1. Наведіть відомі Вам альтернативні визначення поняття «естетика»; зробіть їх порівняльний аналіз.

1. Наведіть відомі Вам альтернативні визначення поняття «естетика»; зробіть їх порівняльний аналіз.

Визначення естетики (відгрец. аї& іпеії]їо& – «чуттєвий», «здатний відчувати».

 Предмет естетики почали осмислювати через більш широкі за обсягом поняття: «досконале», «пропорційне», «прекрасне», «естетичне», «гар­монійне». Поняття «гармонія», «гармонійне» набули при становленні предмета естетики особливого значення.

Гармонія – від грец. пагтопіа – зв 'язок, струн­кість – пропорційність частин, єдність різних компонентів об'єкта в органічному цілому.

Хоча, як уже зазначалося, поняття «естетика» тради­ційно пов'язують з грецьким аікіпеііігоз – чуттєвий, проте воно невіддільне також від грецьких термінів «естаномай», «естесі», «естаноме» – почуття, процес вироблення свого ставлення до пред­мета, його якісна оцінка і бажання повторити сприйняте. Хоча термі­ни «естаномай», «естесі», «естаноме» відповідають поняттю «чуття», вони відбивають складний процес вироблення власного ставлення до предмета, орієнтують людину на власні чуття – зору, слуху, дотику, вимагають довіри до них.

2. Як Ви гадаєте, чим визначається науковий характер естетики? Як співвідноситься науковість естетики з фактом наявності в ній відмінних, а часом протилежних, підходів до розв’язання її проблематики?

Естетика – наука яка осмислює чутєво-цінніний характер ставлення лдини до світу, власне естетичний характер. Науковість естетики визначається тим що ця наука вказує на світоглядний досвід людини, на відміну від звичвйних наук, які вказують на об єктивний досвід людини у світі. Навіть говорячи про природу, естетика осмислює іі невід ємно від лдини. Відносно людини, а людину відносно природи. Естетика досліджує не закони природи як такі, а закони природи відносно морально-цінніного досвду людини. Естетика як інші науки не має свого сталого предмету. Вона динамічна, багатогранна, як і сама людська природа. Володіння естетичним знаням являє собою лід і пломінь адже поєднує у собі логічну конструкцію та чуттєво-ціннісний досвід людський.

3)Окресліть основні функції естетики та її місце в системі гуманітарних наук.
Світоглядна функція передбачає формування естетичного образу світу.

Рефлексивно-критична функція забезпечує осмислення й змістовну трансформацію наявного естетичного досвіду.

Методологічна функція реалізується у визначенні напрямів, методів і форм естетичної діяльності і художньої творчості.

Ціннісно-орієнтаційна функція передбачає обґрунтування естетичних цінностей і виховання на їх основі творчих особистостей, небайдужих до краси та гармонії.

Культуротворча функція полягає в тому, що естетика сприяє самовідтворенню та розвитку людської культури, як на суспільному, так і на особистісному рівнях.

Підсумовуючи, дамо визначення естетики як науки. Це наука про чуттєво-ціннісну визначеність світу та чуттєво-ціннісний духовно-практичний досвід людського самовизначення в ньому.

Треба мати на увазі, що естетика тісно пов’язана з цілою низкою інших гуманітарних наук. У межах філософії вона співвідноситься передусім з етикою ─ обидві ці науки осмислюють ціннісне ставлення людини до світу. Крім того, естетика пов’язана з мистецтвознавством, психологією, культурологією, соціологією, мовознавством…

