 |
Міністерство освіти і науки України
|
|
|
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА
Кафедра теорії та історії держави і права
| ЗАТВЕРДЖЕНО: Проректор з науково-педагогічної роботи ___________________Колот А. М. ___. __________________ 2013р. |
МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ
ЩОДО ЗМІСТУ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ,
ПОТОЧНОГО І ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЇХ ЗНАНЬ З
НАУКИ
“ТЕОРІЯ ДЕРЖАВИ І ПРАВА”
для напряму підготовки 6401
(денної та заочної форми навчання)
УХВАЛЕНО:
на засіданні секції
(протокол № ___ від _________________________ р. )
на засіданні кафедри теорії та історії держави і права
протокол № ____ від __________________ р.
Завідувач кафедри ________________Шульженко Ф. П.
Декан юридичного факультету________ Опришко В. Ф.
ПОГОДЖЕНО:
Начальник навчально-методичного відділу ____________________________________ Гуть Т. А.
Київ - 2013
1. ВСТУП
Теорія держави та права – це фундаментальна наука, що вивчає державу і право як явища суспільного життя, основні закономірності їх виникнення, розвитку і функціонування, їх сутність та призначення. Наука вивчається студентами І курсу спеціальності „Правознавство“ у першому та другому семестрах.
Метою науки “Теорія держави та права” є засвоєння студентами комплексу фундаментальних знань про загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування державно-правових явищ, правової свідомості, правової культури, отримання уявлень про поняття і категорії, що відображають особливі властивості держави і права; з`ясування закономірностей становлення і розвитку загальнотеоретичної юридичної науки та значення загальнотеоретичних знань для вивчення галузевих юридичних дисциплін та наступної практичної діяльності.
|
|
|
Слід зазначити, що у процесі розробки програмних питань постала нагальна необхідність надати більшу увагу закономірностям становлення та розвитку загальнотеоретичної юридичної науки, оскільки це відповідає об`єктивним реаліям сучасного світу. Враховуючи інтегративні процеси нашої держави, входження її до спільноти міжнародних організацій, участь в програмах ООН, тенденції світової глобалізації, а також перспективи розвитку освіти в Україні в контексті Болонського процесу, – особливо важливим є вивчення української державно-правової думки в контексті становлення світової політико-правової ідеології.
Завданнями науки є: усвідомлення її фундаментального характеру, врахування широкого діапазону зв'язків не тільки з філософськими, економічними і політологічними вченнями, а й з галузевими науками; глибоке засвоєння закономірностей формування, функціонування та розвитку держави і права, яке є підґрунтям як у вивченні галузевих і прикладних навчальних юридичних наук та дисциплін, так і у правильному розумінні приписів чинного законодавства та державно-правової практики.
Предметом вивчення науки є загальні й специфічні закономірності виникнення, розвитку і функціонування державно-правової організації суспільства, держави і права, які розглядаються як цілісні соціальні інститути, а також система основних понять і категорій юриспруденції.
У результаті вивчення „Теорії держави і права” студенти повинні:
знати:
- предмет, методи пізнання та місце „Теорії держави і права” в системі юридичних наук і навчальних дисциплін;
- виникнення та сутність держави;
- основні теорії походження та сучасні концепції держави;
- особливості форм держави;
- функції держави та форми їх реалізації;
|
|
|
- механізм та апарат держави;
- ознаки та особливості правової, соціальної держави та громадянського суспільства;
- місце і роль держава у політичній системі суспільства;
- природу, сутність, принципи права. Типи праворозуміння;
- місце та значення норм права у системі соціальних норм. Структуру та класифікацію норм права;
- особливості правотворчості та правоутворення;
- юридичну природу та види джерел (форм) права;
- особливості, співвідношення та елементи системи права та системи законодавства;
- поняття, склад, підстави виникнення, зміни та припинення правовідносин;
- поняття та види юридичних фактів;
- форми реалізації норм права;
- особливості тлумачення норм права;
- поняття та види правової поведінки;
- поняття, особливості та види правопорушень та юридичної відповідальності;
- поняття та сутність законності та правопорядку;
- поняття, види та елементи правової свідомості та правової культури;
- поняття та елементи механізму правового регулювання;
- основні положення теорії юридичного процесу;
- сутність, структуру та типологію сучасних правових систем.
вміти:
- надавати характеристику державно-правовим явищам;
- виявляти особливі ознаки державно-правових явищ;
- виявляти відмінні та спільні риси при порівнянні тих чи інших понять державно-правової дійсності;
- визначати елементи правових норм та здійснювати їх класифікацію;
- розрізняти поняття правоутворення та правотворчість;
- визначати стадії законотворчості;
- класифікувати джерела (форми) права України;
- визначати елементи системи права, їх взаємозв’язки і співвідношення, критерії поділу права на галузі;
- аналізувати елементи правової системи України, з’ясовувати їх особливості;
- визначати шляхи подолання прогалин у праві;
- визначати юридичний склад правовідносин;
- визначати форми реалізації права та стадії правозастосування;
- тлумачити норми права;
- визначати види правової поведінки;
- аналізувати види юридичної відповідальності та визначати її підстави;
- розрізняти поняття ”законність“ і ”правопорядок“, визначати шляхи утвердження правопорядку і зміцнення законності, дисципліни;
|
|
|
- розрізняти поняття ”правосвідомість“ та ”правова культура“, аналізувати їх елементи;
- визначати форми і методи правового виховання;
- визначати елементи механізму правового регулювання та особливості його функціонування;
- класифікувати юридичні факти;
- визначати процедуру вирішення юридичної справи, а також види процесуальних актів;
- визначати особливості сучасних правових систем світу тощо.
|
|
|
