 |
(Похвала християнству). (Похвала християнізації Русі)
|
|
|
|
(Похвала християнству)
І збулося слово Спасителя: «Багато хто зі сходу і заходу прийдуть, і засядуть в царстві Небеснім із Авраамом, Ісаком та Яковом. Сини ж царства повкидані будуть у темінь кромешну» (Матвія 8: 11-І2). І знову: «Відійметься від вас Царство Боже і дасться народам, що плоди його буде приносити» (Матвія 21: 43).
До них же послав (Ісус) учнів своїх, звелівши: «Ідучи через весь світ, проповідуйте Євангеліє всякому створінню, і хто увірує і охреститься — спасен буде» (Марка 16: 15-16).
«Тож ідіть і навчіть всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів» (Матвія 28: 19-20).
Ліпше стало Благодаті на нових людей возсіяти. «Не вливають-бо, — згідно зі словами Господа, — вина нового учення благодатного у бурдюки ветхі, застарілі в іудействі, а то прорвуться бурдюки і вино проллється» (Матвія 9: 17, Карка 2: 22). Не змогли-бо (іудеї, тінь Закону утримати, щораз ідолам поклоняючись, то як же їм істинної Благодаті науку зберегти? На нове вчення — нові бурдюки, нові народи, і обоє (Закон і Благодать) збережуться.
Так воно і є, бо віра благодатна по всій землі поширилась і до нашого народу руського дійшла і озеро Закону пересохло, а євангельське джерело наповнилося і всю землю покрило і до нас розлилося. Це ж бо і ми зі всіма християнами славимо Святу Трійцю, а Іудея мовчить. Христос — прославляється, а іудеї — проклинаються. Народи — прилучаються, а іудеї — одвергаються. Так і пророк Малахія сказав: «Нема Мого благовоління на синах Ізраїлевих і жертви із рук їхніх не прийму, бо від сходу до заходу ймення Моє звеличиться між народами і на всякому місці курять фіміам імені Моєму, бо ім’я Моє славне в усіх країнах» (Малахія 1: 10-11).
|
|
|
І Давид сказав: «Вся земля хай поклониться Тобі і співає Тобі» (Псалтир 66: 2). «О Господи, Господь наш! Яке чудесне ім’я Твоє по всій землі» (Псалтир 8: 2).
(Похвала християнізації Русі)
І ми вже не ідолослужителями звемося, а християнами; не позбавленими надії, а з надією на життя вічне. І вже не капища сатанинські городимо, а церкви Христові ставимо, уже не приносимо в жертву бісам один другого, а сам Христос за нас приноситься в жертву Богу й Отцю і множиться. І вже не жертовної крові вкушаючи погибаємо, а, причащаючись Христової пречистої крові, — спасаємося. Всі країни благі Бог нам помилував і нас не забув, захотів — спас нас, і до розуму істинного привів. Опустошеною і пересохлою була земля наша, ідольський жар висушував її, та несподівано забило Джерело євангельське і напоїло всю землю нашу, як сказав Ісайя: «Розступиться вода перед тими, що ходять по безодні, і стане земля обезводнена — болотом, і з землі спраглої джерело проб’ється» (Ісаї 35: 6-7).
І були ми сліпими і світла правоти не бачили, а в омані ідольській блукали і до того ж глухими були до спасенного учення. Та помилував нас Бог і возсіяло і в нас світло розуму, щоб пізнали Його, згідно пророцтва: «Тоді-то розплющаться очі сліпим і вуха глухих почують» (Ісаї 35: 5).
І ми блукали на путях погибелі, щоб уподобитися бісам, а дороги, що веде до життя, — не знали. До того ж і мова наша була гугнявою, бо молилися ідолам, а не Богу своєму і Творцю. Навістило і нас чоловіколюбство Боже — і вже не ходимо за бісами, але ясно славимо Христа Бога нашого згідно пророцтва: «Тоді буде скакати кривий, немов олень, і буде співати безмовний язик» (Ісаї 35: 6).
