 |
Методичні вказівки і завдання до домашньої
|
|
|
|
Контрольної роботи
Методичні рекомендації щодо виконання завдань домашньої контрольної роботи
Навчальним планомдисципліни “Економіка праці та соціально-трудові відносини” передбачено виконання домашньої контрольної роботи. Контрольна робота виконується після вивчення теоретичного і практичного матеріалу змістових модулів 1-4. Кожний варіант домашньої контрольної роботи містить 2 теоретичних питання, завдання щодо опрацювання студентами законодавчих та нормативно-правових актів у сфері праці, 2 (дві) задачі, одна з яких спрямована на визначення ефективності соціально-трудових відносин в країні за запропонованими похідними умовами, друга – на характеристику за допомогою відповідних показників відносин зайнятості та безробіття. Структура контрольної роботи включає титульний лист, зміст роботи, виконання роботи, список літератури, дату і підпис студента.
Зміст роботи включає номер варіанта, перелік завдань контрольної роботи, відповіді на питання та рішення задач. Студенти під час виконання теоретичної частини контрольної роботи не повинні припускати дослівного переписування матеріалу підручника або навчального посібника. На аркушах слід залишати поля для виправлень і зауважень викладача.
Список використаної літератури оформлюється у відповідності із загальними вимогами. В кінці роботи студент проставляє дати її виконання і підпис.
Домашня контрольна робота з дисципліни “Економіка праці і соціально-трудові відносини” передбачає 30 варіантів. Номер варіанта обирається студентом за порядковим номером в журналі обліку студентів.
Обравши номер варіанта і визначившись із завданням, студент розпочинає виконання практичної частини контрольної роботи з того, що переписує умови завдань варіанту та складає перелік скорочених позначень у вигляді формульних скорочень, тобто оформляє похідні дані для аналізу ситуації так, як це наведено в прикладі 1.
|
|
|
Приклад 1
Зміст задачі: в регіоні після перепису населення зареєстровано 1896 тис. осіб, з яких працездатне населення становить 1023,84 тис. осіб, молодь працездатного віку – 113,76 тис. осіб, особи пенсійного та передпенсійного віку – 568,8 тис. осіб, особи обмеженої працездатності та непрацездатні особи – 189,6 тис. осіб. На ринку праці свої послуги пропонують 95% працездатного населення, 83% молоді працездатного віку, 64% осіб пенсійного віку та 20% осіб обмеженої працездатності. Загальний попит на робочу силу в регіоні становить 1400 тис. осіб. Необхідно проаналізувати загальний стан ринку праці, визначивши пропозицію на ринку праці, коефіцієнт пропозиції, коефіцієнт попиту, коефіцієнт співвідношення попиту та пропозиції, а також зробити сегментацію ринку праці за критерієм працездатності.
Скорочені умови:
| q | = | 1896 тис. осіб | Рішення задачі: |
| qПР | = | 1023,84 тис. осіб | 1. |
| qМ | = | 113,76 тис. осіб | |
| qП | = | 568,8 тис. осіб | 2. |
| qОП | = | 189,6 тис. осіб | |
| αПР | = | 95% (0,95) | 3. |
| βМ | = | 83% (0,83) | |
| χП | = | 64% (0,64) | 4. |
| δОП | = | 20% (0,20) | |
| D | = | 1400 тис. осіб | 5. |
| S | – | ? | |
| kS | – | ? | |
| kD | – | ? | |
| kDS | – | ? | Висновки: |
У колонці “Рішення задачі” наводиться розгорнуте рішення заданої для аналізу ситуації з докладними поясненнями та обґрунтуваннями, якщо цього потребують умови задачі.
Для сформульованої в прикладі 2 задачі це рішення виглядатиме таким чином, як це записано в прикладі 3.
