 |
Розвиток криміналістики за кордоном.
|
|
|
|
За кордоном піонерами криміналістики були:
Альфонс Бертільон (1853-1914 р.ж.) – директор бюро ідентифікації Паризької поліцейської
префектури, автор:
- антропометричного методу криміналістичної реєстрації злочинців,
- системи опису ознак зовнішності людини – „словесного портрету”,
- методів метричної фотозйомки на місці події та впізнавальної (сигналітичної) фотозйомки.
Першим запропонував термін “ідентифікація”.
Вільям Гершель (1833-1917рж.) англійський криміналіст, першовідкривач феномену
папілярних узорів як засобу ідентифікації особи.
Едмон Локар (1877-1966 р.ж.) французький криміналіст і судовий медик, засновник
Ліонської лабораторії техніко-поліцейських методів. Розробив пороскопічний метод дослідження
слідів пальців рук, графометричний метод дослідження почерку, методику багатьох
експериментальних досліджень з використанням хімічних методів. (Пороскопія – криміналістичне дослідження пор, як джерел інформації для розшуку та ідентифікації людей. Еджескопія – крим
дослідження нерівностей будови країв папілярних ліній на долонних поверхнях рук і підошв ніг).
Генрі Фолдс (1843-1930рж.) англійський лікар-криміналіст, першим запропонував
використовувати відбитки пальців, вилучених з місця події для розшуку і встановлення злочинців.
Ганс Гросс (1847-1915 р.ж.) австрійський практик-юрист і науковець, професор
університетів у Граці та Празі, тривалий час викладав у Чернівецькому університеті, засновник
першого у світі криміналістичного музею в Граці. Першим обґрунтував самостійний характер
криміналістики, побудови її теми як науки. Його фундаментальні праці “Кримінальна психологія”.
Грац, 1898; Посібник для судових слідчих, чинів загальної та жандармської поліції. – Грац, 1892
|
|
|
(протягом 1895-1896 рж. витримало три російськомовні перекладені видання); Посібник для
судових слідчих як система криміналістики. - Грац, 1898 (рос. перекл. СПб, 1908) – ці праці навіть
зараз носять енциклопедичний характер. Власне Г. Гроссом було у 1897 році запропоновано
термін “криміналістика”.
Рудольф Арчибальд Рейсс (1876-1928 рж.) відомий швейцарський криміналіст, засновник
однієї з перших в історії криміналістичних лабораторій і курсів для вивчення працівниками поліції
наукових методів дослідження речових доказів у Лозанні.
Теоретичні і методологічні основи криміналістики як частина
Криміналістики.
Теорія та методологія криміналістики – це система її світоглядних принципів, теоретичних
концепцій, категорій, понять, методів, визначень і термінів, які відображають у сукупності весь
предмет криміналістики, його внутрішні та зовнішні зв'язки.
У загальну теорію входять певні окремі теорії-вчення, наприклад, криміналістичну
ідентифікацію і діагностику, про механізм слідоутворення, спосіб вчинення злочину,
криміналістичну характеристику злочину, про версії та планування розслідування. Цей перелік
постійно збагачується, що приводить до виникнення нових теорій.
Окрім цього цей розділ утворюють також:
- мова науки (система її понять, термінів, знаків, криміналістичних категорій);
- системність науки, тобто криміналістичні класифікації;
- вчення про методи криміналістики, наукових досліджень.
|
|
|
ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК БІРЖ
Виникнення та розвиток в Україні
Виникнення та розвиток психології у XVII сторіччі
Відповідальна держава і сталий розвиток
ВНЕСОК Д.КЕЙНСА В РОЗВИТОК КІЛЬКІСНОЇ ТЕОРІЇ ГРОШЕЙ.
Внесок українців у розвиток світового спорту та олімпізму.
Внутрішні торговельні проблеми і розвиток соціального маркетингу.
Вправи на розвиток навичок синтагматичного членування речень та їх інтонаційного оформлення
Вправи спрямовані на розвиток навичок комунікативної компетенції тренера.
Гегель і розвиток діалектики. Виникнення реалізму.
