 |
24.Висвітліть відомі Вам підходи до класифікації мистецтв. У чому суть поділу мистецтв на часові, просторові й синтетичні?
|
|
|
|
24. Висвітліть відомі Вам підходи до класифікації мистецтв. У чому суть поділу мистецтв на часові, просторові й синтетичні?
Відомо, що мистецтво репрезентується системою взаємопов’язаних між собою видів. Їхнє різноманіття зумовлене розмаїтістю самої реальності, що осягається чуттєво-смисловим досвідом людини й відтворюється художньо. Кожний вид мистецтва має власну специфічну систему зображально-виражальних засобів і прийомів. Поділ мистецтва на види пов’язаний передусім з особливостями людського сприймання реального світу. Художня мова барв, форм, звуків постала в силу того, що барви, звуки, форми мають виражально-смисловий потенціал, здатні маніфестувати життєво-духовну значущість речей, явищ, подій.
В естетиці та мистецтвознавстві сформувалися певні схеми класифікації мистецтв, хоча єдиної схеми наразі немає, і всі наявні є відносними. Скажімо, І. Кант вважав за доцільне поділяти мистецтва на словесні (красномовство і поезія), образотворчі (пластика, живопис) і так звані мистецтва витонченої гри відчуттів (музика і мистецтво барв). Провідним видом мистецтва Кант вважав поезію, яка “естетично підноситься до ідеї”. За здатністю бентежити душу після поезії ─ музика.
У межах сучасної естетики найпоширенішим є поділ мистецтв на три великі класи. 1) Просторові або пластичні види мистецтва (архітектура, всі жанри образотворчого мистецтва, художня фотографія); тут істотне значення належить просторовій побудові в розкритті художнього образу; 2) Часові або динамічні види мистецтва ─ (література, музика); тут ключового значення набуває розгортання композиції в часі; 3) Просторово-часові, синтетичні, видовищні види мистецтва (театр, хореографія, естрада, цирк, кіно, телебачення).
|
|
|
25. Порівняйте пізнавальні та ціннісно-виховні можливості пластично-просторових, часово-динамічних і синтетичних видів мистецтва.
26. «Ніщо не нагадує так минулого, як музика; вона не лише нагадує його, а й викликає його і, наче тіні тих, хто милий нам, воно з’являється, оповите таємничим і меланхолійним серпанком» Що Ви думаєте з приводу цього зауваження Анни де Сталь? Яке значення і чому має музика для Вас?
Незбагненна влада музики над людиною. Вона примушує радіти й плакати, може допомогти пережити горе, зняти душевний стрес, вилікувати сердечні рани.
Музика - стародавній вид мистецтва, здатний об'єднувати людей, і в цьому її найбільша сила. Різні за характерами, звичками, поглядами на життя, національністю, пристрастями, моральними принципами люди в концертному залі, затамувавши подих, однаково схвильовано й благоговійно завмирають під зливою дивовижних, чаруючих звуків. І вже на другий план відходять життєві негаразди й турботи, залишається тільки влада мистецтва, яке очищає душу від усього несуттєвого, мізерного, буденного, підносить нас до висот розуміння смислу життя.
Я люблю музику, особливо духовну. Слухаючи її, розумієш, що тільки Боже благословення могло допомогти композиторові створити таку красу, таку досконалість поєднання звуків, таку чистоту й гармонію.
Здається, розкривається церковна баня і з блакиті небесної ллється на людей Божа благодать. І злітають в небо голуби, і лагідне сонце пестить своїм промінням землю, і лунають десь у височині кришталеві дзвони.
Від неї світлішає похмурий день, зникає втома, з'являється бажання творити добро, прощати зло, любити людей і весь цей незбагненно прекрасний у своїй гармонії світ...
Багато видів мистецтва існує в ньому, кожен з них - джерело естетичної насолоди. Але музика - це завжди зустріч з радістю польоту, з можливістю мріяти й сподіватися на здійснення своїх сподівань.
|
|
|
27. Порівняйте містичну, психоаналітичну, соціологізаторську концепції геніальності.
28. Прокоментуйте афоризм: «Геній – це талант винаходити те, чого не можна навчати чи навчитися». Що Ви думаєте про сутність, умови формування та життєве значення геніальності?
29. Висвітліть засади концепції геніальності Ч. Ломброзо. Оцініть її позитивні і негативні сторони.
Ломброзо італійський кримінолог врейського походення. За своє життя багато прцював в божевільнях та розробляв експерименти такого роду. Розглядав вроджену геніальність та божевілля. А та кож вказував на ген зочинця. Суть концепції Чезаре Ломброзо плягає якраз у вродженості. Але суттєва різниця між геніальністю і божевіллям він зазначає в наступному: ген божевілля може передаватись у спадок і виявлатись в таких самих формах як і геніальнсть але в негативному аспекті: відсутність пам яті, рівноваги чи наявність якихось незвичних додатковий якостей що вказують на ненормальний хворобивий стан особи. Геніальність же вмирає з індивідом. Для Геніальності характерна сила духу і сила волі не зважаючи на деяку відторженість від світу. Геніальні люди із досліджень чезаре мають міцний м ясистий череп. Для прикладу він наводить Вольтера Галілео Галілея Колумба Наполеона Мікеланджело.
Його праця зазнала критики з боку криміналістів та антропологів, до речі, щодо жінок, то він стверджував що ген злочинності божевілля та геніальності у жінок наявні проте не виявляються в такій мірі із-за пасивної природи жінки.
30. Що Ви думаєте з приводу проблеми «Митець і влада». Свої думки обґрунтуйте та проілюструйте прикладами з історії й сьогодення.
Проблема митець і влада, здається найбільша проблема кожної епохи. Як у своїй концепції геніальності Жан Поль стверджував що погляд генія в себе то погляд у висоту. Геній завжди попереду суспільства і епохи в якій знаходиться. Я би привела приклад Курбаса і Куліша в укр історій які зустрілись в 1925р. Їх зустріч була надзвичайною. І здавалось би дві різні постаті Курбас – витончений інтелігент, а Куліш звичайний сільський дядько. Курбас мав великий вплив і був знаний працював над своїм театром спершу то був Молодий театр а згодом Березіль. Куліш радів свої п єсі яка на той момент вийшла з успіхом. Росли в різній атмосфері Курбас в родині акторів, Куліш в селі. Але дві протилежності боролись за єдину ідею українського духу. Радянська вляда не приймала такого запалу і хто знав що 1934 р митців засудять до страти. Митець – то вияв геніальності, бо геніальнісь за будь якою концепцією має рису багатогранності духу. Митці завжди попереду. Так само як і просвітники Вольтер та Дідро з свої переконання зазнавали утисків збоку влади. Щодо сьогодення то проблематика та сама, нічого не зміниться, бо митець і влада як одвічна боротьба протилежностей. Ліна Костенко шістедисятниця, дисидентка, а в наш час відмовилась від звання Героя України тому що для неї політичні заслуги не важливі покликання митця писати.
|
|
|
|
|
|