І ми, що були перед тим подібні звірині, і худобі, не здатні відрізнити правиці від лівиці, до земного пристращалися, і нітрохи не пеклися про небесне. Та послав Господь і нам заповіді, що ведуть до життя вічного, згідно з пророцтвом Осії: «І буде в день той, — говорить Господь, — складено їм заповіт з птицями небесними і звіриною земною, і скажу не моїм людям: «Ти народ Мій! » — а він скаже: «Ти єси Господь Бог наш! » (Осії 2: 20, 25).
|
|
|
І так, чужими були — людьми Божими назвалися, і ворогами були — синами Його прозвалися. І не хулимо, як іудеї, а по-християнськи благословляємо, не змову чинимо, як розп’ясти, а як розп’ятому поклонитися. Не розпинаємо Спаса, а руки до нього здіймаємо. Не пробиваємо ребер Його, а п’ємо з ран Його джерело нетління. Не тридцять срібняків одержуємо за Нього, але один другого і все життя наше Йому доручаємо. Не затаюємо воскресіння Його, але в усіх домівках своїх вістимо: «Христос воскрес із мертвих! » Не говоримо, що тіло Його викрали, але що вознісся на небеса і там буде. Не не віруємо, але, як і Петро, до Нього звертаємось: «Ти — Христос, Син Бога живого! » (Матвія 16: 16). І з Хомою говоримо: «Господь наш і Бог ти єси» (Івана 20: 28). І з розбійником «Спогадай нас, Господи, в Царстві своєму! » (Луки 23: 42).
І так, віруючи в Нього і святих отців, семи вселенських соборів [16] настанов дотримуючись, молимо Бога і знову, й знову потрудитися і наставити нас на путь заповідей Його.
І збулося у нас про народи сказане: «Одкриє Господь силу Свою святую перед всіма народами і побачать у всіх кінцях землі спасіння, яке від Бога нашого» (Ісаї 52: 10).
І друге: «Я живу, каже Господь, бо мені поклониться кожен рід, і кожен народ визнає Бога» (Павла до римлян 14: 11).
І Ісаїне: «Нехай кожен байрак наповниться, і кожна гора і пагорбок знизиться, і будуть криві прямими, і шпичаки на шляху гладенькими, і з’явиться слава Господня, і все тілесне узрить спасіння від Бога нашого» (Ісаї 40: 4; Луки 3: 4-5).
І Даниїлове: «Всі народи, племена та язики будуть служити Йому» (Даниїла 7: 14).
І Давидове: «Нехай визнають Тебе люди, Боже! Хай прославлять Тебе всі люди» (Псалом 66: 4-6). «Хай возвеселяться і возрадуються народи, і всі народи, заплескайте в долоні і заволайте до Бога голосом радості, бо Господь Всевишній і грізний, цар великий всієї землі» (Псалом 46: 2-5). І згодом: «Співайте Богу нашому, співайте, Цареві нашому, співайте, бо Цар всієї землі — Бог. Співайте розумно. Воцарився Бог над народами» (Псалом 46: 7-9).
|
|
|
І: «Вся земля нехай поклониться Тобі і співає Тобі, хай співає ж імені Твоєму, Вишній» (Псалом 65: 4).
І: «Хваліть Господа всі народи і похваляйте всі люди» (Псалом 116: 1).
І ще: «Від сходу і до заходу прославляється ім’я Господнє! Вищий над усі народи Господь. Над небесами слава Його» (Псалом 112: 4; 148: 11-13).
«Як ім’я Твоє, Боже, так і слава Твоя — аж по кінці землі» (Псалом 47: 11).
«Вислухай нас, Боже, Спасителю наш, надіє всіх кінців землі та сущих на морях далеких» (Псалом 65: 6).
І: «Нехай пізнаємо на землі доброту Твою, і в усіх народах спасіння Твоє».
І: «Царі земні і всі люди, князі і всі судді земні, юнаки і діви, старі з отроками нехай славлять ім’я Господнє! » (Псалом 148: 11-13).
І Ісаїне: «Послухайте мене, люди Мої, — каже Господь, — і царі прислухайтеся до Мене, бо вийде від Мене закон і суд Мій — світло народам. Наближається скоро правда Моя і вийде, як світло, спасіння Моє. Острови очікують на Мене і на силу Мою країни сподівання свої кладуть» (Ісаї 51: 4-5).
|
|
|
