Главная | Обратная связь | Поможем написать вашу работу!

Структура, порядок укладення та виконання страхових договорів

У зв'язку з нематеріальною формою страхового продукту і тривалістю страхового захисту надання страхових послуг документується. Головним призначенням документування є підтвердження страхових взаємовідносин та визначення обов'язків і прав сторін. Для цього в страховій практиці традиційно застосовується два види документів - страховий договір і страховий поліс (свідоцтво, сертифікат). На початкових етапах розвитку страхування застосовувався страховий поліс. В міру розвитку страхових відносин він розширювався і поступово перетворився в страховий договір. Терміни "страховий договір" і "страховий поліс" є тотожними, за суттю і призначенням між ними різниці немає, проте існує різниця за їх змістом. В сучасній зарубіжній страховій практиці страховий договір розглядається як письмовий документ, в котрому деталізовано викладаються усі умови і порядок здійснення страхових відносин з приводу страхування певного об'єкта. Страховий поліс переважно є скороченою формою договору страхування, котра містить тільки основну числову характеристику договору. Інші, загальні або стандартні, умови договору в полісі не наводяться, тому до нього завжди додаються правила з того виду страхування, за яким укладено договір.

Застосування страхового договору і страхового поліса, зокрема первинність чи переважаюче значення одного з них, а також їх структура регулюється цивільним і страховим законодавством. В Україні до 2004 року застосування і структура страхових договорів і страхових полісів, а також порядок їх укладення і виконання регулювалися Законом України "Про страхування", другий розділ котрого називається "Договори страхування". З січня 2004 року вступив в дію Цивільний кодекс України, в якому глава 67 Страхування" містить загальні норми щодо страхових договорів.

Згідно Цивільного кодексу України і згідно Закону України "Про страхування" договір страхування є письмовою угодою між страхувальником ¹ страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній в договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови І договору. Договір страхування може укладатися шляхом видачі! страхувальнику страхового свідоцтва (поліса, сертифіката). Основним і І першочерговим документом згідно із Законом України "Про страхування" І є саме договір страхування. В українській практиці страхування договір застосовується в добровільних, а страховий поліс - здебільшого в І обов'язкових видах страхування. Закон України "Про страхування" дозволяє застосовувати страховий поліс з додатком правил страхування тільки при страхуванні життя, коли страхувальник подає письмову заяву за формою, встановленою страховиком, а йому замість договору видається поліс.

Договори страхування укладаються на підставі правил страхування і повинні містити таку інформацію:

1) назву договору;

2) назву та адресу страховика;

3) прізвище, ім'я, по батькові або назву страхувальника і його адресу;

4) назву об'єкта страхування;

5) розмір страхової суми;

6) перелік страхових випадків;

7) розмір тарифу, величину страхових платежів і терміни їх сплати;

8) строк дії договору;

9) порядок зміни і припинення дії договору;

10) права, обов'язки і відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;

11) інші умови за згодою сторін;

12) підписи сторін.

Правила з добровільних видів страхування розробляються для кожного виду страхування окремо і реєструються в органі нагляду за страховою діяльністю. Вони повинні містити таку інформацію:

1) перелік об'єктів страхування;

2) порядок визначення розмірів страхових сум та (або) розмірів страхових виплат;

3) страхові ризики;

4) винятки із страхових випадків та обмеження страхування;

5) термін та місце дії договору страхування;

6) порядок укладення договору страхування;

7) права та обов'язки сторін;

8) дії страхувальника у разі настання страхового випадку;

9) перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку і та розмір збитку;

10) порядок і умови здійснення страхових виплат;

11) термін прийняття рішення про здійснення або відмову в здійсненні страхових виплат;

12) причини відмови у страховій виплаті або виплаті страхового відшкодування;

13) умови припинення договору страхування;

14) порядок вирішення спірних питань;

15) страхові тарифи за договорами іншими, ніж страхування життя;

16) страхові тарифи та методику їх розрахунку за договорами страхування життя;

17) особливі умови.

