Формування вартості кредит.

Здійснюючи кредитування позичальників, банк має на меті одержання прибутку з мінімальними витратами та ризиком.

Тому при наданні кредиту банк намагається якомога більше отримати доходів за надані послуги. Власне вартість кредиту для позичальника складається з декількох складових: банківського відсотка; комісійної винагороди; страхових внесків; витрат, пов’язаних з експертною оцінкою заставного майна тощо.

Немаловажну роль у процесі кредитування грає позичковий відсоток, що виступає як частина доданої вартості, яка сплачується позичальником власнику капіталу.

Відсотки - платіж, що здійснюється позичальником на користь кредитора у виді плати за використання залучених на певний строк коштів або майна.

В банківській практиці застосовується декілька способів розрахунку відсотків:

1. Точні відсотки - з точним числом днів позички та днів у році (365 днів).

2. Звичайні відсотки - з точним числом днів позички та приблизної кількості днів у році (360 днів).

3. Приблизні відсотки - з приблизним числом днів позички та приблизним числом днів у році (30днів у місяці, 90 днів в кварталі та 360 днів).

Банки отримують прибуток із різниці у відсотках по позичковим та залученим коштам. Тому норма позичкового відсотка повинна бути вище за норму депозитного відсотка. Розмір цієї різниці - маржа - призначений для покриття банківських витрат та формування прибутку.

Існує декілька методик визначення відсотків за кредит. Однією з формул, яка враховує вартість залучення коштів на грошовому ринку та ступень кредитного ризику, є:

,

де СТк – кредитна ставка, %

ВКР – вартість кредитних ресурсів без урахування резервування, %

N_% – ставка податку на прибуток (індексний вираз),

R₁ - ставка обов’язкового резервування даного виду ресурсів(індексний вираз),

R₂ - коефіцієнт кредитного ризику, з урахуванням якого формується резервний фонд(індексний вираз),

М – процентна маржа банківської установи, %

І - приріст інфляції.

На відсоткову ставку впливає цілий ряд макроекономічних та мікроекономічних чинників. До макроекономічних належать рівень інфляції, ставка рефінансування НБУ, ставка відрахування в резервний фонд, курс національної валюти тощо. До мікроекономічних – бажаний рівень рентабельності банківських операцій, кредитний ризик позичальника, розмір маржі, витрати по формуванню позичкового капіталу, попит на кредити, характер наданого забезпечення, строк надання та сума кредиту тощо.

Слід відзначити, що банківські установи встановлюють процентну ставку за кожним кредитом окремо.

До факторів, які сприяють зниженню відсоткової ставки, належать фінансова надійність позичальника, наявність високоліквідної застави, позитивна кредитна історія, короткотерміновість кредиту, приналежність позичальника до стратегічних клієнтів.

Відсотки нараховуються у вигляді ставки на основну суму заборгованості або фіксованих сум. Якщо залучення коштів здійснюється шляхом продажу облігацій, казначейських зобов’язань або ощадних (депозитних) сертифікатів, емітованих позичальником, сума відсотків визначається шляхом нарахування відсотків на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії або виграшу, або шляхом визначення різниці між ціною розміщення та ціною погашення такого цінного паперу (сума дисконту).

Комісійна винагорода сплачується позичальником банку за різного роду послуги, пов’язані з оформленням кредитної угоди, моніторингом кредиту, консультуванням та проведенням аналізу фінансового стану позичальника тощо. Банки самостійно з власних міркувань встановлюють рівень комісійної винагороди та коло послуг, які є обов’язковими при наданні та супроводі кредиту. Середній розмір комісійних винагород становить 1%- 2,5% від суми кредиту.

Згідно з законодавством України обов’язковим є страхування кредитів. В міжнародній практиці застосовують страхування застави, суми кредиту та процентів за ним. Вітчизняні банки через нерозвиненість страхового ринку і високу вартість кредитування, як правило, вимагають страхування тільки забезпечення. Шкала тарифів зі страхування майна має межі 0,25% - 14% його вартості.

Таким чином, вартість кредиту може бути на 1,5-16% вища, ніж кредитна ставка в кредитному договорі.