Не фінансові (суб’єктивні) показники кредитоспроможності

При здійсненні оцінки стану підприємства, крім фінансових показників, враховуються певні додаткові показники суб’єктивного характеру з метою з’ясування іміджу позичальника – юридичної особи, його ринкової позиції, перспектив розвитку, професіональності та порядності керівництва, якості кредитної історії позичальника та його засновників та інших характеристик ефективності управління та якості керівного складу позичальника.

НБУ було встановлено свої критерії оцінки фінансового стану позичальника. Для здійснення оцінки фінансового стану позичальника – юридичної особи (крім комерційних банків) комерційний банк має врахувати чітко визначені суб’єктивні показники його діяльності, такі як:

аналіз історії позичальника;

ринкова позиція позичальника та ступінь його залежності від циклічних і структурних змін в економіці та відповідній галузі;

ефективність менеджменту позичальника;

наявність забезпечення (застава, гарантія, поручительство).

Аналіз історії позичальника дозволяє дійти висновку щодо наступної тенденції розвитку на підставі вивчення характеру попередніх взаємовідносин клієнта з банком та історії погашення кредитної заборгованості позичальника у минулому. Дуже важливим моментом є період існування підприємства: практика показує, що найбільш критичним є перші 3-5 років активної діяльності.

Оцінка ринкової позиції позичальника включає ознайомлення з такими елементами:

-місцезнаходження підприємства – дозволяє з’ясувати його ефективність з точки зору відповідності виду діяльності та характеру господарських операцій (віддаленість від постачальників, наявність кваліфікованих трудових ресурсів, доступність для покупців тощо);

-вид діяльності підприємства – надає можливість врахувати фактори, унікальні для даного сегмента ринку. При цьому беруться до уваги капіталомісткість галузі, ефективний внесок підприємства в галузь тощо;

-приналежність підприємства до однієї з трьох основних груп: виробництво, оптова торгівля або роздрібна торгівля.

-юридична форма підприємства – показує, якою частиною майна підприємство буде відповідати перед кредиторами у разі його ліквідації та якою буде процедура ліквідації;

-наявність державних замовлень та державної підтримки позичальника;

-макроекономічна ситуація в економіці та стан розвитку галузі позичальника – враховується пріоритетність галузі для банку, стадія зрілості галузі, чутливість галузі до змін макроекономічних умов, рівень банкрутства у галузі, середній життєвий цикл підприємств у галузі.

Для визначення ефективності менеджменту позичальника враховується:

наявність у менеджерів негативного досвіду керівництва іншими підприємствами;

рівень компетентності менеджерів у ключових сферах управління: виробництві, фінансах, збуті;

частота зміни керівництва, її причини та наслідки;

наявність ретельно підготовленого перспективного бізнес – плану;

наявність позитивних аудиторських висновків.

Важливу роль в оцінці якісного боку діяльності позичальника окрім вищенаведених грають такі компоненти, як наявність (відсутність) прийнятих видів забезпечення, наявність (відсутність) картотеки, тривалість періоду прибуткової (збиткової) діяльності.