Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Тема 3. Система цін та їх класифікація

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 26Следующая ⇒

План (логіка) викладу і засвоєння матеріалу

3.1.Функції ціни.

3.2.Система цін та особливості вітчизняного ціноутворення в ринкових умовах.

Ключові поняття та терміни

ціна - функція збалансування попиту і пропозиції
вартість - цінність
корисність - функція ціни як засіб раціонального
функції ціни розміщення виробництва
Облікова функція - комерційні міркування
стимулююча функція - класифікація цін
розподільча функція - система цін
вимірювальна функція

Функції ціни

В ринковій економіці ціна виконує якнайменше три основні завдання:

по-перше вона дає інформацію для узгодження дії покупців і продавців;
по-друге вона стимулює найбільш економічний спосіб виробництва й найбільш раціональну поведінку попиту;
по-третє, саме за допомогою ціни відбувається розподіл фондів між учасниками ринкової економіки.

Функція (лат. functio- виконання, здійснення) економічної категорії - це зовнішній прояв її властивостей у певній системі відносні.

Функція ціни є зовнішнім проявом її внутрішнього змісту. До функцій ціни може бути віднесено лише те, що є характернім для кожної конкретної ціни без винятку. Функції ціни відтворюють форми прояву цін та їх суспільне призначення, а також їх роль у народному господарстві.

Завдання ціни реалізуються через виконали нею таких основних функцій (рис. 4.1):

	Облікова
	Стимулююча
Функції ціни	Розподільча
Вимірювальна
	Збалансування попиту та пропозиції
	Засіб раціонального розміщення виробництва

Рис. 3.1. Функції ціни

За допомогою облікової функції визначаються витрати суспільної праці, а також вартість потреби суспільства в товарі. Виконуючи то функцію, ціна дає змогу визначити вартість сировини, матеріалів, комплектуючих, праці, інших ресурсів, що були використані для виробництв товару. До складу ціни крім витрат на виробництво та реалізацію товару входить і певний розмір прибутку. Треба мати на увазі, що виробник зацікавлений у підвищенні ціни з метою отримання найбільшого прибутку і, навпаки, споживач намагається знизити ціну, а тому кінцева ціна може відрізнятись від обсягу витрат виробника.

В умовах «ринку продавця» політику реалізації продукції формує і контролює виробник, тому він і встановлює ціну. Проте, навіть якщо виробник є основним монополістом, він повинен враховувати дію закону попиту, адже інакше з'являється ризик втратити споживача. На конкурентному ринку політику формує споживач, а виробник змушений постійно коригувати ціну, знижуючи чи підвищуючи її залежно від попиту и пропозиції на ринку товару.

Завдяки обліковій функції ціна є засобом визначення кількісних і якісних показників. До кількісних показників належать валовий внутрішній продукт, національний дохід, обсяг капіталовкладень, обсяг товарообороту, обсяг продукції, виготовленої різними підприємствами та галузями загалом. Якісними показниками є прибутковість бізнесу, продуктивність праці, фондовіддача, продуктивність витрат тощо.

Облікова функція має велике значення при визначенні кон'юнктури ринку на товар залежно від його життєвого циклу. Товари, як правило, проходять чотири (або більше) стадій життєвого циклу, що різняться тривалістю, інтенсивністю реалізації виробництва та реалізації продукції, особливостями переходу від одній стадії до іншої. Залежно від цього виробник може визначити і ціну товару. Наприклад, на стадії зародження та впровадження товару на ринок до його ціни може не входити прибуток або умовно постійні витрати. На стадії зростання підприємство має змогу збільшити обсяги продажів товару і обсяги прибутку. На стадії насичення ринку обсяги продажів товарів зменшуються і прибуток стабілізується.

Стимулююча функція виявляється у впливі ціни на пропозиції та споживання різних товарів. Стимулюючий вплив ціни відбувається через рівень прибутку. Як наслідок, обсяги виробництва можуть збільшуватись або зменшуватись.

Завдяки ціні може також уповільнюватися науково-технічний прогрес держави (якщо встановлюються завищені закупівельні ціни або надаються пільги щодо податків, гарантується збут товарів, встановлюються надбавки, знижки тощо). У такий самий спосіб забезпечуються зменшення витрат, поліпшення якості продукції, зміна асортименту і структури виробництва. Велике значення має стимулювання раціональної структури власного споживання. Важливо встановити співвідношення цін на споживчі взаємозамінні товари, що забезпечують однакову або різну ціну в перерахунку на одиницю споживчої вартості. Це досягається також диференціацією ставок податків та обов'язкових платежів, різних методів оцінювання сировини при калькулюванні продукції, встановленні або регулюванні цін на окремі товари для споживачів (наприклад, зниження ціни з метою забезпечення конкурентоспроможності продукції або збільшення обсягів виробництва).

Розподільча функція зумовлена відхиленням ціни від вартості під впливом різних чинників і пов'язана з розподілом і перерозподілом національного доходу між галузями, різними секторами економіки, підприємствами різних форм власності, фондами нагромадження та споживання.

