 |
Оцінка і вибір країн для ведення міжнародного бізнесу
|
|
|
|
Існує цілий ряд чинників, що впливають на вибір країн-контрагентів для ведення міжнародного бізнесу. Їх можна розглядати у виді перетинів: економічного, соціокультурного і політико-правового. Економічний перетин визначається трьома основними групами показників: населення, економічна структура і розподіл прибутку.
Соціокультурний перетин
Виділяється для того, щоб визначити родові і видові ознаки головного носія платоспроможного попиту й інвестора будь-якої економіки - населення конкретного закордонного цільового ринку.
Політико-правовий перетин
Немає жодного рішення в сфері зовнішньоекономічної діяльності підприємства, що так чи інакше не підпадало б під регулятивну діяльність державних органів.
Чинники впливу на міжнародний бізнес із боку політико-правового перетину навколишнього середовища цільового ринку:
1) національне відношення до міжнародних закупівель;
2) політична стабільність;
3) національні правила валютного регулювання;
4) стан урядової бюрократії.
Показники, що впливають на вибір альтернатив.
Існує досить об'єктивних причин (як ендогенної, так і екзогенної природи), що дають початковий поштовх і сприяють (перешкоджають), поряд із позитивною (негативною) мотивацією менеджменту, розвитку міжнародного бізнесу.
Це географічне положення компанії; витрати виробництва; технології; історично-національна спеціалізація.
На вибір альтернатив впливають наступні показники:
· Ринки
· Споживачі
· Виробничі ресурси
· Урядова діяльність
· Технології, особливо запатентовані
· Конкуренція.
Варіанти стратегії, що забезпечує міцні позиції на ринках декількох країн.
Базові стратегії.
|
|
|
Велика міжнародна компанія, що вже домінує на ринку та має достатньо ресурсів (персонал, технології, капітал), звичайно дотримується глобальної стратегії головної частки ринку (global highshare strategy). Міжнародна організаційна структура цих компаній дозволяє одержувати економію за рахунок масштабів виробництва і маркетингового досвіду, що здатен накопичуватися.
Інші великі, але не домінуючі, компанії розробляють локальні стратегії головної частки ринку {local high-share strategy}, щоб уникнути прямої конкуренції з домінуючими глобальними компаніями. Механізм виробітки і розвитку такої стратегії враховує можливі конкурентні переваги компанії на базисі конкретного національного внутрішнього ринку.
Стратегія глобальної ніші (global nishe strategy), що практикується не домінуючими на ринку як малими, так і великими компаніями. Це - приклад концентрованої, або сфокусованої, маркетингової стратегії, у рамках якої компанія намагається догодити особливим потребам ринку, концентруючи свої зусилля на тій вузькій сфері, у якій вона має у своєму розпорядженні перевагу відмітної компетентності.
Конфронтаційні стратегії нагадують по лексиці щось із сфери військового мистецтва:
1) флангова атака (flanking);
2) фронтальна атака (frontal attack);
3) оточення (encirclement);
4) обхід (bypassing).
|
|
|
A. Внутрішньовенне введення глюконату кальцію
Cтановлення багатопартійності в україні
I. За якою ознакою іменники в українській мові поділяються на відміни?
I. Напишіть наведені іменники у множині та перекладіть їх українською мовою.
I. НАШІ НАЗВИ: РУСЬ — УКРАЇНА — МАЛОРОСІЯ
I. Організація проведення занять
I. ПОСТАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
II. ОСНОВНІ ЕТАПИ ПРОВЕДЕННЯ ТЕОРЕТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
II. Оцінка стійкості об'єкта (його елементів) до дії ударної хвилі
II. Українська революція 1917 – 1920рр.