Між структурою договорів і правил страхування є певна різниця, обумовлена тим, що це не тотожні документи. Але тому, що договори укладаються на підставі правил страхування, страхові компанії на підставі пункту "Інші умови за згодою сторін" часто розширюють структуру договорів, включаючи в них розділи "Дії страхувальника у разі настання страхового випадку", "Перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитків", "Порядок вирішення спірних питань".

Для укладення договору страхування страхувальник звертається з усною або письмовою заявою до страховика При укладенні договору страховик має право ознайомитись з фінансовими та іншими документами страхувальника, необхідними для оцінки страхового ризику.

Договір страхування вступає в дію після сплати першого страхового платежу, якщо ним же не передбачені інші умови набрання чинності.

Громадяни України сплачують страхові платежі лише в гривнях, а іноземні громадяни - в гривнях або в іноземних вільно конвертованих валютах. Страхові виплати здійснюються валютою, передбаченою договором страхування.

Закон України "Про страхування" визначає також основні обов'язки страхувальника і страховика, порядок і умови здійснення страхових виплат, відмови у страхових виплатах та припинення дії договору страхування.

Основними обов'язками страховика є:

1) ознайомлення страхувальника з умовами та правилами страхування;

2) протягом двох днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, розпочати оформлення документів для страхової виплати;

3) здійснення страхової виплати в передбачений договором термін;

4) переукладення договору страхування, якщо страхувальник здійснив заходи щодо зменшення страхового ризику і заявив про це;

5) утримання в таємниці інформації про страхувальника та його майновий стан за винятком випадків, передбачених законодавством України.

Основними обов'язками страхувальника є:

1) своєчасна сплата страхових платежів;

2) передача інформації страховику про усі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику та інформування його про зміни ризику;

3) повідомляти страховика:

- про наявність інших діючих договорів страхування цього ж об'єкта (якщо страхувальник не повідомив про це страховика, то згідно Цивільного кодексу такий договір вважається недійсним);

- про настання страхового випадку в термін, передбачений договором страхування;

- про вжиття заходів щодо запобігання та зменшення збитків.

Після страхового випадку страхувальник звертається до страховика з заявою про виплату страхового відшкодування (страхової суми). Визначення збитку і величини відшкодування відбувається на підставі страхового акта, котрий складається страховиком або уповноваженою ним особою - аварійним комісаром (спрощені взірці заяви і акту див.

В договорах страхування дуже важливим є перелік причин відмови у страхових виплатах. Розділ, в котрому вони наводяться, згідно з українським законодавством, називається "Причини відмови у страховій виплаті", згідно з європейським - "Застереження". Він дуже уважно складається, вивчається і найчастіше є предметом переговорів при укладенні договорів страхування. Закон України "Про страхування" передбачає такі стандартні причини відмови у виплатах:

1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку;

2) вчинення страхувальником - громадянином або іншою особою, на користь котрої укладено договір страхування, навмисного злочину, що призвів до страхового випадку;

3) подання страхувальником свідомо неправдивої інформації про об'єкт страхування або про обставини настання страхового випадку;

4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні;

5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розмірів збитків.

Залежно від виду страхування і специфіки конкретних об'єктів страхування - будівель, споруд, транспортних засобів, і т.д. - в правила і договори страхування можуть вноситися додаткові, характерні лише для цих об'єктів, причини відмови у виплаті відшкодування.

Договір страхування припиняється і втрачає чинність у таких випадках:

1) за згодою сторін, вираженою переважно в письмовій формі;

2) при закінченні терміну дії;

3) у разі виконання страховиком зобов'язань перед страхувальником у повному обсязі, в т.ч. і до закінчення терміну його дії;

4) несплати страхувальником страхових платежів у встановлені терміни При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо] перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою! вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред'явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачене умовами договору;

5) ліквідації страхувальника - юридичної особи або смерті страхувальника - громадянина чи втрати ним дієздатності. Якщо існують! правонаступники ліквідованого страхувальника - юридичної особи, та права та обов'язки страхувальника переходять до них. У разі смерті громадянина-страхувальника, який уклав договір:

а) майнового страхування - права і обов'язки страхувальника переходять до осіб, які отримали це майно у спадщину;

6) особового страхування на користь третіх осіб, - його права і обов'язки можуть перейти як до цих осіб, так і до осіб, на яких відповідно до чинного законодавства покладено обов'язки щодо охорони прав і законних інтересів

застрахованих.

