного опрацювання до теми №7
„Особливості використання займенників у професійному мовленні”
1. Слід уникати використання займенників (якщо можна) або в їх значенні інші частини мови (особливо в автобіографії, заяві, службових записках).
|
|
|
Наприклад, варіант Прошу Вас надати мені грошову допомогу у зв’язку з моїм скрутним матеріальним... є неправильним, а слід писати так: У зв’язку із скрутним матеріальним становищем прошу надати грошову допомогу.
2. Слід уникати вживання займенників:
- із суфіксами зменшеності: такесенький, самісінький, нікогісінько;
- складних неозначених форм: абиякий, абихто, казна-хто, сякий-такий;
- усічених форм прикметникових займенників: на моїм, у всім, тої, тою.
3. Дійова особа в реченні, виражена займенником, повинна стояти в Н. , а не в Ор. відмінку ( мною запроваджено – я запровадив; вами доведено – ви довели).
4. Уникати двозначності, що може виникнути:
- якщо можливе співвіднесення займенника з будь-яким зі слів, однаково граматично вираженим (Лаборант Гончар В. К. внесла пропозицію. Головуючий з нею не погодився. – Голова зборів відхилив пропозицію лаборанта Гончар В. К. );
- якщо замість особового займенника вжито присвійний: (Моїм отриманим завданням було... – Я отримав завдання... або Завдання, що я отримав... );
- якщо вжито зворотно-присвійний займенник свій ( Він своїми руками відремонтував свою машину – Він власноруч відремонтував особисту машину);
- якщо неправильно узгоджено займенник зі збірним іменником: (Цими гіллями закрили канаву – Цим гіллям закрили канаву).
5. Не слід використовувати займенники 3-ої особи в присутності тих, про кого йдеться.
6. Без займенника, як правило, укладаються ділові листи, які починаються дієсловом у 1-їй особі множини (від імені організації, установи, закладу - Нагадуємо.., Надсилаємо..., Повідомляємо... ). Паралельно вживається форма 3-оїособи однини (Адміністрація повідомляє..., Ректорат просить..., Об’єднання інформує... ).
Без займенника я укладаються розпорядження і накази, які розпочинаються дієсловом у 1-ій особі однини (Доручаю..., Пропоную..., Наказую... ).
Науковий стиль вимагає заміни авторського я на ми, залучаючи читача (слухача) до участі в міркуваннях.
Увага! Запам’ятайте правильну форму займенників у таких словосполученнях
|
|
|