Варто приділити окрему увагу зв’язкам естетики з мистецтвознавством. Ті, хто не досить обізнаний з тонкощами проблеми, часом сприймають слова “естетика” і “мистецтвознавство” як синоніми. Насправді це не так. Мистецтвознавство являє собою низку дисциплін, кожна з яких стосується конкретних характеристик та закономірностей певного виду мистецтва ─ художньої літератури, музики, образотворчості, театру тощо. Натомість естетика, досліджуючи мистецтво, приділяє першорядну увагу не окремим його видам, а самій природі художнього мислення й художньої творчості. Для естетики мистецтво постає як один із способів духовного освоєння людиною світу ─ поряд з релігією, наукою, філософієюГоворячи про співвідношення естетики і мистецтвознавства, варто наголосити на тому, що й само мистецтвознавство стає предметом пізнавальної уваги з боку естетики. Досліджуючи самі принципи художнього ставлення людини до світу, а також осмислюючи закономірності пізнання мистецтва, естетика на цій основі накреслює методологічну стратегію для мистецтвознавства, тобто визначає шлях, яким має рухатися мистецтвознавча думка у пізнанні свого предмета. Від того, як естетика тлумачить сам смисл мистецького освоєння людиною світу, залежить те, як мистецтвознавство тлумачить певні конкретні мистецькі явища. Ми знаємо, до речі, що той самий мистецький твір може діставати з боку різних мистецтвознавців істотно відмінні тлумачення.

4. Чому естетику вважають філософською наукою. Поміркуйте над естетичним контекстом основних функцій філософії (як пов’язані функції естетики з функціями філософії)?
Естетика – наука  що осмислює чуттєво-ціннісний досвід людини у світі. Естетка наука яка відрізняється від іншіх наук насамперед свою багатогранністю і невизначеністю предмета. Якщо звичайні науки намагаються пояснити закони природи як такі, то естетика поясню закони природи через ціннісно орієнтаційний досвід людини у світі. Естетика як лід і пломінь поєднує у собі логічні конструкції з естетичним моральним духовним досвідом. Я б сказала що естетика як наука тотожна поняттю калокагатії в аничності. Філософія дослівно – любов до мудрості, а естетика – чуттєвий, здатний відчувати. Це філософська наука тому що вона не обєктивна, не має однозначно визначеного предмету і постає в своїй багатогранності і динамічності як ковток свіжого повітря. основні функції філософії: світоглядна, гносеологічна(пізнавальна), методологічна, прксеологічна. світоглядна функція філософіїполягає в тому що окреслює людський досвід через призму встановленої картини світу загалом, на відміну від світоглядної функції естеики яка включає становлення лиш естетичної картини світу на базі досвіду. Наступна функція філософії гносеологічна (пізнавальна) – відношення «людина-світ» пояснює процес освоєння людиною досвіду, здійснює вплив на свідомість. Методологіна пояснює буття у структурі суспільної свідомості. Праксеологічна – полягає в тому що вказує на практичне становлення людини як особистості під впливом попередніх функцій. Щодо функцій естетики: світоглядна, як я вже говорила вказує на становлення естетичної картини світу. Рефлективно-критична функція вказує на становлення і освоєння людиною досвіду в ході есеттичної трансформації на базі становлення філософської думки про світ. Методологічна вказує на предмет норми форми естет карт світу. Ціннісно-орієнтаційна функція включає в себе і виховну, тобто на базі встановленної думки щодо естетичної картини світу, людина встановлює для себе певні цінності і може рухатись до естетичного ідеалу як особистіть. Та нарешті культуротворча функція що вказує на становлення людської культури. Кожна функція невідємна одна від одної. Безперечно функції філ повязані з функціями естетики, тому що по-перше, естетика філософсьька дисципліна, а по-друге, кожна функція взаємодоповнююча, що також вказує на естетику, як дисципліну що підтверджує любов до мудрості.

5. Що Ви знаєте про роль доробку А. Баумгартена у становленні естетики як самостійної наукової дисципліни?
у міру розвитку філософської свідомості відбувалось становлення естетичної теорії. Ще у античні часи, період міфологічної свідомості, естетичні цінності набували великого значення. Хотілось би взяти за приклад поняття калокагатії – поєднання фізичної і духовної краси. У Платона калокагатія виступала як ідеал індивіда для держави, а у Аристотеля випливало із понять краси і моралі. Аристотель у своїй Евдемовій та Ввеликій етиці надає великого значення калокагатії. Адже наприклад, якщо лдина багата і це їй шкодить, то вона не є хороша чи гарна. Так от щодо того що естетика як наука постала у 18 столітті завдяки праці Александра Баумгартена, (просвітник) який зібрав до купи усі попередні знання і надав цьому певної форми. Його праця «Естетика призначена для лекцій» 1750р. Головною ідеєю праці є те що естетика – це філософія мистецтва. Як ціннісно-орієнтаційний людський досвід естетичної думки.