Об'єднання «Авіалінії України»

У 1996 р. Бориспільське авіаремонтне підприємство, що вхо­дить до складу об'єднання «Авіалінії України», прийняло на ре­монт пасажирський літак «ІЛ-62М» єгипетської авіакомпанії «Аlim Аігlines» відповідно до укладеного контракту. Після завершення ремонту єгипетський партнер не забрав літак до Єгипту, незва­жаючи на відповідні листи і нагадування. Згідно з чинним зако­нодавством України Бориспільський суд 7.10.1997 р. (рішення якого є остаточним) конфіскував літак на користь держави. Тому після звернення єгипетського партнера до Верховного Суду Укра­їни про перегляд зазначеного рішення в порядку нагляду воно залишилось без змін. Єгипетський партнер, згідно із законо­давством своєї країни, звернувся до суду Південного Каїру, в якому суддя був родичем позивача, з позовом про відшкодуван­ня йому збитків у сумі вартості літака 12,5 млн. дол. США і виг­рав справу 30.04.1998 р. без участі в засіданні суду представників української сторони, оскільки повідомлення не дійшло вчасно. Єгипетський партнер пред'явив позов відразу 7-ми українським відправникам, які мали відношення до контракту: Уряду Украї­ни, Мінтрансу України, Мінфіну України, «Авіалініям України» та ін. щодо відшкодування збитків. Оскільки збитки не було від­шкодовано, у порту Александрії в 1999 р. було арештовано 10 суден Дунайського, Азовського та Чорноморського пароплавств на загальну суму 100—150 млн дол. США з метою подальшого їх продажу. Верховний Суд України відмінив у березні 1999 р. рішен­ня Бориспільського суду і зобов'язав «Авіалінії України» повер­нути літак законному власникові. Однак з вини єгипетської сто­рони це рішення виконати не вдалося, а пізніше проти посадо­вих осіб Департаменту цивільної авіації та Мінтрансу Єгипту прокурором Північного Каїру було порушено кримінальну спра­ву.

Завдяки прискіпливій роботі юристів «Авіаліній України» та інших організацій після 20 серпня 2000 р., а також рішенню урядового Комітету з економічного розвитку від 3.11.2000 р. про можливість застосування Україною відповідних заходів щодо майна юридичних осіб Єгипту, в Україні вдалося розблокувати українські судна і довести безпідставність претензій єгипетсько­го партнера.

По-перше, було встановлено, що літак застарілий, його вартість становить 1,06 млн марок ФРН за ціною купівлі в 1993 р.

По-друге, доведено підробку сертифікату Ташкентського авіазаводу, яким встановлюється ціна літака, — 12,5 млн дол. США. Літак свого часу входив до складу ескадрильї з трьох літаків, яка обслуговувала колишнього лідера НДР Еріка Хоннекера. Цей літак відігравав у зазначеній операції роль «приманки».

По-третє, було доведено вину єгипетської сторони в тому, що відремонтований відповідно до контракту літак не було до­ставлено власникові після відміни рішення Бориспільського суду.

По-четверте, виявилось, що суд Південного Каїру не мав відповідних фахівців з міжнародного права для розгляду міжнарод­ного економічного конфлікту. Тому керівник (п. Алім) на певному етапі погодився замість літака отримати мільйон доларів готів­кою за зняття претензій.

По-п'яте, було розвіяно в очах місцевої влади штучний по­зитивний імідж керівника єгипетської компанії п. Аліма, який насправді виявився авантюристом і ще раніше аферу в Узбекистані з подібним літаком.

Однак, незважаючи на позитивні результати для України, чимало проблем чекає свого розв’язання:

1. Літак єгипетський, а й досі знаходиться в аеропорту «Бориспіль» і потребує подальших витрат на зберігання.

2. Існує чимало застарілих і суперечливих норм у законодавстві України, зокрема ст. 113 Митного кодексу України щодо арешту іноземної власності, ввезеної на територію України.

3. Після ліквідації ліцензійної палати в Україні важко знайти інформацію про надійність іноземних партнерів.

4. Ускладненою є процедура вжиття Кабінетом Міністрів України відповідних заходів до держав, де порушуються права українських суб'єктів міжнародного бізнесу. У наведеному випадку МЗС України довелось витратити півроку для збирання віз «зацікавлених міністрів».

5. В Україні не вдалося здійснити потужну РR-кампанію на підтримку іміджу нашої країни в наведеному конфлікті.

6. Дуже повільно, зі збитками для учасників конфлікту з української сторони, діє адміністративний апарат центральних міністерств і відомств, судових установ.

Питання:

1. Виявіть можливі підстави для досягнення успіху єгипетською компанією «Аlim Аігlines» в операції з ремонтом літака на Бориспільському авіаремонтному підприємстві.

2. Сформулюйте причини, внаслідок яких тяганина між «Аlim Аігlines»
та українськими учасниками конфлікту виявилась тривалою.