Високі роздрібні ціни на вироби з дорогоцінних металів і предмети розкоші забезпечують перерозподіл грошових доходів між окремими верствами населення через формування соціальних фондів. Особливо виразно розподільча функція проявляється тоді, коли на окремі товари встановлюються ціни, що перевищують їх вартість, і ця частина перевищення спрямовується через бюджети або позабюджетні фонди на соціальні заходи та захист населення.

Велике значення ціна має також при розподілі національного доходу через систему оплати праці. Ціна та система оплати праці утворюють основу для розподілу національного доходу на стадії виробництва, а подальший перерозподіл відбувається через рух доходів у межах фінансових і кредитних відносин. Однак це проявляється в довгостроковому періоді.

Вимірювальна функція. Ціна обслуговує обіг товарів і забезпечує реалізацію економічних інтересів усіх відносно самостійних учасників товарного обігу: виробника, посередника, споживача. У цій якості вона виступає як кількість грошей (товарів, послуг), що обмінюється на одиницю товару (суму коштів). Завдяки ціні можна виміряти, визначити кількість грошей, що покупець має сплатити, а продавець - одержати за проданий товар. Знаючи ціни різних товарів, послуг і кількість товарів, послуг, що продаються і купуються, можна визначити суму грошового платежу за товари і послуги. Знаючи ціну робочої сили, праці, можна визначити розмір зарплати на підприємстві, у галузі. Порівнюючи ціни різних товарів, можна їх диференціювати на дорогі та дешеві. Якщо ціни враховують корисність, то за співвідношенням таких цін можна судити про співвідношення корисностей різних товарів.

Функція збалансування попиту та пропозиції відбиває зв'язок між категоріями попиту та пропозиції на ринку. Якщо в суспільстві створюється диспропорція між ними, то ціна є гнучким інструментом для досягнення рівноваги. З одного боку, ціна повинна стимулювати виробництво товарів, попит на які є незадоволеним, спонукати виробника випускати якісні товари в розширеному асортименті. З іншого боку, ціна може коригувати попит на окремі товари, насамперед такі, які не є товарами першої необхідності (наприклад, модні вироби, вироби з дорогоцінного металу). Здебільшого підвищення ціни має супроводжуватися поліпшенням якості товару, появою нових споживчих властивостей або підвищенням його корисності.

Попит характеризує потреби сукупних споживачів виходячи із закону попиту. Між ціною та попитом встановлюється обернений зв'язок чим вищою є ціна, то (за інших рівних умов) споживач придбає менше - товарів, тобто обсяг продажів товарів зменшується. Зі зниженням ціни обсяг реалізації товару збільшується. Якщо на ринку виникає дефіцит, то ціна, як правило, зростає, а це може призвести до втрати споживачів Коли ринок стає конкурентним, збільшення обсягу реалізації товарів є можливим лише в разі зниження цін або зростання купівельної спроможності споживачів.

Попит може знижуватися також через насиченість ринку товарами Це відбувається тому, що споживач, придбавши додаткову одиницю товару, отримує меншу корисність.

Ця функція ціни є також головним чинником регулювання пропозиції товарів: з підвищенням ціни підвищується також пропозиція. При цьому ціна визначає і рівень прибутку. Коли ціна на ринку знижується, виробник змушений змінювати обсяги виробництва, технологію, перерозподіляти ресурси тощо, тобто завдяки ціні визначається рівновага на звичайному, вільному конкурентному ринку.

Функція ціни як засобу розміщення виробництва. Зміст цієї функції полягає в переміщенні капіталу з одних галузей в інші, де прибутковість є більш високою. Підприємство як суб'єкт ринкових відносин має обирати сферу найприбутковішої діяльності, найбільш економного використання ресурсів та капіталу.

З цього погляду на сучасному етапі розвитку економіки України і найпривабливішою є торговельно-посередницька та фармацевтична діяльності, де зафіксовано найвищу швидкість обігу капіталу і досить високу норму прибутку.

Усі розглянуті функції ціни є взаємопов'язаними. Однак між ними можуть виникати певні суперечності. Так, завдяки стимулюючій функції ціни, посилюється збалансованість попиту та пропозиції, збільшуються обсяги виробництва товарів, що відповідають рівню попиту. Однак зниження ціни може призвести до зменшення обсягів виробництва, а отже, і пропозиції товару.

Розподільча функція ціни взаємопов'язана з функцією ціни як засобу розміщення виробництва. При цьому капітал переливається до тих галузей і сфер економіки, де попит на окремі товари носить підвищений характер і норма прибутку є високою.

Облікова функція входить у суперечність з іншими функціями, тому що в умовах ринкової економіки дуже часто відхиляється від вартості під впливом різних чинників. Тому взаємозв'язок між різними функціями ціни має бути предметом спеціальних маркетингових досліджень.

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 567 8 9 10 Следующая ⇒