Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Спеціальні (окремі) методи криміналістики.

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 35Следующая ⇒

Спеціальні методи - такі, сфера застосування яких обмежена однією чи декількома

науками. Система спеціальних методів складається з двох груп:

а) власне криміналістичні методи;

б) спеціальні методи інших наук.

А. – це методи, які початково були розроблені виключно криміналістичною наукою, і лише

нею використовувалися:

1) техніко-криміналістичні методи;2)структурно-криміналістичні методи.

1 – методи, що використовуються у галузі техніко-криміналістичних наукових досліджень:

а) фотографічні;б) трасологічні;в) балістичні;г) одорологічні тощо.

2) структурно-криміналістичні – методи побудови у криміналістиці певних структурних

систем (планування)

Б. Спеціальні методи інших наук – вони можуть бути використані криміналістикою або

безпосередньо, тобто без модифікації або такі, що модифіковані – пристосовані до вирішення

криміналістичних завдань. Найбільш частіше використовуються:

- фізичні, хімічні і фізико-хімічні методи, призначенням яких є аналіз морфології

(зовнішньої будови), складу (елементного, молекулярного, фазово-якісного і

кількісного), структури, фізичних і хімічних властивостей речовин і матеріалів.

- біологічні методи використовуються для дослідження об'єктів біологічного походження

(крові, частинок епідермісу, виділень людського організму, волосся людини і шерсті

тварин, частин рослин тощо);

- антропологічні і антропометричні методи використовуються для встановлення особи

загиблого за залишком кісток, а також під час формалізованого опису зовнішності

людини для її розшуку, а також для вироблення загальноприйнятих критеріїв наступного

впізнання людини, оголошеної в розшук тощо;

- соціологічні методи – анкетування під час вивчення кримінальних справ або

інтерв'ювання працівників правоохоронних органів.;

- психологічні методи використовуються під час вироблення тактичних прийомів і

комбінацій тощо (рефлексивність, насильство, хитрощі). 18. Поняття і види криміналістичної ідентифікації.

Ідентифікацію розглядають у двох значеннях (аспектах):

- як вид криміналістичної діяльності (тобто як окремий метод криміналістики);

- як загальнонауковий метод, що окрім криміналістики використовується і в інших науках

(фізика, хімія, біологія, генетика, кібернетика тощо).

Криміналістична ідентифікація – процес порівняльного дослідження об”єктів, пов”язаних з

подією, що розслідується, для вирішення питання щодо їх тотожності.

І. За сферою застосування (тобто форма) обумовлює поділ криміналістичної

ідентифікації на види (класифікація):

1) Процесуальна ідентифікація під час виконання:

- пред'явлення для впізнання;ідентифікаційних експертиз;слідчих та судових оглядів,

освідувань;обшуків і виїмок;очних ставок, допитів;

2) Непроцесуальна ідентифікація у ході виконання чи використання:

- криміналістичних та оперативних обліків;ідентифікаційних досліджень за оперативними

матеріалами;перевірки (встановлення) особи за документами;

- різноманітних оперативно-розшукових міроприємств та заходів.

ІІ. Залежно від форм відображення матеріальних об”єктів під час їх взаємодії

а) матеріально-фіксована - коли ознаки відображеного об'єкта закріплюються у матеріальних

об'єктах (слідах, кресленнях, описаннях тощо);

б)психофізіологічна - коли мисленний образ фіксується у пам'яті конкретної людини. У

цьому випадку суб'єктом ідентифікації, тобто особою, яка може здійснити ототожнення, може

бути тільки ця конкретна особа – свідок, потерпілий, обвинувачений (наприклад, свідок бачив

злочинця, запам'ятав його зовнішність і у змозі впізнати його за мисленним образом; на відміну

від цього, ідентифікацію за матеріально-фіксованим відображенням може виконати інші особа,

наприклад, слідчий, суддя, експерт.)

Ккриміналістичну ідентифікацію поділяють як дослідницьку діяльність на:

1) ідентифікація за матерально-фіксованим відображенням;

2) ідентифікація за ідеальними (не матеріальними) слідами відображення (уявленими

образами, слідами пам'яті).

ІІІ. За природою ідентифікуючих об'єктів на:

а) загальну;б) знакову.

І V. За об”єктом дослідження:

1) ідентифікація людини;2)ідентифікація предметів, речей та речовин;

3)ідентифікація тварин;4)ідентифікація процесів, станів, явищ тощо.

V І. Залежно від галузі галузі криміналістичної техніки криміналістичну ідентифікацію

поділяють на:

1) дактилоскопічну;зброєзнавчу;судово-балістичну;трасологічну;почеркознавчу;

2) техніко-криміналістичну;ідентифікацію людини за ознаками зовнішнотсі тощо.

V ІІ. За рівнем досягнутої індивідуальності (або за доказовим значенням):

а) на родову;б) на видову;в) на групову;г) на індивідуальну (або власне криміналістичну).

V ІІІ. За суб”єктом ототожнення к/ідетифікацію поділяють на:

1) ідентифікацію, виконувану слідчим;

2) ідентифікацію, виконувану дізнавачем;

3) ідентифікацію, виконувану прокурором (обвинувачем);

4) ідентифікацію, виконувану захисником (адвокатом);

5) ідентифікацію, виконувану свідком, потерпілим тощо;

6) ідентифікацію, виконувану судом (суддею).

ІХ. За способом відображення ідентифікаційної інформації на:

а) ідентифікацію цілісних структур;

б) ідентифікацію розділеного цілого;

в) ідентифікацію джерела пошкодження.19. Співвідношення криміналістики з кримінальним правом, кримінальним

процесом, кримінологією.

Криміналістика та кримінальне право. Зв'язок криміналістики та кримінально-

права є взаємообумовленим. Дані кримінального права про поняття злочину, оз-

наки його складу, форми вини, стадії злочинної діяльності є відправними для

формування елементів криміналістичної характеристики, конструювання слідчих

версій, планування, прогнозування і розроблення методик розслідування окремих

видів злочинів узагалі. Криміналістика вивчає слідчу практику, звертаючи при цьо-

вагу насамперед на нові засоби та способи злочинної діяльності, які в законі

РІДКО одержують статус кваліфікуючих ознак. Отже, криміналістичні знання впли-

отьпа вдосконалення кримінального права.

Криміналістика і кримінальний процес. Норми кримінально-процесуального права регулюють

діяльність, пов'язану з порушенням кримінальних справ, проведенням дізнання, досудового та

судового слідства. Зв'язок кримінального процесу з криміналістикою особливо важливий,

оскільки засоби криміналістичної діяльності —наукові рекомендації, тактичні рішення і

психологічні прийоми спілкування під час слідчих дій реалізуються у кримінально-

процесуальному полі. Будь-які криміналістічні рекомендації, технічні засоби та методики

збирання, дослідження і ви корисний доказів повинні відповідати духу та літері кримінально-

процесуального закону. Найбільший вплив криміналістика чинить на вдосконалення

кримінально-про-. дуального законодавства. Розробляючи нові засоби та методи виявлення і

фіксації джерел інформації, криміналістика вдосконалює слідчу практику

Криміналістика та кримінологія.

Дані кримінології використовуються у криміналістиці для розроблення криміналістичної

характеристики, встановлення кореляційних зв'язків між її елементами.визначення найімовірних

осередків злочинності, часу проведення оперативни» заходів І слідчих дій.

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 567 8 9 10 Следующая ⇒