Главная | Обратная связь
МегаЛекции

Ознаки НБУ як органу державного управління




У ст. 2 Закону України «Про Національний банк України» НБУ визначається як особливий орган державного управління. Звернемося до основних характеристик НБУ як органу державної виконавчої влади.

Владні повноваження: НБУ створений державою та від її імені здійснює значні владні повноваження. Так, законодавець надає НБУ повноваження щодо здійснення наглядових і регулятивних функцій за діяльністю банків, а також повноваження застосовувати заходи впливу до порушників вимог банківського законодавства. Владні повноваження НБУ реалізуються через видачу ним обов’язкових до виконання нормативно-правових актів (постанов правління НБУ, а також положень, інструкцій, правил, що затверджуються постановами).

Підзвітність: згідно зі ст. 51 Закону України «Про Національний банк України» НБУ підзвітний Президенту України та ВРУ в межах їх конституційних повноважень. Підзвітність означає, насамперед, повноваження цих органів по призначенню Ради НБУ і Голови НБУ, а також періодичні звіти НБУ перед ВРУ, Президентом України, КМУ про його діяльність. НБУ щоквартально надає інформацію Президенту України, КМУ та Комітету ВРУ з питань фінансів і банківської діяльності щодо безготівкової емісії у відповідному періоді, а саме:

- проведення операцій з рефінансування банків;

- проведення інтервенцій на міжбанківському валютному ринку;

- проведення операцій на фондовому ринку.

Таким чином держава контролює діяльність НБУ як її уповноваженого органу управління у банківській сфері.

Право законодавчої ініціативи: згідно зі ст. 93 Конституції України НБУ володіє правом законодавчої ініціативи у ВРУ, поряд із Президентом України, народними депутатами України та КМУ.

Основна функція діяльності: відповідно до ст. 99 Конституції України основною функцією НБУ є забезпечення стабільності грошової одиниці України. Слід зауважити, що у головною метою діяльності більшості центральних банків економічно розвинутих країн є підтримання цінової стабільності. Наприклад, відповідно до ст. 105 Угоди Європейської системи центральних банків (ЄСЦБ) головна ціль цієї системи – підтримання цінової стабільності, не перешкоджаючи якій ЄСЦБ повинна сприяти проведенню загальної економічної політики ЄС. При цьому під ціновою стабільністю розуміється щорічне підвищення індексу споживчих цін на території ЄС менше, ніж на 2 %[5]. З врахуванням світового досвіду, а також зважаючи на реалії частих кризових явищ у банківській системі України законодавець в 2010 р. доповнив ст. 6 Закону України «Про Національний банк України» положеннями про те, що при виконанні своєї основної функції НБУ має виходити із пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в державі. Також НБУ у межах своїх повноважень сприяє стабільності банківської системи за умови, що це не перешкоджає досягненню та підтримці цінової стабільності.

З іншої сторони, згідно зі ст. 5 Закону України «Про Національний банк України» одержання прибутку не є метою діяльності НБУ.

Незалежність: як свідчить міжнародний досвід, країни з незалежним центральним банком досягають кращих результатів в економіці. Для того, щоб забезпечити виконання своєї основної та інших функцій НБУ повинен бути захищений від втручання Президента України, КМУ, інших органів центральної виконавчої влади, впливових груп, об’єднаних корпоративними інтересами. Відповідні законодавчі гарантії закріплені у ст.ст. 6,52,53 Закону України «Про Національний банк України». Зокрема, не допускається втручання органів державної влади та інших державних органів чи їх посадових та службових осіб, будь-яких юридичних чи фізичних осіб у виконання функцій і повноважень НБУ, Ради НБУ, Правління НБУ чи службовців НБУ інакше, як в межах, визначених Конституцією України та Законом України «Про Національний банк України».





Читайте также:





©2015- 2017 megalektsii.ru Права всех материалов защищены законодательством РФ.