 |
Методи криміналістики.
|
|
|
|
Метод криміналістики – це спосіб вивчення й дослідження, який використовується у
криміналістиці для пізнання її предмету та об'єктів.
Найбільш розповсюдженим серед науковців є поділ (класифікація) методів криміналістики як
науки за принципом узагальненості на три великі групи:
1. всезагальний (діалектичний) метод пізнання;
2. загальнонаукові (загальні) методи;
3. спеціальні (окремі) методи.
І. Діалектичний метод, що засвідчує принципову можливість відображення й пізнання всіх
явищ та фактів навколишнього світу, їх взаємозв'язок, взаємообумовленість, є основою
(базисом) для всіх інших методів пізнання дійсності, виступає методологією криміналістичного
дослідження.
ІІ. Загальнонаукові (загальні) методи – це ті, що використовуються у всіх (або багатьох)
науках чи сферах діяльності людей.
Вони, у свою чергу, поділяються ще на декілька різновидів:
1) чуттєво-раціональні;
2) логічні або методи формальної логіки;
3) математичні методи;
4) кібернетичні методи.
ІІІ. Спеціальні методи - такі, сфера застосування яких обмежена однією чи декількома
науками. Система спеціальних методів складається з двох груп:
а) власне криміналістичні методи;
б) спеціальні методи інших наук.8. Система науки криміналістики.
Система криміналістики – це складові її частини або розділи, які розташовані в певній
послідовності, яким притаманна наявність внутрішніх і зовнішніх взаємних зв'язків.
У відповідності з сучасним уявленням більшості вітчизняних вчених-криміналістів система
криміналістики об'єднує чотири розділи:
1 – теорія та методологія криміналістики;2 – криміналістична техніка;
3 – криміналістична (слідча) тактика;4 – методика розслідування окремих видів злочину
|
|
|
(криміналістична методика).
Теорія та методологія криміналістики – це система її світоглядних принципів, теоретичних
концепцій, категорій, понять, методів, визначень і термінів, які відображають у сукупності весь
предмет криміналістики, його внутрішні та зовнішні зв'язки.
У загальну теорію входять певні окремі теорії-вчення, наприклад, криміналістичну
ідентифікацію і діагностику, про механізм слідоутворення, спосіб вчинення злочину,
криміналістичну характеристику злочину, про версії та планування розслідування. Цей перелік
постійно збагачується, що приводить до виникнення нових теорій.
Окрім цього цей розділ утворюють також:
- мова науки (система її понять, термінів, знаків, криміналістичних категорій);
- системність науки, тобто криміналістичні класифікації;
- вчення про методи криміналістики, наукових досліджень.
Криміналістична техніка - це розділ про систему наукових положень та рекомендацій щодо
застосування технічних засобів, прийомів і методів призначення яких є збір, фіксація та
дослідження доказової інформації для розкриття, розслідування, судового розгляду та
попередження злочинів.
Структура розділу вміщує:наукові засади криміналістичної техніки;судову фотографію,
відеозапис;трасологію (слідознавство);судову балістику (зброєзнавство);
документознавство;габітологію;криміналістичну фоноскопію;одорологію;криміналістичну
реєстрацію.
Криміналістична (слідча) тактика – це третій розділ криміналістики, який містить науково
вироблену систему прийомів проведення слідчих та судово-слідчих дій, загальні та спеціальні
рекомендації про організацію й планування процесу Криміналістична методика (методика
розслідування окремих видів злочинів) – сукупність криміналістичних знань і рекомендацій,
що базуються на них щодо розслідування і попередження окремих видів злочинів.
|
|
|
Складовими криміналістичної методики виступають:
- криміналістична характеристика злочинів;
- загальні принципи організації розслідування злочинів;
- принципи побудови та шляхів практичного використання методик розслідування й
попередження конкретних видів злочинів і т.д.
|
|
|
