 |
Політико-правовий перетин.
|
|
|
|
Немає жодного рішення в сфері зовнішньоекономічної діяльності підприємства, що так чи інакше не підпадало б під регулятивну діяльність державних органів. Зовнішньоекономічні операції глибше охоплені державним регулюванням, ніж аналогічні угоди усередині кожної країни, і причина тут - контроль держави за державними кордонами і митницею. Міжнародні угоди в більшому або меншому ступені, але одночасно підпадають під вплив регулюючого законодавства як країни-продавця, так і країни-покупця і регулюються міжнародним законодавством. Крім правових норм варто враховувати ті або інші політичні сили.
Чинники впливу на міжнародний бізнес із боку політико-правового перетину навколишнього середовища цільового ринку:
1) національне відношення до міжнародних закупівель;
2) політична стабільність;
3) національні правила валютного регулювання;
4) стан урядової бюрократії.
Національне відношення до міжнародних закупівель варіюється на світовому ринку в широкому діапазоні: від позитивного і, що навіть стимулює, до чисто ворожого, що відповідає протекціонізму стосовно національних виробників. Іншим дуже важливим чинником є політична стабільність.
1) Типи державного втручання в навколишньому середовищі міжнародного бізнесу: недискримінаційний вплив:
· призначення на керівні посади визначеної частки громадян - резидентів даної країни;
· спонукання до організації такого трансфертного ціноутворення, що дозволяє одержувати основну частку податкових надходжень у своїй країні;
· вимога до національних експортних галузей установлювати внутрішні ціни на межі рентабельності для субсидування національного споживання і сприяння внутрішньонаціональному інвестуванню;
|
|
|
· вимога інвестувати в національні соціально-економічні інфраструктури;
· вимога мати частину національних вузлів і комплектуючих виробів в іноземному складальному виробництві;
· затримка конвертації місцевої валюти.
2) дискримінаційне втручання:
· обмеження частки іноземного капіталу;
· уведення соцподатків або спецтарифів на комунальні послуги для іноземних і змішаних компаній;
· створення різних юридичних складностей (причіпок) для ускладнення діяльності іноземного капіталу, щоб домогтися реалізації державних інтересів;
· сприяння бойкоту товарів або персоналу іноземного/спільного підприємства.
3) дискримінаційні санкції:
· схована експропріація (директивна норма реінвестування);
· стягування спецподатків або платежів, щоб перешкодити реалізації прибутку;
· пред'явлення вимог по стягуванню солідної компенсації за минулі порушення іноді тільки прийнятих законів;
· відчуженість власності: експропріація; націоналізація;
· соціалізація.
Важливим чинником при ухваленні рішення про налагодження експорту на новий ринок є національні правила валютного регулювання. Загальне бажання продавців, особливо коли мова йде про експорт країни з м'якими валютами, одержувати розрахунок у твердій валюті. Якщо в країні немає статку твердої валюти або є ускладнення при конвертації місцевої валюти для оплати імпортних контрактів, то контрагентам доводиться переходити до методів зустрічної торгівлі. Зустрічна торгівля обслуговує не менше 30% міжнародної торгівлі.
Чинником політико-правового перетину є стан урядової бюрократії, під яким розуміється та частина держапарату робочих органів, які відповідають за видачу ліцензій, проведення митних процедур, надання адекватної ринкової інформації й інші зовнішньоекономічні операції, дії, що забезпечують перелік питань котрі потрібно освітити при виконанні первинного скрінінг-аналізу по обраному закордонному цільовому ринку для політико-правового перетину::
|
|
|
· система державного керування;
· політична стабільність і спадкоємність;
· ідеологічна орієнтація; залучення уряду до бізнесу; урядова задіяність у комунікаціях;
· відношення до іноземного бізнесу (торгові обмеження, тарифи, нетарифні бар'єри, двосторонні угоди про торгівлю);
· національні економічні пріоритети і пріоритети національного соціально-економічного розвитку.
У підсумку одним із найважливіших результатів аналізу навколишнього середовища стає вибір і детальна проробка конкретного методу входження на закордонний цільовий ринок.
3.1.2. Показники, що впливають на вибір альтернатив.
Повертаючись до загальних закономірностей вибору країн для ведення міжнародного бізнесу, нагадаємо, що існує досить об'єктивних причин (як ендогенної, так і екзогенної природи), що дають початковий поштовх і сприяють (перешкоджають), поряд із позитивною (негативною) мотивацією менеджменту, розвитку міжнародного бізнесу. Приведемо короткий опис ряду таких показників.
Географічне положення компанії.
Географічне положення тієї країни, у якій розташована компанія, обумовлюється економіко-географічними і кліматичними характеристиками, тому часто породжує необхідність виникнення тих або інших експортних/імпортних потоків. Це вірно не тільки для малих, але і для великих країн.
Витрати виробництва.
Ця причина, хоча й існує в даний час, але поступово втрачає своє значення, оскільки значущими на сьогодні залишаються тільки національні розходження вартості товару, робочої сили. З цієї причини множина споживчих товарів робиться в країнах Південно-Східної Азії (одяг, товари домашнього побуту, посуд, іграшки і подарунки).
Технології.
Ряд товарів, на які є попит у країнах, що розвиваються, і країнах із перехідною економікою, не може там робитися в силу нерозвиненої технологічної бази; або ж ці товари робляться невисокої якості і/або в недостатній кількості. Створюються умови для появи так званого «необхідного імпорту». Необхідність ця може бути викликана або соціальними, або техніко-технологічними причинами.
|
|
|
Історично-національна спеціалізація.
Існує деякий оптимум для виробництва того або іншого товару, що забезпечує економію за рахунок масштабів виробництва. Це явище в сполученні з унікальністю природних ресурсів і історично сформованими в ході індустріалізації традиціями, породжує національну спеціалізацію.
Приведений вище склад показників не претендує на повноту, він навіть не може служити підтвердженням тому, що просто існує досить причин, які створюють і підтримують мотивацію до зовнішньої торгівлі. Задача створення деякого нормативного списку показників ставилася багатьма авторами. До показників, що впливають на вибір альтернатив належать:
· Ринки
· Споживачі
· Виробничі ресурси
· Урядова діяльність
· Технології, особливо запатентовані
· Конкуренція.
|
|
|
