Правові підстави державного регулювання страхової діяльності в Україні

Правовими підставами ДРСД є наявність ряду загальних і спеціальних норм. Загальні норми визначені Конституцією України, Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про господарські товариства" та іншими. Спеціальні норми в першу чергу визначені основним правовим актом страхового ринку - Законом України "Про страхування".

Структурно Закон України "Про страхування" складається з п'яти розділів і 44 статей. В розділі 1 "Загальні положення" дається визначення поняття "страхування", встановлено вимоги до страховиків, страхувальників, характеризуються об'єкти і форми страхування, наводяться вимоги щодо співстрахування і перестрахування та характеристики основних страхових понять. Тут же знаходяться норми щодо об'єднань страховиків та посередницької діяльності у страхуванні. Розділ 2 називається "Договори страхування" і містить вимоги щодо правил і договорів страхування. Розділ 3 має назву "Забезпечення платоспроможності страховиків" і визначає порядок визначення показників платоспроможності, утворення і використання страхових резервів, особливості здійснення бухгалтерського обліку страховиків та публікації їх балансів. Четвертий розділ "Державний нагляд за страховою діяльністю в Україні" дає загальну характеристику органу нагляду за страховою діяльністю, його функцій та прав, взаємовідносин страховика і держави, порядку ліквідації, реорганізації та санації страховика. В останньому, п'ятому, розділі "Прикінцеві положення", викладено порядок і терміни введення в дію нової редакції закону в дію та завдання органів влади щодо його запровадження.

Частина спеціальних норм, котрі стосуються страхування, знаходиться в інших Законах України. До їх числа відносяться закони "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про нотаріат", "Про туризм", "Про іпотеку", "Про ветеринарну медицину", Лісовий кодекс України, Повітряний кодекс України, Кодекс торговельного мореплавства та інші.

Значна кількість спеціальних норм запроваджена постановами Кабінету Міністрів України та розпорядженнями або наказами органу нагляду за страховою діяльністю. Наприклад, усі правила обов'язкового страхування та акти, котрі регулюють діяльність страхових посередників, товариств взаємного страхування, аварійних комісарів, добровільних об'єднані страховиків затверджуються постановами Кабінету Міністрів України.

Певні права щодо розробки нормативних і методичних документів з питань страхової діяльності має орган нагляду за страховою діяльністю Ним затверджені положення про формування і використання резервів і: загального страхування та страхування життя, складання квартальної та річної звітності, порядку перевірки діяльності страхових компаній.

Згідно комп'ютерного довідника "Дінай-страхування" загальна кількісні українських законодавчих, нормативних і методичних документів в галузі страхування становить 1050. Така значна кількість документів ті "розсипаність" їх за багатьма джерелами ускладнює орієнтування і законодавстві й утруднює роботу страхових компаній.