У разі визнання судом страхувальника-громадянина недієздатним його права і обов'язки за договором страхування переходять до опікуна. Якщо] суд визнав його обмежено дієздатним, він здійснює свої права і обов'язки! страхувальника лише за згодою опікуна.

б) ліквідації страхувальника у порядку, встановленому законодавством]

України;

7) прийняття судового рішення про визнання договору страхування

недійсним.

Дія договору страхування може бути достроково припинена за вимогою] однієї із його сторін. Дія договору особового страхування не може бути припинена страховиком достроково, якщо на це немає згоди страхувальника] який виконує всі умови договору, та якщо інше не передбачене умовами договору та законодавством України.

Про намір достроково припинити дію договору страхування будь-яка сторона зобов'язана повідомити іншу не пізніше як за ЗО календарних днін до дати її припинення, якщо інший термін не передбачений договором.

У разі дострокового припинення договору страхування, крім договори страхування життя, страхувальнику повертаються повністю сплачені ним страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на утримання страхової компанії] визначених при розрахунку страхового тарифу, і фактичних виплаті страхових сум та страхового відшкодування за цим договором. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, то останній повертає страхувальнику сплачені ним страхові платежі повністю.

Якщо ж достроково припиняється договір страхування, крім страхування _життя, за вимогою страховика, то страхувальнику повертаються усі сплачені ним страхові платежі. Якщо вимога страховика обумовлена невиконанням страхувальником умов договору страхування, то страховик повертає його страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, за вирахуванням нормативних витрат на утримання страхової компанії, визначених при розрахунку страхового тарифу, і фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснення за цим договором.

У разі дострокового припинення дії договору страхування життя з ініціативи як страховика, так і страхувальника, останньому повертається викупна сума.

Якщо страхові платежі сплачувалися безготівковим способом, при припиненні договору страхування забороняється їх повернення готівкою.

Відповідно до Закону України "Про страхування" договір страхування визнається недійсним, якщо його укладено після страхового випадку або якщо його об'єктом є майно, яке підлягає конфіскації на підставі судового вироку або рішення, яке набуло законної сили. Договір страхування може також визнаватися недійсним у випадках, передбачених Цивільним кодексом Украй ш. Договір страхування визнається недійсним у судовому порядку.

Отже, договір загального страхування може:

1) закінчити дію з повною виплатою страхового відшкодування;

2) закінчити дію при досягненні терміну, на який він був укладений. При цьому в період його дії була можлива виплата частини страхової суми (при настанні страхового випадку) або відсутність виплати взагалі (якщо страховий випадок не настав);

3) достроково припинити дію за згодою сторін або на вимогу однієї його сторони.

Залежно від причини відмови страхувальнику можуть бути повністю або частково повернуті страхові платежі. Договір страхування життя може:

1) Закінчити дію у визначений термін з виплатою страхової суми страхувальнику або визначеній ним особі;

2) Закінчити дію у випадку смерті страхувальника з виплатою страхової суми особі, визначеній страхувальником;

3) Достроково припинити дію на вимогу однієї із сторін з виплатою страхувальнику викупної суми.

Як договір загального страхування, так і договір страхування життя може бути переукладений на новий термін або в діючий договір можуть бути внесені зміни стосовно страхової суми та інших умов.

Договори загального страхування і страхування життя можуть визнаватися недійсними у випадках, передбачених чинним законодавством.

Виконання страхових договорів складається з трьох етапів:

1) оцінка ризику (андеррайтинг), укладення договору (аквізиція) сплата страхових платежів або страхових внесків;

2) супровід договору (періодична перевірка стану застраховано об'єкта);

3) визначення збитку і виплата страхового відшкодування або страхової суми (ліквідація збитку). При загальному страхуванні можливе закінченні дії договору без виплати страхового відшкодування. Договори страхування життя закінчуються виплатою страхової або викупної суми.

⇐ Предыдущая 7 8 9 10 111213 14 15 16 Следующая ⇒