Проект групової системи з трьох міст

В цілях економічної раціоналізації створення нових міст в заново освоюваних районах доцільно передбачати угрупування міст у взаємозв'язані системи з координацією або кооперацією систем інженерного устаткування, енергетики, транспорту і місць відпочинку, що визначає задачі формування групової системи населених місць.

Групова система населених місць – це єдина просторова організація групи населених місць різної величини і народногосподарського профілю, заснована на соціально-економічній взаємодії, на різноманітних зв'язках населення, сумісному комплексному використовуванні міжміських територій і спільності планувальної структури.

Головна якість систем групового розселення – освоєне міжміське природно-ландшафтне середовище.

Основна мета організації системи групового розселення полягає в забезпеченні найкомфортнішого життєвого середовища для праці, побуту і відпочинку людей за рахунок зв'язку єдиною транспортною сіттю всіх об'єктів системи (житель може вибрати місце роботи і щотижневого відпочинку у межах системи розселення).

Методика проектування групової системи населених місць в першу чергу вирішує завдання:

1 – створення функціональних моделей на різних рівнях організації середовища;

2 – дослідження, аналіз і оцінка існуючої території;

3 – просторові моделі зонування (варіанти: секторне і комбіноване);

4 – варіанти розселення: лінійна, центрична компактна структури, групова, кущова, регулярна, вільна;

5 – вибір оптимального архітектурно-планувального рішення.

Етапи виконання:

1) Містобудівний аналіз території (ландшафтно-композиційна структура, аналіз функціональних зв'язків, зонування території і шляхів руху, вибір домінант – центрів гріх міст). Вибір території для трьох міст групової системи розселення. Виконання трьох аналітичних схем: структури ландшафту з виявленням унікальних вузлів, акваторій і зелених масивів, функціональної і композиційної структури;

До аналізу взаємозв'язків населених місць входять:

Параметри функціонування (протяжність міст) – від 5 до 100км;

Зразковий напрям найголовніших структурно-функціональних зв'язків для груп міст в регіоні, динаміка їх зростання і розвитку;

Загальне співвідношення просторів природного середовища і забудованої території;

Виявлення кількості головних структурно-композиційних осей і їх взаємне розташування

Масштабність природних і архітектурних елементів.

2) Знаходження місць розташування міських центрів – активних архітектурних форм – акцентів, суміщених з унікальними вузлами ландшафту (ескіз групової системи на топологічній основі в М 1:20000-1:25000); трасування зовнішніх доріг і дублюючих зовнішніх регіональних доріг між трьома містами і їх центрами;

3) Формування групової системи трьох міст з вибором місць для залізничних вокзалів, автовокзалів, міських шляхів руху і зонування територій трьох міст на сельбищну та промислову території з урахуванням кліматичних факторів (ухил рельєфу, інсоляція, напрям вітру й ін.); викреслювання на топологічній основі зовнішніх шляхів руху, трьох міст і їх центрів, рекреаційної території;

4) Проведення меж кожного міста, рекреаційних зон і зв’язків, трасування магістралей, уточнення розмірів кожного міста (укрупнений розрахунок території міста) і графічне завершення проекту групової системи населених місць в М 1:20000-1:25000. Рис. 1.1 – Схема архітектурно-планувальної структури м. Харкова

Рис. 1.2 – Топографічна ситуація м. Харкова

Рис. 1.3 – Планувальна структура міжобласної (регіональної) системи населених місць (на прикладі Київської системи): Кордони: 1 – країни; 2 – областей; 3 – міжобласної системи розселення населених місць; 4 – групової системи населених місць Київської області; 5 – групових систем населених місць інших областей; 6 – територія Київської області; 7 – місто-центр міжобласної системи населених міст; 8 – обласні міста-центри групових систем населених місць, що формуються; 9 – інші міста-центри групових систем, що формуються; 10 – міста-центри потенціальних групових систем; 11 – основні напрями внутрішніх зв’язків; (міжобласного і обласного рівня); 12 – зони впливу міст-центрів групових систем, що формуються; 13 – зони впливу міст-обласних центрів; 14 – зона впливу міста-центру міжобласної системи населених місць.

Рис. 1.4 – Принципова схема формування крупних групових систем населених місць: І - планувальна структура: 1 – центр групової системи розселення; 2 – автономні підцентри; 3 – підлеглі підцентри; 4 – спеціалізовані наукові центри; 5 – спеціалізовані центри відпочинку; 6 – спеціалізовані науково-виробничі центри; 7 – місцеві центри міжселищного обслуговування; 8 – інші населені пункти; 9 – територія групової системи; 10 – ядро системи; 11 – периферія системи; 12 – урбанізована територія; 13 – території сільськогосподарського призначення; 14 – зони короткого часового відпочинку; 15 – транспортні магістралі внутрішнього системного значення; 16 – транспортні магістралі зовнішнього системного значення; ІІ – зв’язки, що створюють систему: 17 – управління і виробництва; 18 – науково-дослідні й освітні; 19 – масові не спеціалізовані; 20 – спеціалізовані; 21 – масові побутові; 22 – соціально-культурні; А – сучасний стан; Б – перша черга; В – на перспективу