Приклад 2
Рішення задачі:
Умови задачі свідчать про те, що сегментацію ринку праці слід здійснити за ознакою працездатності за віковим критерієм. Згідно з цим слід відокремити 4 (чотири) сегменти: сегмент працездатного населення (qПР), сегмент молоді працездатного віку (qМ), сегмент осіб обмеженої працездатності і непрацездатних осіб (qОП) та сегмент осіб пенсійного та передпенсійного віку (qП). Отже, пропозицію на ринку праці будуть визначати за наведеною сегментацією згідно з відсотками пропозиції за кожною категорією. В даному випадку пропозиція буде розраховуватися згідно із запропонованою сегментацією за формулою: 
, отже, пропозиція дорівнюватиме: 
тис. осіб. Коефіцієнт пропозиції (kS) визначає частку населення, яке пропонує свої послуги на ринку праці (S), до загальної чисельності населення в регіоні (q), тобто 
. Коефіцієнт пропозиції дорівнює 
. Коефіцієнт попиту (kD) визначає частку населення (q), на яку сформовано попит (D), тобто 
. Коефіцієнт попиту дорівнює, таким чином: 
. Коефіцієнт співвідношення попиту і пропозиції визначають за формулою: 
. Він дорівнює 
.
|
|
|
Висновки: регіональний ринок праці знаходиться не в рівноважному стані: пропозиція перевищує попит на робочу силу, отже, існує певна загроза незайнятості, яка може перетворитися в патологічне безробіття.
Приклад 3
Зміст задачі: в регіоні зареєстровано 1500 тис. осіб, яких за відповідними характеристиками можна віднести до категорії трудових ресурсів (qТР), з них 1236 тис. осіб є зайнятими (qЗ), 86 тис. осіб – військовослужбовці (qВ), а 108 тис. осіб навчаються з відривом від виробництва (qВІДР). Люди, які не бажають працювати (qН1), складають 15 тис. осіб. Під час перепису населення (q) було зареєстровано в регіоні 1684 тис. осіб. Охарактеризуйте ринок праці з позицій зайнятості та безробіття.
Розв’яжемо цю задачу за вимогами, сформульованими в методичних вказівках та наведеними в прикладі 2.
Скорочені умови:
| q | = | 1684 тис. осіб | Рішення задачі: |
| qТР | = | 1500 тис. осіб | 1. |
| qЗ | = | 1236 тис. осіб | |
| qВ | = | 86 тис. осіб | 2. |
| qВІДР | = | 108 тис. осіб | |
| qН1 | = | 15 тис. осіб | 3. |
| qН | – | ? | |
| qБ | – | ? | 4. |
| kН | – | ? | |
| kБ | – | ? | 5. |
| kТА | – | ? | |
| kЕА | – | ? | Висновки: |
Рішення задачі:
Для аналізу ринку праці з позицій зайнятості та безробіття потрібно обчислити ряд показників: кількість незайнятих (qН), чисельність безробітних (qБ), коефіцієнт незайнятості (kН), коефіцієнт безробіття (kБ), коефіцієнт трудової (kТА) та економічної (kЕА) активності населення. Кількість незайнятих визначається за формулою: 
і дорівнює 70 тис. осіб. Кількість безробітних дорівнює визначається за формулою 
, тобто 55 тис. осіб. Коефіцієнт незайнятості слід визначити за формулою 
. Отже, він складає 0,05. Коефіцієнт безробіття слід визначити за формулою 
, його числове значення дорівнює 0,04. Коефіцієнт трудової активності визначається за формулою 
і дорівнює 0,82, а коефіцієнт економічної активності – за формулою 
і складає 0,73.
|
|
|
Висновки: на досліджуваному ринку праці невеликий рівень безробіття 4% ґрунтується на рівень незайнятості в 5%, а коефіцієнт трудової активності населення 82% значно вище його економічної активності 73%. Таку ситуацію не можна вважати задовільною. Треба вжити заходів соціального захисту протягом найближчого періоду часу, щоб ситуація не змінилась на гіршу.
|
|
|
