Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!
МегаЛекции

Цінова політика та принципи її формування




Як зазначалося у попередньому параграфі, процес ціноутворення здійснюється на основі методології, тобто сукупності загальних прин­ципів, правил, методів розробки ціни, формування концепції ціноутво­рення, визначення системи цін у державі. Методологія процесу ціно­утворення є єдиною для будь-якої системи незалежно від того, хто їх встановлює, від терміну дії, сфери діяльності підприємства. На основі методології формується політика ціноутворення підприємства, а також її стратегії.

Найважливішим елементом методології ціноутворення є принципи ціноутворення. У загальному вигляді це постійно діючі положення, які є характерними для системи цін і є основою її створення. Вирізня­ють такі основні принципи ціноутворення (таблиця 2.1):

Таблиця 2.1

Принципи ціноутворення

Принцип Характеристика принципу ціноутворення
Науковість Суть принципу полягає в тому, що при визначенні ціни на виріб або послугу потрібно використовувати діючі в суспільстві закони розвитку економіки та особливості їх дії залежно від часу, а також зовнішніх і внутрішніх чинників Встановленню ціни має передувати глибокий науковий ана­ліз кон'юнктури ринку та всіх його чинників, чинного зако­нодавства, технології виробництва товару та можливостей їїзміни, прогноз зміни рівня цін на сировину, матеріали, на­півфабрикати та комплектуючі.
Цільова спрямованість Реалізація цього принципу передбачає визначення економіч­них і соціальних проблем, які необхідно розв'язати. Держава загалом окреслює напрями розвитку й встановлює ціну, яка б стимулювала розвиток підприємств або галузей, що виро­бляють певний товар. Передусім це стосується виробництва нової продукції з використанням новітніх технологій, що вкрай потрібні державі на певному етапі.
Продовження табл.2.1
Безперервність Передбачається, що ціна на виріб має визначатися протягом усього періоду його виробництва. Це означає, що на кожно­му етапі руху товару встановлюється певна ціна. 3 перехо­дом до подальшого етапу постійно вносяться зміни й допо­внення з урахуванням особливостей виробництва товару, і в кінцевій ціні це має бути враховано. Крім того, цей принцип передбачає можливість виробництва нових виробів, зняття застарілих, удосконалення технологій.
Єдність процесу ціноутворення Цей принцип передбачає контроль за ціноутворенням з боку державних органів. В умовах ринкової економіки цей контр­оль здійснюється насамперед щодо товарів і послуг, які ма­ють соціально-економічне значення для населення й регу­люються державою (наприклад, ціни на газ, нафту, окремі види сировини, електроенергію, комунальні послуги тощо).

Для здійснення процесу ціноутворення в ринковій економіці безпосередньо на підприємстві потрібні певні умови. Розглянемо основні з них:

1. Економічна самостійність підприємства як суб'єкта ринкових відносин. Підприємство повинно мати свободу щодо вибору сфери діяльності, встановлення обсягів виробництва й ціни, визначення ринків збуту готової продукції, пошуку джерел сировини та мате­ріалів тощо.

2. Комерційні основи діяльності підприємства. Підприємство пови­нно мати змогу самостійно обирати партнерів для співробітництва з огляду на власну економічну стратегію та економічну ефективність, укладати угоди з будь-якими підприємствами з урахуванням еконо­мічної вигоди, умов постачання та можливих витрат.

3. Захищеність підприємства. Держава має створити умови, коли всі угоди або контракти, укладені підприємством у процесі господар­ської діяльності, будуть захищеними юридично й обов'язковими для виконання. Якщо угода не виконується, підприємству має бути гарантовано відшкодування збитків або втраченого можливого при­бутку чи користі.

4. Конкуренція на ринку. Підприємство повинно працювати в конку­рентному середовищі, для того щоб мати змогу вільно обирати як напрями діяльності, так і економічну стратегію, а також поведінку як суб'єкта господарювання, не зазнаючи тиску з боку монополіс­тів. Дотримання цієї умови можливе лише в державі, яка має відпо­відне антимонопольне законодавство та здійснює контроль за його виконанням.

5. Рівновага ринку. Ця умова досягається в точці рівноваги, тобто коли попит споживачів на будь-який товар відповідає його пропозиції. Характер ціноутворення змінюється залежно від типу ринку.

Принципи і умови ціноутворення знаходять своє відо­браження у ціновій політиці підприємства.

Аналіз наукових підходів до трактування поняття «цінова політика»

Проблеми пов’язані з формуванням цінової політики підприємства є об’єктом досліджень вчених в області економіки, менеджменту, маркетингу, підприємництва, фінансів, бухгалтерського обліку. Це обумовлює багатоваріантність підходів до трактування поняття «цінова політика», до визначення основних етапів формування цінової політики та їх змісту. В даний час існують різноманітні наукові підходи до визначення поняття «цінова політика» (табл.2.2).

Таблиця 2.2

Наукові трактування поняття «цінова політика»

Автор Визначення поняття «цінова політика»
І. А. Бланк Обґрунтування системи диференційованих рівнів торго­вельної надбавки на товари, які реалізуються, і розробка заходів щодо забезпечення оперативного їх корегування в залежності від зміни ситуації на споживчому ринку та умов господарювання.
В. П. Градов Визначення рівня цін і можливих варіантів їх змін у за­лежності від цілей і задач фірми в короткостроковому періоді та у перспективі.
А. В. Кузьміна Визначення ціни на товар з урахуванням витрат вироб­ництва, цін конкурентів, величини попиту, транспортних витрат, надбавок і знижок, митних і інших зборів, витрат на рекламу і стимулювання збуту, психологічної реакції покупців та ін.
В. В. Благоєв Створення і підтримка оптимальної структури цін і ди­наміки зміни за часом по товарах і ринках.
С. С. Гаркавенко Комплекс заходів щодо визначення ціни, знижок, умов оплати з метою задоволення потреб споживачів, одер­жання прибутку.
І. П. Денисова Свідоме керівництво діяльністю з встановлення цін.

Оцінюючи трактування даного поняття різними авторами, необхід­но зазначити наступне. У визначенні Бланка І.А. позитивним момен­том виступає узгодження процедури корегування рівня торговельної надбавки із змінами у ринковій ситуації. Водночас, у даному визна­ченні відсутня цільова спрямованість цінової політики. У трактуванні Градова В. П. поняття «цінова політика» пов’язане зі стратегічними і тактичними цілями підприємства. Можна вважати нетрадиційним підхід Кузьміної А. В., яка робить акцент у своєму трактуванні на вплив факторів ціноутворення на процедуру визначення ціни. Благоєв В. В. у визначенні поняття «цінова політика» основну увагу приділяє структурі ціни, її формуванню і підтримці на оптимальному рівні. Управлін­ський характер, на наш погляд, має трактування даного поняття Денисовою І. П., яка ототожнює цінову політику з управлінням діяльністю щодо встановлення цін. Основним недоліком усіх зазначених визна­чень, з нашого погляду, є відсутність в них цільової спрямованос­ті В протилежність цьому, у визначенні, запропонованому Гаркавен­ко С. С, зазначено, що цінові заходи мають своєю метою задоволення потреб споживачів і одержання прибутку. Перевагою даного визначен­ня на нашу думку, є зв'язок цінової політики з основним змістом кон­цепції маркетингу.

Поделиться:





Читайте также:





Воспользуйтесь поиском по сайту:



©2015 - 2024 megalektsii.ru Все авторские права принадлежат авторам лекционных материалов. Обратная связь с нами...