Ознаки НБУ як банку

НБУ не є органом державної влади в усталеному розумінні цього терміну. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про Національний банк України» «Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління…». У цьому зв’язку зазначимо відповідні ознаки НБУ саме як банку.

По-перше, це наявність у НБУ ознак юридичної особи – суб’єкта господарювання. НБУ наділений статусом юридичної особи, тобто може від свого імені набувати права і нести зобов'язання, бути позивачем і відповідачем у суді, володіє відокремленим майном, що є об’єктом права державної власності, однак перебуває у повному господарському віданні НБУ.

З врахуванням публічного статусу НБУ як органу державної влади, його слід визначити як юридичну особу публічного права (ст. 81 ЦК України), а особливості правового становища таких юридичних осіб законодавство України регулює поки-що лише в загальних рисах. Однак, виходячи з положень Конституції України та Закону України «Про Національний банк України», можна стверджувати, що правове становище НБУ як юридичної особи публічного права характеризуються такими ознаками, як значна відкритість інформації про діяльність центрального банку, чітке визначення переліку його функцій, а також повноважень, що дозволяють виконувати функції, підзвітність органам державної влади, фінансовий контроль у формі попереднього затвердження фінансового плану (кошторису) НБУ, оскільки він здійснює видатки за рахунок власних доходів в межах затвердженого кошторису, і лише у випадках, визначених законом – за рахунок коштів державного бюджету. Ці випадки, як правило, передбачають дотації держави (власника) у ситуаціях збиткової діяльності НБУ (ст. 5 Закону України «Про Національний банк України»).

НБУ веде банківську діяльність. Він з метою виконання своїх функцій здійснює специфічні банківські та інші операції в межах, встановлених законодавством. Зокрема, НБУ згідно зі ст. 42 Закону України «Про Національний банк України» надає кредити комерційним банкам для підтримки ліквідності, здійснює дисконтні операції з векселями та чеками, купівлю-продаж цінних паперів на вторинному ринку, видає гарантії і поруки тощо. Однак слід враховувати, що перелік дозволених НБУ операцій є обмеженим, що унеможливлює його діяльність в якості банку першого рівня банківської системи та не дає йому можливості конкурувати із банками на ринку банківських послуг. НБУ по-суті обслуговує лише банки та державу в особі ряду публічних суб’єктів із переліку, встановленого законодавством (наприклад, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Державне казначейство України, міжнародні організації). Певним винятком у цьому переліку виступає лише дозвіл на ведення НБУ особових рахунків його працівників (п. 13 ст. 42 Закону України «Про Національний банк України»).

Статутний капітал. Ця ознака споріднює НБУ із господарськими товариствами та іншими видами підприємств. Розмір статутного капіталу Національного банку України становить 10 мільйонів гривень. Джерелами формування статутного капіталу Національного банку є доходи його кошторису, а при необхідності – Державний бюджет України (ст. 3 Закону України «Про Національний банк України»).

НБУ сам несе відповідальність за своїми зобов’язаннями. Він не несе відповідальності по зобов’язаннях органів державної влади та банків, а органи державної влади та банки не несуть відповідальності по зобов’язаннях НБУ, за винятком випадків, коли вони добровільно беруть на себе таку відповідальність (ст. 4 Закону України «Про Національний банк України»).